Білоус Дмитро Григорович

Народився в селянській багатодітній сім'ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівували».

Після закінчення школи поїхав доХаркова, де вчився наробітничому факультетіта працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультетХарківського університету. Його однокурсниками булиОлесь ГончаріГригорій Тютюнник.

Друкувався з 1935 року.

З початком війни у 1941 р. добровольцем пішов в армію. Потім уМосквібув співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих території України. Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писаввіршідля партизанських листівок.

1945 року закінчив філологічний факультетКиївського університету.

1948 року закінчив аспірантуру на кафедрі української літератури.

ЧленСпілки письменників Україниз 1948 року.

У 1947–1951рр. – заступник відповідального редакторажурналу «Дніпро».

У 1968–1976рр. – відповідальний секретар комісії Спілки письменників України.

Член-кореспондентАкадемії педагогічних наук Україниз березня 1994 року, почесний академік АПНУ з 2000р., голова комісії художнього перекладу Спілки письменників України з 1976 року.

Бібліографія

Осколочним! (збірка гумору та сатири)

Веселі обличчя (збірка гумору та сатири)

Вічно жива

Диво калинове (збірка)

Хліб і слово

Чари барвінкові (збірка)

Вебліографія

Зібрання творів:http://virchi.narod.ru/poeziya2/biloys.htm

У фонді ХОБД

Білоус Д. Г. Чари барвінкові: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус; передм. Л.М. Новиченко ; худ. О. І. Кошель. - К. : Веселка, 1996. - 174 с.

Білоус Д. Г.Безцінний скарб : вірші про українську мову / Д. Г. Білоус. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 328 с. : іл.

Білоус Д. Г.Веселий Кут : поема / Д. Г. Білоус ; мал. Н. П. Костенко. – К. : Веселка, 1979. – 28 с. : іл.

Білоус Д. Г.Гриць Гачок : поема : для мол. і серед. шк. віку / Д. Г. Білоус ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1986. – 39 с. : іл.

Білоус Д. Г.За Україну молюся: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус ; худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2000. – 109 с.

Білоус Д. Г.Рідні небеса : вірші дя мол. та сер. шк. віку / худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2005. – 144 с. : іл.

Забашта Любов

Любов Василівна Забашта (1918-1990) – поетеса, драматург, прозаїк – народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» (1935).

Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав
П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії. Це було доволі несподівано, оскільки переважно тодішні початківці присвячували свої поезії розвитку сільського господарства і промисловості, ударництву. Але Павло Григорович, який був почесним гостем наради, похвалив молоду авторку і сказав, що від квітів не треба відвертатися і варто вміти бачити красу природи.

Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером-кораблебудівником.

Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. У роки війни Любові Василівні довелося пережити трагічні й тяжкі випробування (загинув чоловік, з яким прожила всього рік).

У повоєнний час без відриву від виробництва Любов Забашта навчалася на літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.

Видала збірки “Нові береги” (1950), “Калиновий кетяг” (1956), “Квіт папороті”(1960), “Пісня і хліб”(1961), “Скрипка Страдіваріуса”(1964), “Незабудки”(1966), “Земля Антеїв”(1971), “Берег надії”(1974), п’єси “Весілля в Тернах” і “Троянди на камені” (обидві – 1963); повість “Крила Арсена Дороша” (1968); роман “Там за рікою – молодість” (1970). Перша збірка віршів для дітей «Паляниця білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства».

У 1968 році була надрукована драматична поема «Дівчина з легенди» (про легендарну народну піснярку Марусю Чурай), поставлена згодом на сцені Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Відома й інша драматична поема поетеси — «Тернова доля» (про великого Кобзаря). Любов Василівна була дружиною і соратницею поета Андрія Малишка. Творчий доробок Л. Забашти нараховує декілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями («Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Квіт папороті», «Засихає в степу материнка» та інші).

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Калиновий кетяг» (1956),

«Квіт папороті» (1959),

«Берег надії» (1974)

«Київська гора» (1982)

Поеми:

Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968);

«Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971);

«Леся Українка», (1973);

«Софія Київська», (1982)

Інші твори:

«Там, за рікою,— молодість» (1970)

«Будинок мого дитинства» (1983)

Слово имеет женщина (1953)

Дружба (1954)

Мальвы на камне (1958)

Песня и хлеб (1962)

Дерево моих надежд (1968)

Земля Антеев (1976)

Есть вечная любовь (1986)

Вебліографія

Коли я виросту: зібрання творів:

https://onlyart.org.ua/children/virshi_dlya_ditey/zabashta-lyubov-koly-ya-vyrostu-zbirka/

У фонді ХОБД

Забашта Л. В. Вибране / Л. В. Забашта ; передм. І. Дзюби. – К. : Дніпро, 1987. – 485 с.

Забашта Л. В. Відлуння тривожних доріг : вірші, легенди, поеми / Л. В. Забашта. – К., 1980. – 135 с.

Забашта Л. В. Дерево моих надежд : стихи / Л. В. Забашта. – М., 1968. – 176 с.

Забашта Л. В. Коли я виросту : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1976. – 24 с. : іл. – (Перші книжечки дитячого садка).

Забашта Л. В. Крилаті мої кораблі : роман-хроніка / Л. В. Забашта. – К. : Дніпро, 1983. – 327 с.

Забашта Л. В. Київська гора : вірші та поема / Л. В. Забашта. – К., 1982. – 183 с.

Забашта Л. В. Незабудки : поезії / Л. В. Забашта ; вступ. стаття А. Костенко. –К. : Дніпро, 1966. – 183 с.

Забашта Л. В. Пісня зеленого лісу : вірші : для дошк. віку / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1983. – 12 с. : іл.

Забашта Л. В. Сівачі : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1984. – 16 с.

Забашта Л. В. Спалення мадонни : повість / Л. В. Забашта. – К., 1989. – 295 с.

Костецький Анатолій Георгійович

Анатолій Костецький – відомий український письменник. Народився 6грудня 1948 року вКиєві уродині вчителів. Про своє дитинство розповідає згумором: «Дитинство було важким: класний керівник – тато. Нормальні діти відпочивали після школи, амене вчили івшколі, івдома...» Після закінчення середньої школи навчався втехнікумі радіоелектроники, згодом закінчив факультет кібернетики Київського університетуім. Т.Г.Шевченка.

Дебютував улітературі збіркою віршів для дітей «Джміль про сонечко гуде», заякою вийшло друком щебагато поезій, казок, оповідань іповістей. Заповість «Мінімакс – кишеньковий дракон» письменникові було присуджено премію імені Миколи Трублаїні (1986). Крім написання власних книжок, А.Костецький багато перекладав занглійської, німецької такількох слов’янських мов.

У80-х роках А.Костецький викладав уНаціональному університетіім. Т.Шевченка. Він автор фундаментальних статей зпитань мовознавства, атакож теорії, історії такритики дитячої літератури.

Бібліографія

«Джміль про сонечко гуде»;

«А метеликам— весело»;

«Весняні дарунки»;

«Все про мене»;

«Лист до птахів»;

«Постукай у моє вікно» (1977);

«Все— як насправді» (1980);

«Хочу літати» (1941);

«Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито— здавайтесь!“» (1984);

«Мінімакс— кишеньковий дракон, або День без батьків» (1987).

Вебліографія

Вірші:http://deti.e-papa.com.ua/virshi-dlya-ditei/author/kosteckij-anatolij/

Твори А. Костецького на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CA%EE%F1%F2%E5%F6%FC%EA%E8%E9%20%C0%ED%E0%F2%EE%EB%B3%E9

У фонді ХОБД

Костецький А. Хочу літати!:повісті та казки для мол. і серед. шк. віку / А.Костецький. – К. : Початкова школа, 2007. – 272 с.

Костецький А. Мої та твої таємницi: вiршi та казки : для мол. шк. вiку / А.Г.Костецький ; передм. В. Нестайка ; худож. А. Василенкo. – К. : Поч. школа, 2003. – 352 с.

Костецький А. Пригоди славнозвiсних книг / А. Костецький. – К. : Початкова школа, 2005. – 224 с.

Костецький А. Мiнiмакс – кишеньковий дракон, обо День без батькiв / А.Г.Костецький ; iл. К. Пручковської. – Х. : Ранок, 2004. – 144 с. : iл. – (Мiльйон пригод).

Костецький А. Г. Нас батьки не розуміють : вірші / А. Г. Костецький ; худож. О.Дмитрієв. – К. : Веселка, 1991. – 48 с. : іл.

Костецький А. Г. Пригодам – УРА! : фантастично-пригодницькі повсті та віршовані казки : для мол. шк. віку / А. Г. Костецький ; мал. А. Василенка. – К. : Веселка, 1995. – 270 с. : іл.

Мамчич Олеся

Киянка, народжена 1981 року. Перша публікація віршів – у 1992-му в журналі «Соняшник». Відтоді регулярно друкувалася в літературній періодиці.

Закінчила відділення «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка.

Авторка чотирьох «дорослих» поетичних збірок (із них побачила світ наразі лише одна: «Перекотиболе» (Київ: Пульсари, 2005)).

Співавтор видання «Скринька зі шпаргалками» (мнемонічні вірші для дітей на тему неправильних англійських дієслів), 2012.

Окремі вірші перекладені білоруською, російською, литовською, латиською мовами та івритом, публікувалися в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Росії, Ізраїлю. Лавреат поетичного фестивалю «Молоде вино» -2001.

Лауреат Бієннале актуальних мистецтв України-2004 Форуму творчої молоді України.Отримала ґрант президента України для творчої молоді (2004).

Учасник творчих проектів «Живе радіо», «Синтезія» (Київ-Вільнюс), різноманітних антологій. Разом із Олафом Клеменсеном організовує літературні імпрези.

Заміжня, виховує двох дочок. Займається альтернативною домашньою шкільною освітою.

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Передперша збірка» (2002)

«Перекотиболе» (2005)

«Обкладинка» (2014)

«Сонце пішло у декрет» (2014)

«А на нас упав ананас» (2013)

Вебліографія

Вірші: http://poetyka.uazone.net/mamchych/

Лучук Володимир

Володимир Іванович Лучук (27 серпня 1934– 24 вересня 1992) – український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана і шумеролога Тараса Лучуків.

Володимир Лучук народився на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща).

Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1958).

1957-1958 працював у львівській молодіжній газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»), 1958—1963 обіймав посаду старшого редактора поезії в редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»), 1963—1965 навчався в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології Львівського університету, 1969—1975 був завідувачем відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 1981—1984 був завідувачем редакції підручників для шкіл із польською мовою викладання (львівської філії видавництва «Радянська школа»).

Останній рік свого життя працював науковим співробітником у новоствореному Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка.

Член Спілки письменників України з 1960 року.

Володимир Лучук є предтечею та яскравим представником «шістдесятництва» в українській поезії.

Лауреат премії ім. Лесі Українки (1995, посмертно).

Яскравий представник «тихої лірики».

Поезії Володимира Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу.

Бібліографія

«Довір'я» (1959),

«Осоння» (1962),

«Полум'я мене овіює» (1963),

«Маєво» (1964),

«Обрій на крилах» (1965),

«Вагомість» (1967),

«Поезії» (1968),

«Братні луни» (1974),

«Довір'я (вибране)» (1979),

«Дивовид» (1979),

«Навстріч» (1984),

«Колобіг» (1986),

«Друзі» (1987).

«Уставати рано треба» (1962; поширене видання 1971),

«Я малюю голуба» (1967),

«Сіла хмара на коня» (1968),

«Хитрий лис фарбує ліс» (1970),

«Зелене Око» (1974),

«Чарівний глобус» (1977),

«Жива вода» (1980),

«Казкова орбіта» (1981),

«Маленькі друзі» (1984),

«Дарунки для мами» (1985),

«Загадковий зореліт» (1988),

«Найрідніші слова» (1989),

«Приховані подарунки» (2007).

Вебліографія

Твори: http://ukr-lit.net/luchuk.html

Твори письменника на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CB%F3%F7%F3%EA+%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0

Вірші: http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva29.html

У фонді ХОБД

Лучук В. І. Дарунки для мами : вірші для дошк. віку / В. І. Лучук ; худож. Г.Тульчевська. – К. : Веселка, 1985. – 16 с. : іл.

Лучук В. І. Загадковий зореліт : вірші для дітей мол. шк. віку / В. І. Лучук ; худож. К. Суєвалова. – Львів : Каменяр, 1988. – 54 с. : іл.

Лучук В. І. Маленькі друзі : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1984. – 96 с. : іл.

Лучук В. І. Найрідніші слова : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1989. – 223с. : іл.

Сенатович Оксана

Оксана Павлівна Сенатович (2 січня 1941, Бережани– 31 березня 1997, Львів)– українська поетеса, дитяча письменниця, перекладач, редактор.

Член Спілки письменників України з 1976 року. Лауреат премії імені Іванни Блажкевич 1995 року.

Навчаючись у Львівському політехнічному інституті, поетеса дебютувала добіркою віршів у збірнику «Яблуневий цвіт» (1961). А перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла1968року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки– «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране– «Обличчям до голуба» (1990).

Проте найяскравіше розвинувся талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «Украєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А1991року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати». В останній рік життя написала дві повісті для дітей— «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів – місто чудес(не)».

За свій літературний доробок для дітей Оксана Сенатович стала першим лауреатом премії імені Олени Пчілки (1992). Окремі її твори перекладено понад десятьма іноземними мовами. Оригінальний доробок Оксани Сенатович заслужено й об'єктивно належить до золотого фонду української літератури для дітей.

Бібліографія


Малий віз

Безцінний скарб

Веселий сміх

Відважна бабуся

Вірш про комарів

Ганя ще не учениця

Грамотійка

Гуска паня

Дайте дітям олівців

Дівчинка малює сонце

Дрізд і ніс

Друже мій

Іринка в корзинці

Казка про джмеля

Квітневі дива

Коли до класу на урок

Кріт-скупердяй

Ласкаво просимо на виставку “портрети мам”

Ледащо

Лісова казка

Людям треба

Ми розбили склянку з чаєм

Мужній, дитино

Мурашина автострада

Найкращий лікар сміх

Не погрожуй нам, будь ласка

Незвичайне навчання

Нотна абетка

Про тираду, руладу, братанича і плитку шоколаду

Прогулянка д-д-д

Сільське кіно

Сміливець

Справедливий присуд

Страх

Твір на вільну тему

Травень

Травневий дощ

Трутень

Тусовка

Увага! Шпаки на колесах

Хіхікало

Хо-хо

Цирк у лісі

Цікаво

Через голку море зойку

Чому? Чому?
Швиденько, швидко, ще швидше!

Що сказати треба?

Що там? Хто там?

Кумедні пожежники

Біг вовчище на нас

Сніговик-питайлик

Бігли діти повз ялинку

Весняний сніг

Березневий сніг


Вебліографія

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/senatovich.html

У фонді ХОБД

Казки Старого Лева / упоряд. Л. Андрієвська ; худ. С. Храпов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2003. – 312 с.

Сенатович О. П.Вісім сотень колобків : вірші для дошк. та мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; іл. Л.Івахненко. – К. : Веселка, 1972. – 16 с.

Сенатович О. П.Вчиться вересень читати : вибрані твори : для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Б. О. Волков. – К. : Веселка, 1991. – 214 с. : іл.

Сенатович О. П.Живемо в одному домі : врші для дітей дошк. і мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Н. Пономаренко. – Львів : Каменяр, 1983. – 48 с. : іл.

Сенатович О. П. Малий Віз : вірші, повісті й оповідання: для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; авт. передм. І. Лучук. - К. : Школа, 2007. – 174 с.

Сенатович О. П.Обличчям до голуба : вірші та поеми / О. П. Сенатович. – К. : Дніпро, 1990. – 230 с.

Сенатович О. П.Соловейку, тьох-мажор! : вірші, казки / О.П.Сенатович ; худож. В. Анікін. – К. : Веселка, 1990. – 116с. : іл.

Чабанівський Михайло (справжнє прізвище Циба)

(1910 –1973)

Український письменник і журналіст.

Михайло Іванович Чабанівський (Циба) народився 18 вересня 1910р. в с. Лигівці, Сахновщанського району на Полтавщині. Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградською університету. З 1930р. працює в радянській пресі. В 1931р. в журналі «Робселькор» надрукував перший вірш. Учасник Вітчизняної війни. В 1949р. видав першу збірку оповідань «Свіжа скиба». Потім виходять збірки: «Казковий край» (1951), «Перші сходи» (1952), «Алмаз» (1953), «Срібні ключі» (1953), «Степовий цвіт» (1956), повісті «Кам'яне небо» (1958), «Стоїть явір над водою» (1958), роман «Балканська весна» (1954 — 60).

Михайло Чабанівський належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю.

Оповідання для дітей та юнацтва часто друкувались у журналах "Барвінок", "Піонерія", "Зміна". Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей.

Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи. Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.

Рішенням ХХХ сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.

Бібліографія

Збірка оповідань «Свіжа скиба» (1949).

Збірка новел «Казковий край» (1951),

Збірка «Під зорями балканськими» (1951),

Збірка «Перші сходи» (1952),

Збірка«Алмаз»(1953),

Збірка «Срібні ключі» (1953),

Роман «Біля дунаю» Книга перша. (Київ,1954)

Роман «Біля Дунаю» Книга друга. (Київ,1955)

Збірка«Степовий цвіт» (1956),

Повість «Кам'яне небо» (1958),

Повість «Стоїть явір над водою» «Замість передмови» М. Стельмах.(К.,1959),

Роман «Балканська весна» (1960)

«Зелена чаша» (1960)

Вебліографія

Вірний: оповідання; «Акванавти» або «Золота жила»: повість

http://ukrlit.org/chabanivskyi_mykhailo_ivanovych/tvory

У фонді ХОБД

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 1 : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. П. Загребельного. – К. : Дніпро, 1980. – 397 с.

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 2 : Дорога додому. Журавлинка. Заповіт: повісті / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1980. – 438 с.

Чабанівський М. І. Журавлинка : повість / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1972.– 136 с.

Чабанівський М. І. Катюша : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. А.Загребельного. – К. : Дніпро, 1990. – 519 с.

Чабанівський М. І. Степовий цвіт : повісті та оповідання / М. І. Чабанівський. – К.: Веселка, 1978. – 224 с.

Іваненко Оксана

(31 березня 1906, Полтава – 17 грудня 1997, Київ)

Оксана Дмитрівна ІваненкоУкраїнська дитяча письменниця та перекладачка.

Дочка журналіста та письменникаДмитра Олексійовича Іваненкаі вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретикаДмитра Іваненка.

Навчалася угімназії, потім у робітничій школі.1922року вступила доПолтавського інституту народної освіти.

У1926році закінчила факультет соціального вихованняХарківського інституту народної освіти, у1931 році – аспірантуруприУкраїнському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою вдитячій колонії імені Горькогопід керівництвомАнтона Макаренка.

У1932–1939працювала у видавництві «Молодий більшовик», у1947–1951роках– у журналі«Барвінок». У1939–1957роках мешкала в Києві у будинку письменниківРоліті.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»).

Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.

Бібліографія

«Майка та жабка» (1930);

«Дитячий садок» (1931);

«Черевички» (1933);

«Лісові казки» (1934);

«Великі очі» (1936);

«Джмелик» (1937);

«Три бажання» (1940);

«Куди літав журавлик» (1947);

«Казки» (1958).

«Друкар книжок небачених» (1947, проІвана Федоровича);

«Рідні діти» (1951);

«Богдан Хмельницький» (1954);

«Великий шум» (1967).

«Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; проТараса Шевченка);

«Марія» (1973, 1988; проМарка Вовчка).

Вебліографія

Іваненко О. Маленьким про великого Тараса

http://www.bibl.kharkiv.ua/shevchenko-v-literaturi-mistetstvi

Твори Оксани Іваненко на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%B2%E2%E0%ED%E5%ED%EA%EE+%CE%EA%F1%E0%ED%E0

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/ivanenko.html

У фонді ХОБД

Іваненко О. Д. Казка про маленького Піка : казка для дошк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. Л. Ком’яхова. – К. : Веселка, 1981. – 16 с. : іл.

Іваненко О. Д. Казки / О. Д. Іваненко ;худож. О. Міщенко. – К. : Веселка, 1999. – 87 с.

Іваненко О. Казки : для мол. та сер. шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В.А.Євдокименко. – К. : Веселка, 1992. – 319 с.

Іваненко О. Лісові казки: для мол. шк. віку / О. Д. Іваненко ; упоряд. В.В.Татарінова ; худ. О.І.Кошель. – К. : Веселка, 2006. – 64 с.

Іваненко О. Рідні діти : повість / О. Д. Іваненко ; худож. А. Резниченко. – К. : Веселка, 1979. – 205 с. : іл.

Іваненко О. Тарасові шляхи : роман для сер. та ст. шк. віку / О. Д. Іваненко. – К. : Веселка, 1989. – 757 с. : іл.

Іваненко О. Три бажання : казки, оповідання для серед шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. Євдокименко. – К. : Веселка, 1986. – 272 с. : іл.

Кочубей Саша

Дитяча письменниця, копірайтер. Написала та проілюструвала повість «Сім нескладух Говорухи», яка перемогла у конкурсі «Напишіть про мене книжку» від видавництва «Фонтан казок». Народилася у місті Умань Черкаської області. Отримала філологічну освіту в Київському національному лінгвістичному університеті (факультет іспанської та англіської мов). Працювала літредактором, перекладачем.

Бібліографія

«Сім нескладух Говорухи»

(про книжку: http://www.barabooka.com.ua/povna-skladuha-kochubej/,

http://made-in-uman.in.ua/uman-cherkasy-ukraina/sim-neskladux-govoruxi-debyutna-supersmishna-knizhka-umanchanki-sashi-kochubej.html )

Ткачук Галина

Письменниця, літературознавець. Народилася 27 серпня 1985 року в Хмельницькому, живе в Києві. Вивчала літературознавство й історію літератури в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», в аспірантурі досліджувала образ міста в дитячій літературі. Працювала редактором літературного додатку журналу для підлітків «Однокласник». Окрім роботи в команді БараБуки, викладає рідну мову, літературу та основи літтворчості для молодших школярів альтернативної школи. Вигадує і записує історії відтоді, як себе пам’ятає. Має особливий пієтет до білок.

Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), книжки повістей та оповідань «Славка» (2006), двомовної збірки неримованих віршів «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» (2011), повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011), збірки химерних новел «Найкращі часи» (2012), повісті про чарівний Київ «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014) та двох книжок для читачів-початківців: «Великодній пікнік» і «Гойдалка під кленом». Книжка «Вікно до собаки» (видавництво «Грані-Т») з ілюстраціями Юлії Шалімової у 2011 році потрапила до довгих списків премій «Книга року BBC» та «Великий Їжак». Повість «Вечірні крамниці вулиці Волоської» з ілюстраціями Наталки Пастушенко стала переможцем книжкового рейтингу «ЛітАкцент року» у номінації «Проза й поезія для дітей», потрапила у список топ-6 найкращих видань для дітей від порталу БараБука, а також у топ-10 найкращих книжок за «Рейтингом критика».

Лауреатка літературного конкурсу «Гранослов», володарка першої премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» та відзнаки «Золота пір’їнка» від дитячого журналу «Ангелятко». Стипендіатка Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Твори Галини Ткачук перекладено польською, німецькою, англійською, російською, сербською мовами.

Бібліографія

Біле благо, поезія

Славка, повісті та оповідання

Я та інші красуні

Вікно до собаки, повість для дітей

Найкращі часи, оповідання

Вечірні крамниці вулиці Волоської, повість для дітей

Великодній пікнік: книжка-розмальовка із завданнями й англійськими словами

Гойдалка під кленом

Вікно до собаки: повість

Георгій-Переможець: поезія

Пастка на діда Мороза: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - № 11-12. – С. 25.

Стихійний живопис: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - № 2. – С. 20-21.

Загадка старого холодильника: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. - 2015. - №4.- С. 19.

Тисяча і одна картина та трохи музики: [про мандрівку Віднем] ] / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - №7. – С. 28-29.

Як воно – бути королем: [про життя Януша Корчака] /Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - №1. – С. 30-31.

Як називається пуп землі?: [мандрівка по Кракову] / Г. Ткачук // Однокласник. - 2012. - №1. - С. 10-11.

Твори в антологіях

Дві тонни: Антологія поезії двотисячників

Хлопчик-дівчинка, диск аудіопоезії

Харківська барикада №2. Антологія сучасної літератури

Сновиди: Сни українських письменників

Як вони провели літо, книжка за 24 години

2На Великдень.

Чат для дівчат

Вебліографія

Найкращі часи: оповідання

http://mreadz.com/read-236506/p1

http://shron.chtyvo.org.ua/Tkachuk_Halyna/Naikraschi_chasy.pdf

У фонді ХОБД

Ткачук Г. Вікно до собаки : повість / Г. Ткачук ; худож. Ю. Шалімова. – К. : Грані-Т, 2011. – 120 с. : кольор.іл. – (Сучасна дитяча проза).

Прохаські Мар’яна і Тарас

Мар'яна Прохасько народилася в місті Ужгород 1976 року. У дитячому віці разом з батьками переїхала до Івано-Франківська. У 1998 році закінчила англійську філологію Прикарпатського університету. З того часу займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. "Хто зробить сніг" - це перша книжка, у якій вона є співавтором тексту та ілюстратором.

Тарас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників.

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у «революції на граніті» у Києві у 1990 року.

За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з 12 років. У школі не читав радянських українських авторів. Тільки після армії прочитав вірші Дмитра Стуса та почав писати сам. Оскільки Тарас вчився на абсолютно немистецькому біологічному факультеті, Прохасько певний час вважав, що сучасної української літератури не існує. Перші її твори він прочитав лише у 1990 році, коли познайомився з Юрком Іздриком, який розвісив в Івано-Франківську оголошення про створення літературно-мистецького часопису «Четвер». Перші твори Прохаська Іздрик не прийняв, а згодом Тарас написав своє перше оповідання «Спалене літо», яке було опубліковане у часописі.

Після закінчення навчання змінив безліч професій: трудився в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, викладав у школі рідного міста, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті "Експрес", згодом писав авторські колонки до "Експресу" та "Поступу". Коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті "Галицький кореспондент".

У 2004 році кілька місяців прожив у Кракові, отримавши літературну стипендію польської культурної фундації «Stowarzyszenie Willa Decjusza — Homines Urbani». У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.

Одружений, має двох синів.

Нагороди

1997 – лауреат премії видавництва «Смолоскип».

2006 – перше місце у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна було б зробити кілька оповідань» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 - третє місце у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 – лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві).

2011 – книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано «Книгою року».

Бібліографія

Кротяча епопея :

Хто зробить сніг (про книжку: http://www.barabooka.com.ua/prohas-ki-pro-najvazhlivishe-v-zhitti/)

Куди зникло море

Як зрозуміти козу

«Напиши мені книжку»

Сузір'я Курки

Картонні книжки

Кучеряві повертаються у місто

Кучеряві думають, що робити в дощ

Прохасько Т.

Інші дні Анни (1998)

FM Галичина (2001,2004)

НепрОсті (2002).

Лексикон таємних знань (2003).

З цього можна зробити кілька оповідань (2005)

Порт Франківськ: вибр. Фейлетони (2006)

Одної і тої самої. (2013)

Ознаки зрілості (2014).

У фонді ХОБД

Куди зникло море : для мол. шк. віку / Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько ; худож. Мар'яна Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 86 с. : іл.

Хто зробить сніг : для мол. шк. віку / М. Прохасько, Т. Б. Прохасько ; худож. М.Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 71 с. : іл.

Роздобудько Ірен

Народилася3 листопада 1962 року уДонецьку. Закінчила факультет журналістикиКиївського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділкуТАРС-РАТАУтелеграфісткою, у багатотиражціДонецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети.

З1988року живе вКиєві, де працювала в газеті «Родослав», коректоромжурналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі«Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книгЛариси Масенко, Елеонори Соловей,Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій.

Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.

Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів«Коронація слова»;

Спеціальна відзнака конкурсу«Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом ізОлесем Саніном);

Відзнака«Золотий письменник України», 2012.

Бібліографія

«Амулет Паскаля»(2007,2009);

«Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005);

«Все, що я хотіла сьогодні...»(2008);

«Гра в пацьорки» (2009);

«Ґудзик»(2005, 2011, 2015);

«Ґудзик-2. Десять років по тому» (2015);

«Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» (2006);

«Дванадцять…» (2012);

«Дві хвилини правди»(2008);

«Ескорт у смерть» (2002; 2007);

«Зів'ялі квіти викидають»(2006);

«Зроби це ніжно» (2013);

«Кіно на папері» Збірка. (2016).

«Лікарняна повість» (2012);

«ЛСД. Ліцей слухняних дружин» (2013);

«Мандрівки без сенсу і моралі» (2011);

«Одного разу…» (2014);

«Оленіум»(Фоліо,2007);

«Останній діамант міледі» (2006);

«Пастка для жар-птиці»(2000,2007та2010);

«Перейти темряву» (2010);

«Переформулювання» (2007);

«Пригоди на острові Клаварен» (2011);

«Тут і тепер» (2016)

«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (2011);

«Якби»(2012);

Дитяче:

«Пригоди на невідомому острові» (2007),

«Свист крізь дірку в зубах» (2007),

«Коли оживають ляльки» (2007),

«Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (2007);

«Арсен» (2012).

Вебліографія

Чередник Л. Світ дитинства у творчості Ірен Роздобудько: стаття http://urccyl.com.ua/fileadmin/user_upload/Visnyk/Visnyk_2013/Visnyk_2013_32.pdf

Твори (для дорослих): http://libruk.in.ua/r/71-rozdobudko-iren

Арсен: http://newlib.net/read/177390

У фонді ХОБД

Роздобудько І. Арсен : повість: для серед. шк. віку / І. Роздобудько. - К. : Грані-Т, 2012. - 220 с.

Роздобудько І. ЛСД. Ліцей слухняних дружин: роман / Ірен Роздобудько ; худож. Т. Коровіна ; передм. Т. Вергелес. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 317 с.

Роздобудько І.Якби: роман / І. Роздобудько. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 254 с.

Роздобудько І.Подвійна гра в чотири руки : роман / Ірен Роздобудько ; авт. передм. Валентин Марченко ; худож. Андрій Печенізький. - Х. : Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. - 220 с. : іл. - (Золотий письменник України).

Роздобудько І. Гудзик : роман / І. Роздобудько. - 4-те вид. - К. : Нора-друк, 2015. - 223 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Ода до радості : збірка оповідань. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 269 с.

Роздобудько І.Амулет Паскаля : роман / І. Роздобудько. - Х. : Фоліо, 2009. – 189с.- (Література).

Роздобудько І. Антологія "Україна-Європа" / упоряд. О. В. Красовицький ; худож. Л. П. Вировець. - Х. : Бібколектор, 2015. - 573 с.

Роздобудько І.Гудзик-2. Десять років по тому : роман / Ірен Роздобудько. - К. : Нора-Друк, 2015. - 319 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Переформулювання / І. Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2007. - 238 с.

Роздобудько І. Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері : романи / І.Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2005. - 311 с. - (День Європи).

Смаль Юлія

Письменниця, авторка віршів і прози для дітей та дорослих, журналістка, учителька, пластунка. Закінчила хіміко-біологічний профіль Волинського ліцею, відтак – Волинський державний університет, за освітою – хімік. Також має диплом філолога.

Авторка «Абетки» (на пару з Марисею Рудською як художницею) і «Розмальовок та загадок ведмедя Веніаміна» (ілюстрував Віталій Січкарчук), також електронного проекту «Пригоди в Догориногами світі», який розмальовувала Світлана Балух. Учасниця різних авторських проектів від «Свічада», «Братського», «Теплих історій». Авторка казочок та віршиків у журналах «Пізнайко», «Ангелятко», «Мамине сонечко» та ін.

Також пише блоґи про виховання дітей та про цікаву побутову хімію.

Мешкає в Луцьку, виховує трьох дітей.

Бібліографія

Абетка

Розмальовка та загадки ведмедя Веніаміна

Цікава хімія. Життєпис речовин

Теплі історії з корицею

У фонді ХОБД

Гусеня у зоопарку : [оповідання] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2014. - N 9. - С.18-21 : кольор. ілюстр.

Зимова пригода : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2010. - N 1. - С. 1-5 : кольор. ілюстр.

Зустріч : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2011. - N 11. - С. 4-6.

Казка про гумові чобітки / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2010. - N 11. - С. 2-5 : кольор. ілюстр.

Котики купаються : [вірш] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. - N 6. - С. 16-17 : кольор. ілюстр.

Магазин планів на майбутнє: [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2015. - №3. - С. 14-19.

Миколаєва помічниця: [казка] / Ю. Смаль // Маленька фея та сім гномів. - 2014. - №12. - С. 16-20.

Однокласники : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2013. - N 12. - С. 6-11 : кольор. ілюстр.

Панда : [вірш] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2009. - N 7. - С. 7 : кольор. ілюстр.

Про хом’яка Тимка: [оповідання] / Ю. Смаль // Абетка дружби: оповідання, вірші, казки, прислів’я, приказки / упоряд. О. Д. Чередниченко. – Харків, 2011. – С. 34-35. – (Промінець).

Сонна таємниця слона: [вірш] / Ю. Смаль // Стежка. - 2014. - №15. - С. 16-17.

Чар пластування : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2012. - N 17-18. - С. 4.

Чумаки-космонавти: [вірш] /Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2014. - №11. - С.4.

Як ведмедик зайчика шукав : казка-гра / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. – N1.- С. 4-7 : кольор. ілюстр.

Вебліографія

Казки: http://kazky.org.ua/zbirky/dyvokrajina

Дал Роальд

Роальд Дал (англ. Roald Dahl, нар. 13 вересня 1916 – пом. 23 листопада 1990) – валлійський письменник, автор романів, казок і новел, написаних як для дорослих, так і для дітей. Лауреат чисельних премій, військовий герой. Його найвідомішими творами є: «Чарлі і шоколадна фабрика», «Джеймс і гігантський персик», «Матильда», «Відьми», «Докори» та «ВДВ (Великий Дружній Велетень)». За сюжетами його книжок знято культові кінофільми Willy Wonka & the Chocolate Factory у 1971 (рімейк «Чарлі і шоколадна фабрика» у 2005), та анімаційний Незрівнянний містер Фокс, «Ґремліни», та ще декілька.

Бібліографія


Nuncdimittis (Ныне отпущаеши)

Автоматический сочинитель

Африканская история

Баранина к ужину (в кн. Жестокость)

БДВ или Большой и Добрый Великан

Ведьмы

Вильям и Мэри

Вкус

Волшебный палец

Генезис и катастрофа

Гурман

Дегустация

Детские Бестселлеры (сборник)

Джек и Персик-великан

Джеки, Клод и мистер Фиси

Дорога в рай (сборник)

Дэнни - чемпион мира

Желание (в кн. Детские игры)

Загадай желание

Заклание

Заклание. Яд. Джеки, Клод и Мистер Фиси. Кожа. Желание. Генезис и катастрофа. Свинья (в кн. Смерть Вселенной)

Звуки, которых мы не слышим

Звуковая машина (в кн. Практичное изобретение)

Золотой билет, или Чарли и шоколадная фабрика

Как вам будет угодно, пастор!

Как по маслу

Книготорговец

Кожа

Крысолов

Мадам Розетт

Мальчик. Рассказы о детстве

Матильда – 2002

Матильда – 2005

Маточное молочко

Месть злейшим врагам (в кн. «На суше и на море» - 87)

Миссис Биксби и подарок полковника

Мистер Ходи

Мой дядюшка Освальд (пер. Татьяна Горностаева)

Мой дядюшка Освальд (пер. Ирина Кастальская)

Мой дядюшка Освальд (пер. Михаил Пчелинцев)

Моя любимая, голубка моя

Ночная гостья

Огромный крокодил - 2013.pdf

Остановка в пустыне

Перехожу на прием

Полеты в одиночку

Потрясающий Мистер Лис

Предыстория катастрофы

Прекрасен был вчерашний день

Прогулки пастора

Происхождение и катастрофа

Рамминз

Рассказы о привидениях (составитель - Роальд Даль)

Рыбка Джорджи

Свинья

Сдается комната

Скачущий Фоксли

Солдат

Ты мне, я тебе

Убийство Патрика Мэлони

Фантазер

Фантастический мистер Фокс

Хозяйка

Целебное снадобье (в кн. Таящийся ужас 3)

Чарли и Большой стеклянный подъемник

Чарли и Шоколадная фабрика

Человек с юга

Чемпион браконьеров

Четвертый комод Чиппендейла

Чудесная история Генри Шугара

Чудесный автоматический грамматизатор

Шея

Яд


Вебліографія

Зібрання творів: http://royallib.com/author/dal_roald.html

Джеймс і гігантський персик http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/ Dzheims_i_hihantskyi_persyk.pdf

Матильда: http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/Matylda.pdf

Чарлі і шоколадна фабрика: http://krasna.hol.es/book/ditu/6/ Z_ilyustratsiyami_Charli_i_shokoladna_fabrika.pdf

У фонді ХОБД

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О. Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. - 272 с. : іл.

Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О.Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. - 240 с.

Дал Р. Дэнни-чемпион мира : повесть / Р. Даль ; пер. с англ. М. Осепян, М.Шмелевой; ил. К. Блейк. - М. : Росмэн, 2005. - 192 с. : ил.

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозова; за ред. О. Негребецького, I.Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. - 272 с. : iл.

Дал Р. Джеймс і гігантський персик / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; худож. К. Блейк. - 4-те вид. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 224 с. : іл.

Дал Р.ВДВ (Великий добрий велетень) : повість / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; за ред. І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 272 с. : іл.

Маар Пауль

Пауль Маар – німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор, автор понад 50 творів. Пауль Маар народився 13 грудня 1937 року в Швайнфурті, Німеччина. Після смерті матері жив в селі у діда в м Терес на півночі Баварії. Навчався в Швайнфуртскій гімназії, пізніше в академії мистецтв у Штутгарті. Пізніше працював оформлювачем сцени і сценічним фотографом в театрі замку Масбах у Франконії, потім протягом 10 років викладав мистецтвознавство. З 1976 р повністю присвятив себе літературі. Живе в Бамберзі з дружиною і трьома дітьми. Пауль Маар автор популярних дитячих повістей про Суботика. У серію «Суботик» увійшли такі книги як: «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», «Китобус, або Нові цятки для Суботика», «Чарівні краплі для Суботика» і «Суботик в небезпеці» (німецькою мовою випущено ще 2 повісті: Onkel Alwin und das Sams (2009), Sams im Glück (2011)) У 2011 році вийшла книга Маара «Пан Белло і блакитне диво». А в 2012 році, вийшло продовження «Новеньке про пана Белло».

Лауреат Німецької премії дитячої літератури, Австрійської державної премії, Премії братів Грімм, Премії Е. Т.А.Гофмана, Премії Фридриха Рюкерта.

Бібліографія

«Що не день, то субота»,

«Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»,

«Китобус, або Нові цятки для Суботика»

«Пан Белло і блакитне диво»

«Новеньке про пана Белло»

Вебліографія

Твори: http://royallib.com/author/maar_paul.html

Аудіо версії: http://www.ex.ua/98318264

У фонді ХОБД

Маар П. Семь суббот на неделе : повесть / П. Маар ; пер. с нем. В. Островского ; худ. Г. Акулов. – М. : Детская литература, 1982. – 127 с. : ил.

Маар П. Семь суббот на неделе. И в субботу Субастик вернулся: сказоч. повести: пер. с нем. / П. Маар ; пер. В. Островский ; худож. А. Семенов. - К. : Данком, 1991. – 239с.: ил. - 2

Маар П. Машина для здiйснення бажань, або Суботик повертається в суботу: пригодницька повiсть / П. Маар ; пер. з нiм. Є. Горевої; мал. П. Маара. – Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 177 с. : iл. - (Пригодницька бiблiотека).

Маар П.Новеньке про пана Белло:[повість : для мол. і серед. шк. віку] / Пауль Маар ; пер. з нім. О. Логвиненко ; мал. У. Краузе. - Вінниця : Теза, 2011. - 221 с.

Маар П. Пан Белло i блакитне диво: повiсть-казка / П. Маар ; пер. з нiм. О. Сидор; мал. У. Краузе. - Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 256 с.

Маар П. Що не день то субота : повість для мол. шк. віку / П. Маар ; пер. з нім В.Романця. – К. : Веселка, 1986. – 142 с. : іл.

Парр Марія

Марія Парр (норв. Maria Parr, *18 січня 1981, хутір Фіско, комуна Ванюльвен, Норвегія)– норвезька дитяча письменниця.

Дебютувала в літературі 2005 року книжкою «Вафельне серце». Це– весела й водночас сумна розповідь про пригоди 9-річного хлопчика Трілле та його сусідки й однокласниці Лени. Лена– заводійка й непосида, що багато в чому схожа на Пеппі Довгапанчоха. Трілле ж навпаки – виважений і поміркований. Він упевнений, що Лена– його найкращий друг, але не певен, чи так само найкращим другом вважає і вона його. Удвох діти наминають смачні вафлі, бавляться у війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.

«Вафельне серце» отримало вельми прихильні відгуки, 2011 року за цією книжкою знято багатосерійний художній фільм.

Після виходу книжки у світ П. навіть назвали «новою Астрід Ліндґрен».

2009 року вийшла друга книжка П.– «Тоня Ґліммердал», яку було удостоєно престижної норвезької літературної премії Браги в категорії «дитяча література». Головна героїня твору, рудоволоса Тоня– безстрашна, спритна і вперта. Та незважаючи на це вона часто страждає від самотності. Найкращий Тонин друг– непривітний Ґунвальд, якому 74 роки, і знають вони одне одного, як облуплених. Та чи справді це так? Коли Ґунвальд потрапляє в лікарню з переломом, Тоні відкривається його величезна таємниця, що навіки може зруйнувати затишне життя в Ґліммердалі.

П. пише новонорвезькою мовою. Товариство підтримки й розвитку новонорвезької мови «Норегс Моллаг» (Noregs Mållag) двічі присуджувало їй премію «За дитячу літературу новонорвезькою». Обидві книжки письменниці перекладено багатьма мовами.

Головні нагороди:

Премія «За дитячу літературу новонорвезькою» (2005, за «Вафельне серце»)

Премія юфонду вікарія Альфреда Андерсона-Рюстса (2006, за «Вафельне серце»)

Премія Уле Віга (2009)

Премія Браги (2009, за «Тоня Ґліммердал»)

Літературна премія Асоціації норвезьких критиків «За найкращу книгу для дітей та юнацтва» (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Премія Luchs (Німеччина) (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Бібліографія

Вафельне серце (2011)

Тоня Ґліммердал (2012) (про книжку: http://kazkarka.com/tag/mariya-parr)

Вебліографія

Інтерв’ю з письменницею

http://litakcent.com/2012/09/03/marija-parr-ja-prahnu-schob-moja-mova-ne-znykala/

Вафельное сердце

http://www.rulit.me/books/vafelnoe-serdce-s-illyustraciyami-read-207469-1.html

Вафельное сердце (аудиокнига): http://www.ex.ua/14775496

Білоус Дмитро Григорович

Народився в селянській багатодітній сім'ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівували».

Після закінчення школи поїхав доХаркова, де вчився наробітничому факультетіта працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультетХарківського університету. Його однокурсниками булиОлесь ГончаріГригорій Тютюнник.

Друкувався з 1935 року.

З початком війни у 1941 р. добровольцем пішов в армію. Потім уМосквібув співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих території України. Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писаввіршідля партизанських листівок.

1945 року закінчив філологічний факультетКиївського університету.

1948 року закінчив аспірантуру на кафедрі української літератури.

ЧленСпілки письменників Україниз 1948 року.

У 1947–1951рр. – заступник відповідального редакторажурналу «Дніпро».

У 1968–1976рр. – відповідальний секретар комісії Спілки письменників України.

Член-кореспондентАкадемії педагогічних наук Україниз березня 1994 року, почесний академік АПНУ з 2000р., голова комісії художнього перекладу Спілки письменників України з 1976 року.

Бібліографія

Осколочним! (збірка гумору та сатири)

Веселі обличчя (збірка гумору та сатири)

Вічно жива

Диво калинове (збірка)

Хліб і слово

Чари барвінкові (збірка)

Вебліографія

Зібрання творів:http://virchi.narod.ru/poeziya2/biloys.htm

У фонді ХОБД

Білоус Д. Г. Чари барвінкові: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус; передм. Л.М. Новиченко ; худ. О. І. Кошель. - К. : Веселка, 1996. - 174 с.

Білоус Д. Г.Безцінний скарб : вірші про українську мову / Д. Г. Білоус. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 328 с. : іл.

Білоус Д. Г.Веселий Кут : поема / Д. Г. Білоус ; мал. Н. П. Костенко. – К. : Веселка, 1979. – 28 с. : іл.

Білоус Д. Г.Гриць Гачок : поема : для мол. і серед. шк. віку / Д. Г. Білоус ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1986. – 39 с. : іл.

Білоус Д. Г.За Україну молюся: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус ; худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2000. – 109 с.

Білоус Д. Г.Рідні небеса : вірші дя мол. та сер. шк. віку / худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2005. – 144 с. : іл.

Забашта Любов

Любов Василівна Забашта (1918-1990) – поетеса, драматург, прозаїк – народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» (1935).

Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав
П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії. Це було доволі несподівано, оскільки переважно тодішні початківці присвячували свої поезії розвитку сільського господарства і промисловості, ударництву. Але Павло Григорович, який був почесним гостем наради, похвалив молоду авторку і сказав, що від квітів не треба відвертатися і варто вміти бачити красу природи.

Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером-кораблебудівником.

Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. У роки війни Любові Василівні довелося пережити трагічні й тяжкі випробування (загинув чоловік, з яким прожила всього рік).

У повоєнний час без відриву від виробництва Любов Забашта навчалася на літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.

Видала збірки “Нові береги” (1950), “Калиновий кетяг” (1956), “Квіт папороті”(1960), “Пісня і хліб”(1961), “Скрипка Страдіваріуса”(1964), “Незабудки”(1966), “Земля Антеїв”(1971), “Берег надії”(1974), п’єси “Весілля в Тернах” і “Троянди на камені” (обидві – 1963); повість “Крила Арсена Дороша” (1968); роман “Там за рікою – молодість” (1970). Перша збірка віршів для дітей «Паляниця білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства».

У 1968 році була надрукована драматична поема «Дівчина з легенди» (про легендарну народну піснярку Марусю Чурай), поставлена згодом на сцені Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Відома й інша драматична поема поетеси — «Тернова доля» (про великого Кобзаря). Любов Василівна була дружиною і соратницею поета Андрія Малишка. Творчий доробок Л. Забашти нараховує декілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями («Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Квіт папороті», «Засихає в степу материнка» та інші).

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Калиновий кетяг» (1956),

«Квіт папороті» (1959),

«Берег надії» (1974)

«Київська гора» (1982)

Поеми:

Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968);

«Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971);

«Леся Українка», (1973);

«Софія Київська», (1982)

Інші твори:

«Там, за рікою,— молодість» (1970)

«Будинок мого дитинства» (1983)

Слово имеет женщина (1953)

Дружба (1954)

Мальвы на камне (1958)

Песня и хлеб (1962)

Дерево моих надежд (1968)

Земля Антеев (1976)

Есть вечная любовь (1986)

Вебліографія

Коли я виросту: зібрання творів:

https://onlyart.org.ua/children/virshi_dlya_ditey/zabashta-lyubov-koly-ya-vyrostu-zbirka/

У фонді ХОБД

Забашта Л. В. Вибране / Л. В. Забашта ; передм. І. Дзюби. – К. : Дніпро, 1987. – 485 с.

Забашта Л. В. Відлуння тривожних доріг : вірші, легенди, поеми / Л. В. Забашта. – К., 1980. – 135 с.

Забашта Л. В. Дерево моих надежд : стихи / Л. В. Забашта. – М., 1968. – 176 с.

Забашта Л. В. Коли я виросту : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1976. – 24 с. : іл. – (Перші книжечки дитячого садка).

Забашта Л. В. Крилаті мої кораблі : роман-хроніка / Л. В. Забашта. – К. : Дніпро, 1983. – 327 с.

Забашта Л. В. Київська гора : вірші та поема / Л. В. Забашта. – К., 1982. – 183 с.

Забашта Л. В. Незабудки : поезії / Л. В. Забашта ; вступ. стаття А. Костенко. –К. : Дніпро, 1966. – 183 с.

Забашта Л. В. Пісня зеленого лісу : вірші : для дошк. віку / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1983. – 12 с. : іл.

Забашта Л. В. Сівачі : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1984. – 16 с.

Забашта Л. В. Спалення мадонни : повість / Л. В. Забашта. – К., 1989. – 295 с.

Костецький Анатолій Георгійович

Анатолій Костецький – відомий український письменник. Народився 6грудня 1948 року вКиєві уродині вчителів. Про своє дитинство розповідає згумором: «Дитинство було важким: класний керівник – тато. Нормальні діти відпочивали після школи, амене вчили івшколі, івдома...» Після закінчення середньої школи навчався втехнікумі радіоелектроники, згодом закінчив факультет кібернетики Київського університетуім. Т.Г.Шевченка.

Дебютував улітературі збіркою віршів для дітей «Джміль про сонечко гуде», заякою вийшло друком щебагато поезій, казок, оповідань іповістей. Заповість «Мінімакс – кишеньковий дракон» письменникові було присуджено премію імені Миколи Трублаїні (1986). Крім написання власних книжок, А.Костецький багато перекладав занглійської, німецької такількох слов’янських мов.

У80-х роках А.Костецький викладав уНаціональному університетіім. Т.Шевченка. Він автор фундаментальних статей зпитань мовознавства, атакож теорії, історії такритики дитячої літератури.

Бібліографія

«Джміль про сонечко гуде»;

«А метеликам— весело»;

«Весняні дарунки»;

«Все про мене»;

«Лист до птахів»;

«Постукай у моє вікно» (1977);

«Все— як насправді» (1980);

«Хочу літати» (1941);

«Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито— здавайтесь!“» (1984);

«Мінімакс— кишеньковий дракон, або День без батьків» (1987).

Вебліографія

Вірші:http://deti.e-papa.com.ua/virshi-dlya-ditei/author/kosteckij-anatolij/

Твори А. Костецького на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CA%EE%F1%F2%E5%F6%FC%EA%E8%E9%20%C0%ED%E0%F2%EE%EB%B3%E9

У фонді ХОБД

Костецький А. Хочу літати!:повісті та казки для мол. і серед. шк. віку / А.Костецький. – К. : Початкова школа, 2007. – 272 с.

Костецький А. Мої та твої таємницi: вiршi та казки : для мол. шк. вiку / А.Г.Костецький ; передм. В. Нестайка ; худож. А. Василенкo. – К. : Поч. школа, 2003. – 352 с.

Костецький А. Пригоди славнозвiсних книг / А. Костецький. – К. : Початкова школа, 2005. – 224 с.

Костецький А. Мiнiмакс – кишеньковий дракон, обо День без батькiв / А.Г.Костецький ; iл. К. Пручковської. – Х. : Ранок, 2004. – 144 с. : iл. – (Мiльйон пригод).

Костецький А. Г. Нас батьки не розуміють : вірші / А. Г. Костецький ; худож. О.Дмитрієв. – К. : Веселка, 1991. – 48 с. : іл.

Костецький А. Г. Пригодам – УРА! : фантастично-пригодницькі повсті та віршовані казки : для мол. шк. віку / А. Г. Костецький ; мал. А. Василенка. – К. : Веселка, 1995. – 270 с. : іл.

Мамчич Олеся

Киянка, народжена 1981 року. Перша публікація віршів – у 1992-му в журналі «Соняшник». Відтоді регулярно друкувалася в літературній періодиці.

Закінчила відділення «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка.

Авторка чотирьох «дорослих» поетичних збірок (із них побачила світ наразі лише одна: «Перекотиболе» (Київ: Пульсари, 2005)).

Співавтор видання «Скринька зі шпаргалками» (мнемонічні вірші для дітей на тему неправильних англійських дієслів), 2012.

Окремі вірші перекладені білоруською, російською, литовською, латиською мовами та івритом, публікувалися в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Росії, Ізраїлю. Лавреат поетичного фестивалю «Молоде вино» -2001.

Лауреат Бієннале актуальних мистецтв України-2004 Форуму творчої молоді України.Отримала ґрант президента України для творчої молоді (2004).

Учасник творчих проектів «Живе радіо», «Синтезія» (Київ-Вільнюс), різноманітних антологій. Разом із Олафом Клеменсеном організовує літературні імпрези.

Заміжня, виховує двох дочок. Займається альтернативною домашньою шкільною освітою.

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Передперша збірка» (2002)

«Перекотиболе» (2005)

«Обкладинка» (2014)

«Сонце пішло у декрет» (2014)

«А на нас упав ананас» (2013)

Вебліографія

Вірші: http://poetyka.uazone.net/mamchych/

Лучук Володимир

Володимир Іванович Лучук (27 серпня 1934– 24 вересня 1992) – український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана і шумеролога Тараса Лучуків.

Володимир Лучук народився на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща).

Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1958).

1957-1958 працював у львівській молодіжній газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»), 1958—1963 обіймав посаду старшого редактора поезії в редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»), 1963—1965 навчався в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології Львівського університету, 1969—1975 був завідувачем відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 1981—1984 був завідувачем редакції підручників для шкіл із польською мовою викладання (львівської філії видавництва «Радянська школа»).

Останній рік свого життя працював науковим співробітником у новоствореному Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка.

Член Спілки письменників України з 1960 року.

Володимир Лучук є предтечею та яскравим представником «шістдесятництва» в українській поезії.

Лауреат премії ім. Лесі Українки (1995, посмертно).

Яскравий представник «тихої лірики».

Поезії Володимира Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу.

Бібліографія

«Довір'я» (1959),

«Осоння» (1962),

«Полум'я мене овіює» (1963),

«Маєво» (1964),

«Обрій на крилах» (1965),

«Вагомість» (1967),

«Поезії» (1968),

«Братні луни» (1974),

«Довір'я (вибране)» (1979),

«Дивовид» (1979),

«Навстріч» (1984),

«Колобіг» (1986),

«Друзі» (1987).

«Уставати рано треба» (1962; поширене видання 1971),

«Я малюю голуба» (1967),

«Сіла хмара на коня» (1968),

«Хитрий лис фарбує ліс» (1970),

«Зелене Око» (1974),

«Чарівний глобус» (1977),

«Жива вода» (1980),

«Казкова орбіта» (1981),

«Маленькі друзі» (1984),

«Дарунки для мами» (1985),

«Загадковий зореліт» (1988),

«Найрідніші слова» (1989),

«Приховані подарунки» (2007).

Вебліографія

Твори: http://ukr-lit.net/luchuk.html

Твори письменника на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CB%F3%F7%F3%EA+%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0

Вірші: http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva29.html

У фонді ХОБД

Лучук В. І. Дарунки для мами : вірші для дошк. віку / В. І. Лучук ; худож. Г.Тульчевська. – К. : Веселка, 1985. – 16 с. : іл.

Лучук В. І. Загадковий зореліт : вірші для дітей мол. шк. віку / В. І. Лучук ; худож. К. Суєвалова. – Львів : Каменяр, 1988. – 54 с. : іл.

Лучук В. І. Маленькі друзі : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1984. – 96 с. : іл.

Лучук В. І. Найрідніші слова : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1989. – 223с. : іл.

Сенатович Оксана

Оксана Павлівна Сенатович (2 січня 1941, Бережани– 31 березня 1997, Львів)– українська поетеса, дитяча письменниця, перекладач, редактор.

Член Спілки письменників України з 1976 року. Лауреат премії імені Іванни Блажкевич 1995 року.

Навчаючись у Львівському політехнічному інституті, поетеса дебютувала добіркою віршів у збірнику «Яблуневий цвіт» (1961). А перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла1968року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки– «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране– «Обличчям до голуба» (1990).

Проте найяскравіше розвинувся талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «Украєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А1991року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати». В останній рік життя написала дві повісті для дітей— «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів – місто чудес(не)».

За свій літературний доробок для дітей Оксана Сенатович стала першим лауреатом премії імені Олени Пчілки (1992). Окремі її твори перекладено понад десятьма іноземними мовами. Оригінальний доробок Оксани Сенатович заслужено й об'єктивно належить до золотого фонду української літератури для дітей.

Бібліографія


Малий віз

Безцінний скарб

Веселий сміх

Відважна бабуся

Вірш про комарів

Ганя ще не учениця

Грамотійка

Гуска паня

Дайте дітям олівців

Дівчинка малює сонце

Дрізд і ніс

Друже мій

Іринка в корзинці

Казка про джмеля

Квітневі дива

Коли до класу на урок

Кріт-скупердяй

Ласкаво просимо на виставку “портрети мам”

Ледащо

Лісова казка

Людям треба

Ми розбили склянку з чаєм

Мужній, дитино

Мурашина автострада

Найкращий лікар сміх

Не погрожуй нам, будь ласка

Незвичайне навчання

Нотна абетка

Про тираду, руладу, братанича і плитку шоколаду

Прогулянка д-д-д

Сільське кіно

Сміливець

Справедливий присуд

Страх

Твір на вільну тему

Травень

Травневий дощ

Трутень

Тусовка

Увага! Шпаки на колесах

Хіхікало

Хо-хо

Цирк у лісі

Цікаво

Через голку море зойку

Чому? Чому?
Швиденько, швидко, ще швидше!

Що сказати треба?

Що там? Хто там?

Кумедні пожежники

Біг вовчище на нас

Сніговик-питайлик

Бігли діти повз ялинку

Весняний сніг

Березневий сніг


Вебліографія

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/senatovich.html

У фонді ХОБД

Казки Старого Лева / упоряд. Л. Андрієвська ; худ. С. Храпов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2003. – 312 с.

Сенатович О. П.Вісім сотень колобків : вірші для дошк. та мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; іл. Л.Івахненко. – К. : Веселка, 1972. – 16 с.

Сенатович О. П.Вчиться вересень читати : вибрані твори : для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Б. О. Волков. – К. : Веселка, 1991. – 214 с. : іл.

Сенатович О. П.Живемо в одному домі : врші для дітей дошк. і мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Н. Пономаренко. – Львів : Каменяр, 1983. – 48 с. : іл.

Сенатович О. П. Малий Віз : вірші, повісті й оповідання: для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; авт. передм. І. Лучук. - К. : Школа, 2007. – 174 с.

Сенатович О. П.Обличчям до голуба : вірші та поеми / О. П. Сенатович. – К. : Дніпро, 1990. – 230 с.

Сенатович О. П.Соловейку, тьох-мажор! : вірші, казки / О.П.Сенатович ; худож. В. Анікін. – К. : Веселка, 1990. – 116с. : іл.

Чабанівський Михайло (справжнє прізвище Циба)

(1910 –1973)

Український письменник і журналіст.

Михайло Іванович Чабанівський (Циба) народився 18 вересня 1910р. в с. Лигівці, Сахновщанського району на Полтавщині. Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградською університету. З 1930р. працює в радянській пресі. В 1931р. в журналі «Робселькор» надрукував перший вірш. Учасник Вітчизняної війни. В 1949р. видав першу збірку оповідань «Свіжа скиба». Потім виходять збірки: «Казковий край» (1951), «Перші сходи» (1952), «Алмаз» (1953), «Срібні ключі» (1953), «Степовий цвіт» (1956), повісті «Кам'яне небо» (1958), «Стоїть явір над водою» (1958), роман «Балканська весна» (1954 — 60).

Михайло Чабанівський належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю.

Оповідання для дітей та юнацтва часто друкувались у журналах "Барвінок", "Піонерія", "Зміна". Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей.

Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи. Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.

Рішенням ХХХ сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.

Бібліографія

Збірка оповідань «Свіжа скиба» (1949).

Збірка новел «Казковий край» (1951),

Збірка «Під зорями балканськими» (1951),

Збірка «Перші сходи» (1952),

Збірка«Алмаз»(1953),

Збірка «Срібні ключі» (1953),

Роман «Біля дунаю» Книга перша. (Київ,1954)

Роман «Біля Дунаю» Книга друга. (Київ,1955)

Збірка«Степовий цвіт» (1956),

Повість «Кам'яне небо» (1958),

Повість «Стоїть явір над водою» «Замість передмови» М. Стельмах.(К.,1959),

Роман «Балканська весна» (1960)

«Зелена чаша» (1960)

Вебліографія

Вірний: оповідання; «Акванавти» або «Золота жила»: повість

http://ukrlit.org/chabanivskyi_mykhailo_ivanovych/tvory

У фонді ХОБД

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 1 : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. П. Загребельного. – К. : Дніпро, 1980. – 397 с.

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 2 : Дорога додому. Журавлинка. Заповіт: повісті / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1980. – 438 с.

Чабанівський М. І. Журавлинка : повість / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1972.– 136 с.

Чабанівський М. І. Катюша : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. А.Загребельного. – К. : Дніпро, 1990. – 519 с.

Чабанівський М. І. Степовий цвіт : повісті та оповідання / М. І. Чабанівський. – К.: Веселка, 1978. – 224 с.

Іваненко Оксана

(31 березня 1906, Полтава – 17 грудня 1997, Київ)

Оксана Дмитрівна ІваненкоУкраїнська дитяча письменниця та перекладачка.

Дочка журналіста та письменникаДмитра Олексійовича Іваненкаі вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретикаДмитра Іваненка.

Навчалася угімназії, потім у робітничій школі.1922року вступила доПолтавського інституту народної освіти.

У1926році закінчила факультет соціального вихованняХарківського інституту народної освіти, у1931 році – аспірантуруприУкраїнському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою вдитячій колонії імені Горькогопід керівництвомАнтона Макаренка.

У1932–1939працювала у видавництві «Молодий більшовик», у1947–1951роках– у журналі«Барвінок». У1939–1957роках мешкала в Києві у будинку письменниківРоліті.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»).

Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.

Бібліографія

«Майка та жабка» (1930);

«Дитячий садок» (1931);

«Черевички» (1933);

«Лісові казки» (1934);

«Великі очі» (1936);

«Джмелик» (1937);

«Три бажання» (1940);

«Куди літав журавлик» (1947);

«Казки» (1958).

«Друкар книжок небачених» (1947, проІвана Федоровича);

«Рідні діти» (1951);

«Богдан Хмельницький» (1954);

«Великий шум» (1967).

«Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; проТараса Шевченка);

«Марія» (1973, 1988; проМарка Вовчка).

Вебліографія

Іваненко О. Маленьким про великого Тараса

http://www.bibl.kharkiv.ua/shevchenko-v-literaturi-mistetstvi

Твори Оксани Іваненко на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%B2%E2%E0%ED%E5%ED%EA%EE+%CE%EA%F1%E0%ED%E0

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/ivanenko.html

У фонді ХОБД

Іваненко О. Д. Казка про маленького Піка : казка для дошк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. Л. Ком’яхова. – К. : Веселка, 1981. – 16 с. : іл.

Іваненко О. Д. Казки / О. Д. Іваненко ;худож. О. Міщенко. – К. : Веселка, 1999. – 87 с.

Іваненко О. Казки : для мол. та сер. шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В.А.Євдокименко. – К. : Веселка, 1992. – 319 с.

Іваненко О. Лісові казки: для мол. шк. віку / О. Д. Іваненко ; упоряд. В.В.Татарінова ; худ. О.І.Кошель. – К. : Веселка, 2006. – 64 с.

Іваненко О. Рідні діти : повість / О. Д. Іваненко ; худож. А. Резниченко. – К. : Веселка, 1979. – 205 с. : іл.

Іваненко О. Тарасові шляхи : роман для сер. та ст. шк. віку / О. Д. Іваненко. – К. : Веселка, 1989. – 757 с. : іл.

Іваненко О. Три бажання : казки, оповідання для серед шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. Євдокименко. – К. : Веселка, 1986. – 272 с. : іл.

Кочубей Саша

Дитяча письменниця, копірайтер. Написала та проілюструвала повість «Сім нескладух Говорухи», яка перемогла у конкурсі «Напишіть про мене книжку» від видавництва «Фонтан казок». Народилася у місті Умань Черкаської області. Отримала філологічну освіту в Київському національному лінгвістичному університеті (факультет іспанської та англіської мов). Працювала літредактором, перекладачем.

Бібліографія

«Сім нескладух Говорухи»

(про книжку: http://www.barabooka.com.ua/povna-skladuha-kochubej/,

http://made-in-uman.in.ua/uman-cherkasy-ukraina/sim-neskladux-govoruxi-debyutna-supersmishna-knizhka-umanchanki-sashi-kochubej.html )

Ткачук Галина

Письменниця, літературознавець. Народилася 27 серпня 1985 року в Хмельницькому, живе в Києві. Вивчала літературознавство й історію літератури в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», в аспірантурі досліджувала образ міста в дитячій літературі. Працювала редактором літературного додатку журналу для підлітків «Однокласник». Окрім роботи в команді БараБуки, викладає рідну мову, літературу та основи літтворчості для молодших школярів альтернативної школи. Вигадує і записує історії відтоді, як себе пам’ятає. Має особливий пієтет до білок.

Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), книжки повістей та оповідань «Славка» (2006), двомовної збірки неримованих віршів «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» (2011), повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011), збірки химерних новел «Найкращі часи» (2012), повісті про чарівний Київ «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014) та двох книжок для читачів-початківців: «Великодній пікнік» і «Гойдалка під кленом». Книжка «Вікно до собаки» (видавництво «Грані-Т») з ілюстраціями Юлії Шалімової у 2011 році потрапила до довгих списків премій «Книга року BBC» та «Великий Їжак». Повість «Вечірні крамниці вулиці Волоської» з ілюстраціями Наталки Пастушенко стала переможцем книжкового рейтингу «ЛітАкцент року» у номінації «Проза й поезія для дітей», потрапила у список топ-6 найкращих видань для дітей від порталу БараБука, а також у топ-10 найкращих книжок за «Рейтингом критика».

Лауреатка літературного конкурсу «Гранослов», володарка першої премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» та відзнаки «Золота пір’їнка» від дитячого журналу «Ангелятко». Стипендіатка Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Твори Галини Ткачук перекладено польською, німецькою, англійською, російською, сербською мовами.

Бібліографія

Біле благо, поезія

Славка, повісті та оповідання

Я та інші красуні

Вікно до собаки, повість для дітей

Найкращі часи, оповідання

Вечірні крамниці вулиці Волоської, повість для дітей

Великодній пікнік: книжка-розмальовка із завданнями й англійськими словами

Гойдалка під кленом

Вікно до собаки: повість

Георгій-Переможець: поезія

Пастка на діда Мороза: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - № 11-12. – С. 25.

Стихійний живопис: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - № 2. – С. 20-21.

Загадка старого холодильника: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. - 2015. - №4.- С. 19.

Тисяча і одна картина та трохи музики: [про мандрівку Віднем] ] / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - №7. – С. 28-29.

Як воно – бути королем: [про життя Януша Корчака] /Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - №1. – С. 30-31.

Як називається пуп землі?: [мандрівка по Кракову] / Г. Ткачук // Однокласник. - 2012. - №1. - С. 10-11.

Твори в антологіях

Дві тонни: Антологія поезії двотисячників

Хлопчик-дівчинка, диск аудіопоезії

Харківська барикада №2. Антологія сучасної літератури

Сновиди: Сни українських письменників

Як вони провели літо, книжка за 24 години

2На Великдень.

Чат для дівчат

Вебліографія

Найкращі часи: оповідання

http://mreadz.com/read-236506/p1

http://shron.chtyvo.org.ua/Tkachuk_Halyna/Naikraschi_chasy.pdf

У фонді ХОБД

Ткачук Г. Вікно до собаки : повість / Г. Ткачук ; худож. Ю. Шалімова. – К. : Грані-Т, 2011. – 120 с. : кольор.іл. – (Сучасна дитяча проза).

Прохаські Мар’яна і Тарас

Мар'яна Прохасько народилася в місті Ужгород 1976 року. У дитячому віці разом з батьками переїхала до Івано-Франківська. У 1998 році закінчила англійську філологію Прикарпатського університету. З того часу займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. "Хто зробить сніг" - це перша книжка, у якій вона є співавтором тексту та ілюстратором.

Тарас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників.

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у «революції на граніті» у Києві у 1990 року.

За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з 12 років. У школі не читав радянських українських авторів. Тільки після армії прочитав вірші Дмитра Стуса та почав писати сам. Оскільки Тарас вчився на абсолютно немистецькому біологічному факультеті, Прохасько певний час вважав, що сучасної української літератури не існує. Перші її твори він прочитав лише у 1990 році, коли познайомився з Юрком Іздриком, який розвісив в Івано-Франківську оголошення про створення літературно-мистецького часопису «Четвер». Перші твори Прохаська Іздрик не прийняв, а згодом Тарас написав своє перше оповідання «Спалене літо», яке було опубліковане у часописі.

Після закінчення навчання змінив безліч професій: трудився в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, викладав у школі рідного міста, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті "Експрес", згодом писав авторські колонки до "Експресу" та "Поступу". Коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті "Галицький кореспондент".

У 2004 році кілька місяців прожив у Кракові, отримавши літературну стипендію польської культурної фундації «Stowarzyszenie Willa Decjusza — Homines Urbani». У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.

Одружений, має двох синів.

Нагороди

1997 – лауреат премії видавництва «Смолоскип».

2006 – перше місце у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна було б зробити кілька оповідань» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 - третє місце у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 – лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві).

2011 – книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано «Книгою року».

Бібліографія

Кротяча епопея :

Хто зробить сніг (про книжку: http://www.barabooka.com.ua/prohas-ki-pro-najvazhlivishe-v-zhitti/)

Куди зникло море

Як зрозуміти козу

«Напиши мені книжку»

Сузір'я Курки

Картонні книжки

Кучеряві повертаються у місто

Кучеряві думають, що робити в дощ

Прохасько Т.

Інші дні Анни (1998)

FM Галичина (2001,2004)

НепрОсті (2002).

Лексикон таємних знань (2003).

З цього можна зробити кілька оповідань (2005)

Порт Франківськ: вибр. Фейлетони (2006)

Одної і тої самої. (2013)

Ознаки зрілості (2014).

У фонді ХОБД

Куди зникло море : для мол. шк. віку / Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько ; худож. Мар'яна Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 86 с. : іл.

Хто зробить сніг : для мол. шк. віку / М. Прохасько, Т. Б. Прохасько ; худож. М.Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 71 с. : іл.

Роздобудько Ірен

Народилася3 листопада 1962 року уДонецьку. Закінчила факультет журналістикиКиївського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділкуТАРС-РАТАУтелеграфісткою, у багатотиражціДонецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети.

З1988року живе вКиєві, де працювала в газеті «Родослав», коректоромжурналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі«Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книгЛариси Масенко, Елеонори Соловей,Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій.

Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.

Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів«Коронація слова»;

Спеціальна відзнака конкурсу«Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом ізОлесем Саніном);

Відзнака«Золотий письменник України», 2012.

Бібліографія

«Амулет Паскаля»(2007,2009);

«Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005);

«Все, що я хотіла сьогодні...»(2008);

«Гра в пацьорки» (2009);

«Ґудзик»(2005, 2011, 2015);

«Ґудзик-2. Десять років по тому» (2015);

«Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» (2006);

«Дванадцять…» (2012);

«Дві хвилини правди»(2008);

«Ескорт у смерть» (2002; 2007);

«Зів'ялі квіти викидають»(2006);

«Зроби це ніжно» (2013);

«Кіно на папері» Збірка. (2016).

«Лікарняна повість» (2012);

«ЛСД. Ліцей слухняних дружин» (2013);

«Мандрівки без сенсу і моралі» (2011);

«Одного разу…» (2014);

«Оленіум»(Фоліо,2007);

«Останній діамант міледі» (2006);

«Пастка для жар-птиці»(2000,2007та2010);

«Перейти темряву» (2010);

«Переформулювання» (2007);

«Пригоди на острові Клаварен» (2011);

«Тут і тепер» (2016)

«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (2011);

«Якби»(2012);

Дитяче:

«Пригоди на невідомому острові» (2007),

«Свист крізь дірку в зубах» (2007),

«Коли оживають ляльки» (2007),

«Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (2007);

«Арсен» (2012).

Вебліографія

Чередник Л. Світ дитинства у творчості Ірен Роздобудько: стаття http://urccyl.com.ua/fileadmin/user_upload/Visnyk/Visnyk_2013/Visnyk_2013_32.pdf

Твори (для дорослих): http://libruk.in.ua/r/71-rozdobudko-iren

Арсен: http://newlib.net/read/177390

У фонді ХОБД

Роздобудько І. Арсен : повість: для серед. шк. віку / І. Роздобудько. - К. : Грані-Т, 2012. - 220 с.

Роздобудько І. ЛСД. Ліцей слухняних дружин: роман / Ірен Роздобудько ; худож. Т. Коровіна ; передм. Т. Вергелес. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 317 с.

Роздобудько І.Якби: роман / І. Роздобудько. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 254 с.

Роздобудько І.Подвійна гра в чотири руки : роман / Ірен Роздобудько ; авт. передм. Валентин Марченко ; худож. Андрій Печенізький. - Х. : Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. - 220 с. : іл. - (Золотий письменник України).

Роздобудько І. Гудзик : роман / І. Роздобудько. - 4-те вид. - К. : Нора-друк, 2015. - 223 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Ода до радості : збірка оповідань. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 269 с.

Роздобудько І.Амулет Паскаля : роман / І. Роздобудько. - Х. : Фоліо, 2009. – 189с.- (Література).

Роздобудько І. Антологія "Україна-Європа" / упоряд. О. В. Красовицький ; худож. Л. П. Вировець. - Х. : Бібколектор, 2015. - 573 с.

Роздобудько І.Гудзик-2. Десять років по тому : роман / Ірен Роздобудько. - К. : Нора-Друк, 2015. - 319 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Переформулювання / І. Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2007. - 238 с.

Роздобудько І. Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері : романи / І.Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2005. - 311 с. - (День Європи).

Смаль Юлія

Письменниця, авторка віршів і прози для дітей та дорослих, журналістка, учителька, пластунка. Закінчила хіміко-біологічний профіль Волинського ліцею, відтак – Волинський державний університет, за освітою – хімік. Також має диплом філолога.

Авторка «Абетки» (на пару з Марисею Рудською як художницею) і «Розмальовок та загадок ведмедя Веніаміна» (ілюстрував Віталій Січкарчук), також електронного проекту «Пригоди в Догориногами світі», який розмальовувала Світлана Балух. Учасниця різних авторських проектів від «Свічада», «Братського», «Теплих історій». Авторка казочок та віршиків у журналах «Пізнайко», «Ангелятко», «Мамине сонечко» та ін.

Також пише блоґи про виховання дітей та про цікаву побутову хімію.

Мешкає в Луцьку, виховує трьох дітей.

Бібліографія

Абетка

Розмальовка та загадки ведмедя Веніаміна

Цікава хімія. Життєпис речовин

Теплі історії з корицею

У фонді ХОБД

Гусеня у зоопарку : [оповідання] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2014. - N 9. - С.18-21 : кольор. ілюстр.

Зимова пригода : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2010. - N 1. - С. 1-5 : кольор. ілюстр.

Зустріч : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2011. - N 11. - С. 4-6.

Казка про гумові чобітки / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2010. - N 11. - С. 2-5 : кольор. ілюстр.

Котики купаються : [вірш] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. - N 6. - С. 16-17 : кольор. ілюстр.

Магазин планів на майбутнє: [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2015. - №3. - С. 14-19.

Миколаєва помічниця: [казка] / Ю. Смаль // Маленька фея та сім гномів. - 2014. - №12. - С. 16-20.

Однокласники : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2013. - N 12. - С. 6-11 : кольор. ілюстр.

Панда : [вірш] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2009. - N 7. - С. 7 : кольор. ілюстр.

Про хом’яка Тимка: [оповідання] / Ю. Смаль // Абетка дружби: оповідання, вірші, казки, прислів’я, приказки / упоряд. О. Д. Чередниченко. – Харків, 2011. – С. 34-35. – (Промінець).

Сонна таємниця слона: [вірш] / Ю. Смаль // Стежка. - 2014. - №15. - С. 16-17.

Чар пластування : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2012. - N 17-18. - С. 4.

Чумаки-космонавти: [вірш] /Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2014. - №11. - С.4.

Як ведмедик зайчика шукав : казка-гра / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. – N1.- С. 4-7 : кольор. ілюстр.

Вебліографія

Казки: http://kazky.org.ua/zbirky/dyvokrajina

Дал Роальд

Роальд Дал (англ. Roald Dahl, нар. 13 вересня 1916 – пом. 23 листопада 1990) – валлійський письменник, автор романів, казок і новел, написаних як для дорослих, так і для дітей. Лауреат чисельних премій, військовий герой. Його найвідомішими творами є: «Чарлі і шоколадна фабрика», «Джеймс і гігантський персик», «Матильда», «Відьми», «Докори» та «ВДВ (Великий Дружній Велетень)». За сюжетами його книжок знято культові кінофільми Willy Wonka & the Chocolate Factory у 1971 (рімейк «Чарлі і шоколадна фабрика» у 2005), та анімаційний Незрівнянний містер Фокс, «Ґремліни», та ще декілька.

Бібліографія


Nuncdimittis (Ныне отпущаеши)

Автоматический сочинитель

Африканская история

Баранина к ужину (в кн. Жестокость)

БДВ или Большой и Добрый Великан

Ведьмы

Вильям и Мэри

Вкус

Волшебный палец

Генезис и катастрофа

Гурман

Дегустация

Детские Бестселлеры (сборник)

Джек и Персик-великан

Джеки, Клод и мистер Фиси

Дорога в рай (сборник)

Дэнни - чемпион мира

Желание (в кн. Детские игры)

Загадай желание

Заклание

Заклание. Яд. Джеки, Клод и Мистер Фиси. Кожа. Желание. Генезис и катастрофа. Свинья (в кн. Смерть Вселенной)

Звуки, которых мы не слышим

Звуковая машина (в кн. Практичное изобретение)

Золотой билет, или Чарли и шоколадная фабрика

Как вам будет угодно, пастор!

Как по маслу

Книготорговец

Кожа

Крысолов

Мадам Розетт

Мальчик. Рассказы о детстве

Матильда – 2002

Матильда – 2005

Маточное молочко

Месть злейшим врагам (в кн. «На суше и на море» - 87)

Миссис Биксби и подарок полковника

Мистер Ходи

Мой дядюшка Освальд (пер. Татьяна Горностаева)

Мой дядюшка Освальд (пер. Ирина Кастальская)

Мой дядюшка Освальд (пер. Михаил Пчелинцев)

Моя любимая, голубка моя

Ночная гостья

Огромный крокодил - 2013.pdf

Остановка в пустыне

Перехожу на прием

Полеты в одиночку

Потрясающий Мистер Лис

Предыстория катастрофы

Прекрасен был вчерашний день

Прогулки пастора

Происхождение и катастрофа

Рамминз

Рассказы о привидениях (составитель - Роальд Даль)

Рыбка Джорджи

Свинья

Сдается комната

Скачущий Фоксли

Солдат

Ты мне, я тебе

Убийство Патрика Мэлони

Фантазер

Фантастический мистер Фокс

Хозяйка

Целебное снадобье (в кн. Таящийся ужас 3)

Чарли и Большой стеклянный подъемник

Чарли и Шоколадная фабрика

Человек с юга

Чемпион браконьеров

Четвертый комод Чиппендейла

Чудесная история Генри Шугара

Чудесный автоматический грамматизатор

Шея

Яд


Вебліографія

Зібрання творів: http://royallib.com/author/dal_roald.html

Джеймс і гігантський персик http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/ Dzheims_i_hihantskyi_persyk.pdf

Матильда: http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/Matylda.pdf

Чарлі і шоколадна фабрика: http://krasna.hol.es/book/ditu/6/ Z_ilyustratsiyami_Charli_i_shokoladna_fabrika.pdf

У фонді ХОБД

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О. Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. - 272 с. : іл.

Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О.Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. - 240 с.

Дал Р. Дэнни-чемпион мира : повесть / Р. Даль ; пер. с англ. М. Осепян, М.Шмелевой; ил. К. Блейк. - М. : Росмэн, 2005. - 192 с. : ил.

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозова; за ред. О. Негребецького, I.Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. - 272 с. : iл.

Дал Р. Джеймс і гігантський персик / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; худож. К. Блейк. - 4-те вид. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 224 с. : іл.

Дал Р.ВДВ (Великий добрий велетень) : повість / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; за ред. І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 272 с. : іл.

Маар Пауль

Пауль Маар – німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор, автор понад 50 творів. Пауль Маар народився 13 грудня 1937 року в Швайнфурті, Німеччина. Після смерті матері жив в селі у діда в м Терес на півночі Баварії. Навчався в Швайнфуртскій гімназії, пізніше в академії мистецтв у Штутгарті. Пізніше працював оформлювачем сцени і сценічним фотографом в театрі замку Масбах у Франконії, потім протягом 10 років викладав мистецтвознавство. З 1976 р повністю присвятив себе літературі. Живе в Бамберзі з дружиною і трьома дітьми. Пауль Маар автор популярних дитячих повістей про Суботика. У серію «Суботик» увійшли такі книги як: «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», «Китобус, або Нові цятки для Суботика», «Чарівні краплі для Суботика» і «Суботик в небезпеці» (німецькою мовою випущено ще 2 повісті: Onkel Alwin und das Sams (2009), Sams im Glück (2011)) У 2011 році вийшла книга Маара «Пан Белло і блакитне диво». А в 2012 році, вийшло продовження «Новеньке про пана Белло».

Лауреат Німецької премії дитячої літератури, Австрійської державної премії, Премії братів Грімм, Премії Е. Т.А.Гофмана, Премії Фридриха Рюкерта.

Бібліографія

«Що не день, то субота»,

«Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»,

«Китобус, або Нові цятки для Суботика»

«Пан Белло і блакитне диво»

«Новеньке про пана Белло»

Вебліографія

Твори: http://royallib.com/author/maar_paul.html

Аудіо версії: http://www.ex.ua/98318264

У фонді ХОБД

Маар П. Семь суббот на неделе : повесть / П. Маар ; пер. с нем. В. Островского ; худ. Г. Акулов. – М. : Детская литература, 1982. – 127 с. : ил.

Маар П. Семь суббот на неделе. И в субботу Субастик вернулся: сказоч. повести: пер. с нем. / П. Маар ; пер. В. Островский ; худож. А. Семенов. - К. : Данком, 1991. – 239с.: ил. - 2

Маар П. Машина для здiйснення бажань, або Суботик повертається в суботу: пригодницька повiсть / П. Маар ; пер. з нiм. Є. Горевої; мал. П. Маара. – Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 177 с. : iл. - (Пригодницька бiблiотека).

Маар П.Новеньке про пана Белло:[повість : для мол. і серед. шк. віку] / Пауль Маар ; пер. з нім. О. Логвиненко ; мал. У. Краузе. - Вінниця : Теза, 2011. - 221 с.

Маар П. Пан Белло i блакитне диво: повiсть-казка / П. Маар ; пер. з нiм. О. Сидор; мал. У. Краузе. - Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 256 с.

Маар П. Що не день то субота : повість для мол. шк. віку / П. Маар ; пер. з нім В.Романця. – К. : Веселка, 1986. – 142 с. : іл.

Парр Марія

Марія Парр (норв. Maria Parr, *18 січня 1981, хутір Фіско, комуна Ванюльвен, Норвегія)– норвезька дитяча письменниця.

Дебютувала в літературі 2005 року книжкою «Вафельне серце». Це– весела й водночас сумна розповідь про пригоди 9-річного хлопчика Трілле та його сусідки й однокласниці Лени. Лена– заводійка й непосида, що багато в чому схожа на Пеппі Довгапанчоха. Трілле ж навпаки – виважений і поміркований. Він упевнений, що Лена– його найкращий друг, але не певен, чи так само найкращим другом вважає і вона його. Удвох діти наминають смачні вафлі, бавляться у війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.

«Вафельне серце» отримало вельми прихильні відгуки, 2011 року за цією книжкою знято багатосерійний художній фільм.

Після виходу книжки у світ П. навіть назвали «новою Астрід Ліндґрен».

2009 року вийшла друга книжка П.– «Тоня Ґліммердал», яку було удостоєно престижної норвезької літературної премії Браги в категорії «дитяча література». Головна героїня твору, рудоволоса Тоня– безстрашна, спритна і вперта. Та незважаючи на це вона часто страждає від самотності. Найкращий Тонин друг– непривітний Ґунвальд, якому 74 роки, і знають вони одне одного, як облуплених. Та чи справді це так? Коли Ґунвальд потрапляє в лікарню з переломом, Тоні відкривається його величезна таємниця, що навіки може зруйнувати затишне життя в Ґліммердалі.

П. пише новонорвезькою мовою. Товариство підтримки й розвитку новонорвезької мови «Норегс Моллаг» (Noregs Mållag) двічі присуджувало їй премію «За дитячу літературу новонорвезькою». Обидві книжки письменниці перекладено багатьма мовами.

Головні нагороди:

Премія «За дитячу літературу новонорвезькою» (2005, за «Вафельне серце»)

Премія юфонду вікарія Альфреда Андерсона-Рюстса (2006, за «Вафельне серце»)

Премія Уле Віга (2009)

Премія Браги (2009, за «Тоня Ґліммердал»)

Літературна премія Асоціації норвезьких критиків «За найкращу книгу для дітей та юнацтва» (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Премія Luchs (Німеччина) (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Бібліографія

Вафельне серце (2011)

Тоня Ґліммердал (2012) (про книжку: http://kazkarka.com/tag/mariya-parr)

Вебліографія

Інтерв’ю з письменницею

http://litakcent.com/2012/09/03/marija-parr-ja-prahnu-schob-moja-mova-ne-znykala/

Вафельное сердце

http://www.rulit.me/books/vafelnoe-serdce-s-illyustraciyami-read-207469-1.html

Вафельное сердце (аудиокнига): http://www.ex.ua/14775496

Білоус Дмитро Григорович

Народився в селянській багатодітній сім'ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівували».

Після закінчення школи поїхав доХаркова, де вчився наробітничому факультетіта працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультетХарківського університету. Його однокурсниками булиОлесь ГончаріГригорій Тютюнник.

Друкувався з 1935 року.

З початком війни у 1941 р. добровольцем пішов в армію. Потім уМосквібув співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих території України. Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писаввіршідля партизанських листівок.

1945 року закінчив філологічний факультетКиївського університету.

1948 року закінчив аспірантуру на кафедрі української літератури.

ЧленСпілки письменників Україниз 1948 року.

У 1947–1951рр. – заступник відповідального редакторажурналу «Дніпро».

У 1968–1976рр. – відповідальний секретар комісії Спілки письменників України.

Член-кореспондентАкадемії педагогічних наук Україниз березня 1994 року, почесний академік АПНУ з 2000р., голова комісії художнього перекладу Спілки письменників України з 1976 року.

Бібліографія

Осколочним! (збірка гумору та сатири)

Веселі обличчя (збірка гумору та сатири)

Вічно жива

Диво калинове (збірка)

Хліб і слово

Чари барвінкові (збірка)

Вебліографія

Зібрання творів:http://virchi.narod.ru/poeziya2/biloys.htm

У фонді ХОБД

Білоус Д. Г. Чари барвінкові: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус; передм. Л.М. Новиченко ; худ. О. І. Кошель. - К. : Веселка, 1996. - 174 с.

Білоус Д. Г.Безцінний скарб : вірші про українську мову / Д. Г. Білоус. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 328 с. : іл.

Білоус Д. Г.Веселий Кут : поема / Д. Г. Білоус ; мал. Н. П. Костенко. – К. : Веселка, 1979. – 28 с. : іл.

Білоус Д. Г.Гриць Гачок : поема : для мол. і серед. шк. віку / Д. Г. Білоус ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1986. – 39 с. : іл.

Білоус Д. Г.За Україну молюся: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус ; худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2000. – 109 с.

Білоус Д. Г.Рідні небеса : вірші дя мол. та сер. шк. віку / худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2005. – 144 с. : іл.

Забашта Любов

Любов Василівна Забашта (1918-1990) – поетеса, драматург, прозаїк – народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» (1935).

Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав
П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії. Це було доволі несподівано, оскільки переважно тодішні початківці присвячували свої поезії розвитку сільського господарства і промисловості, ударництву. Але Павло Григорович, який був почесним гостем наради, похвалив молоду авторку і сказав, що від квітів не треба відвертатися і варто вміти бачити красу природи.

Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером-кораблебудівником.

Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. У роки війни Любові Василівні довелося пережити трагічні й тяжкі випробування (загинув чоловік, з яким прожила всього рік).

У повоєнний час без відриву від виробництва Любов Забашта навчалася на літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.

Видала збірки “Нові береги” (1950), “Калиновий кетяг” (1956), “Квіт папороті”(1960), “Пісня і хліб”(1961), “Скрипка Страдіваріуса”(1964), “Незабудки”(1966), “Земля Антеїв”(1971), “Берег надії”(1974), п’єси “Весілля в Тернах” і “Троянди на камені” (обидві – 1963); повість “Крила Арсена Дороша” (1968); роман “Там за рікою – молодість” (1970). Перша збірка віршів для дітей «Паляниця білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства».

У 1968 році була надрукована драматична поема «Дівчина з легенди» (про легендарну народну піснярку Марусю Чурай), поставлена згодом на сцені Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Відома й інша драматична поема поетеси — «Тернова доля» (про великого Кобзаря). Любов Василівна була дружиною і соратницею поета Андрія Малишка. Творчий доробок Л. Забашти нараховує декілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями («Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Квіт папороті», «Засихає в степу материнка» та інші).

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Калиновий кетяг» (1956),

«Квіт папороті» (1959),

«Берег надії» (1974)

«Київська гора» (1982)

Поеми:

Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968);

«Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971);

«Леся Українка», (1973);

«Софія Київська», (1982)

Інші твори:

«Там, за рікою,— молодість» (1970)

«Будинок мого дитинства» (1983)

Слово имеет женщина (1953)

Дружба (1954)

Мальвы на камне (1958)

Песня и хлеб (1962)

Дерево моих надежд (1968)

Земля Антеев (1976)

Есть вечная любовь (1986)

Вебліографія

Коли я виросту: зібрання творів:

https://onlyart.org.ua/children/virshi_dlya_ditey/zabashta-lyubov-koly-ya-vyrostu-zbirka/

У фонді ХОБД

Забашта Л. В. Вибране / Л. В. Забашта ; передм. І. Дзюби. – К. : Дніпро, 1987. – 485 с.

Забашта Л. В. Відлуння тривожних доріг : вірші, легенди, поеми / Л. В. Забашта. – К., 1980. – 135 с.

Забашта Л. В. Дерево моих надежд : стихи / Л. В. Забашта. – М., 1968. – 176 с.

Забашта Л. В. Коли я виросту : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1976. – 24 с. : іл. – (Перші книжечки дитячого садка).

Забашта Л. В. Крилаті мої кораблі : роман-хроніка / Л. В. Забашта. – К. : Дніпро, 1983. – 327 с.

Забашта Л. В. Київська гора : вірші та поема / Л. В. Забашта. – К., 1982. – 183 с.

Забашта Л. В. Незабудки : поезії / Л. В. Забашта ; вступ. стаття А. Костенко. –К. : Дніпро, 1966. – 183 с.

Забашта Л. В. Пісня зеленого лісу : вірші : для дошк. віку / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1983. – 12 с. : іл.

Забашта Л. В. Сівачі : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1984. – 16 с.

Забашта Л. В. Спалення мадонни : повість / Л. В. Забашта. – К., 1989. – 295 с.

Костецький Анатолій Георгійович

Анатолій Костецький – відомий український письменник. Народився 6грудня 1948 року вКиєві уродині вчителів. Про своє дитинство розповідає згумором: «Дитинство було важким: класний керівник – тато. Нормальні діти відпочивали після школи, амене вчили івшколі, івдома...» Після закінчення середньої школи навчався втехнікумі радіоелектроники, згодом закінчив факультет кібернетики Київського університетуім. Т.Г.Шевченка.

Дебютував улітературі збіркою віршів для дітей «Джміль про сонечко гуде», заякою вийшло друком щебагато поезій, казок, оповідань іповістей. Заповість «Мінімакс – кишеньковий дракон» письменникові було присуджено премію імені Миколи Трублаїні (1986). Крім написання власних книжок, А.Костецький багато перекладав занглійської, німецької такількох слов’янських мов.

У80-х роках А.Костецький викладав уНаціональному університетіім. Т.Шевченка. Він автор фундаментальних статей зпитань мовознавства, атакож теорії, історії такритики дитячої літератури.

Бібліографія

«Джміль про сонечко гуде»;

«А метеликам— весело»;

«Весняні дарунки»;

«Все про мене»;

«Лист до птахів»;

«Постукай у моє вікно» (1977);

«Все— як насправді» (1980);

«Хочу літати» (1941);

«Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито— здавайтесь!“» (1984);

«Мінімакс— кишеньковий дракон, або День без батьків» (1987).

Вебліографія

Вірші:http://deti.e-papa.com.ua/virshi-dlya-ditei/author/kosteckij-anatolij/

Твори А. Костецького на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CA%EE%F1%F2%E5%F6%FC%EA%E8%E9%20%C0%ED%E0%F2%EE%EB%B3%E9

У фонді ХОБД

Костецький А. Хочу літати!:повісті та казки для мол. і серед. шк. віку / А.Костецький. – К. : Початкова школа, 2007. – 272 с.

Костецький А. Мої та твої таємницi: вiршi та казки : для мол. шк. вiку / А.Г.Костецький ; передм. В. Нестайка ; худож. А. Василенкo. – К. : Поч. школа, 2003. – 352 с.

Костецький А. Пригоди славнозвiсних книг / А. Костецький. – К. : Початкова школа, 2005. – 224 с.

Костецький А. Мiнiмакс – кишеньковий дракон, обо День без батькiв / А.Г.Костецький ; iл. К. Пручковської. – Х. : Ранок, 2004. – 144 с. : iл. – (Мiльйон пригод).

Костецький А. Г. Нас батьки не розуміють : вірші / А. Г. Костецький ; худож. О.Дмитрієв. – К. : Веселка, 1991. – 48 с. : іл.

Костецький А. Г. Пригодам – УРА! : фантастично-пригодницькі повсті та віршовані казки : для мол. шк. віку / А. Г. Костецький ; мал. А. Василенка. – К. : Веселка, 1995. – 270 с. : іл.

Мамчич Олеся

Киянка, народжена 1981 року. Перша публікація віршів – у 1992-му в журналі «Соняшник». Відтоді регулярно друкувалася в літературній періодиці.

Закінчила відділення «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка.

Авторка чотирьох «дорослих» поетичних збірок (із них побачила світ наразі лише одна: «Перекотиболе» (Київ: Пульсари, 2005)).

Співавтор видання «Скринька зі шпаргалками» (мнемонічні вірші для дітей на тему неправильних англійських дієслів), 2012.

Окремі вірші перекладені білоруською, російською, литовською, латиською мовами та івритом, публікувалися в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Росії, Ізраїлю. Лавреат поетичного фестивалю «Молоде вино» -2001.

Лауреат Бієннале актуальних мистецтв України-2004 Форуму творчої молоді України.Отримала ґрант президента України для творчої молоді (2004).

Учасник творчих проектів «Живе радіо», «Синтезія» (Київ-Вільнюс), різноманітних антологій. Разом із Олафом Клеменсеном організовує літературні імпрези.

Заміжня, виховує двох дочок. Займається альтернативною домашньою шкільною освітою.

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Передперша збірка» (2002)

«Перекотиболе» (2005)

«Обкладинка» (2014)

«Сонце пішло у декрет» (2014)

«А на нас упав ананас» (2013)

Вебліографія

Вірші: http://poetyka.uazone.net/mamchych/

Лучук Володимир

Володимир Іванович Лучук (27 серпня 1934– 24 вересня 1992) – український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана і шумеролога Тараса Лучуків.

Володимир Лучук народився на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща).

Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1958).

1957-1958 працював у львівській молодіжній газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»), 1958—1963 обіймав посаду старшого редактора поезії в редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»), 1963—1965 навчався в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології Львівського університету, 1969—1975 був завідувачем відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 1981—1984 був завідувачем редакції підручників для шкіл із польською мовою викладання (львівської філії видавництва «Радянська школа»).

Останній рік свого життя працював науковим співробітником у новоствореному Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка.

Член Спілки письменників України з 1960 року.

Володимир Лучук є предтечею та яскравим представником «шістдесятництва» в українській поезії.

Лауреат премії ім. Лесі Українки (1995, посмертно).

Яскравий представник «тихої лірики».

Поезії Володимира Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу.

Бібліографія

«Довір'я» (1959),

«Осоння» (1962),

«Полум'я мене овіює» (1963),

«Маєво» (1964),

«Обрій на крилах» (1965),

«Вагомість» (1967),

«Поезії» (1968),

«Братні луни» (1974),

«Довір'я (вибране)» (1979),

«Дивовид» (1979),

«Навстріч» (1984),

«Колобіг» (1986),

«Друзі» (1987).

«Уставати рано треба» (1962; поширене видання 1971),

«Я малюю голуба» (1967),

«Сіла хмара на коня» (1968),

«Хитрий лис фарбує ліс» (1970),

«Зелене Око» (1974),

«Чарівний глобус» (1977),

«Жива вода» (1980),

«Казкова орбіта» (1981),

«Маленькі друзі» (1984),

«Дарунки для мами» (1985),

«Загадковий зореліт» (1988),

«Найрідніші слова» (1989),

«Приховані подарунки» (2007).

Вебліографія

Твори: http://ukr-lit.net/luchuk.html

Твори письменника на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CB%F3%F7%F3%EA+%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0

Вірші: http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva29.html

У фонді ХОБД

Лучук В. І. Дарунки для мами : вірші для дошк. віку / В. І. Лучук ; худож. Г.Тульчевська. – К. : Веселка, 1985. – 16 с. : іл.

Лучук В. І. Загадковий зореліт : вірші для дітей мол. шк. віку / В. І. Лучук ; худож. К. Суєвалова. – Львів : Каменяр, 1988. – 54 с. : іл.

Лучук В. І. Маленькі друзі : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1984. – 96 с. : іл.

Лучук В. І. Найрідніші слова : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1989. – 223с. : іл.

Сенатович Оксана

Оксана Павлівна Сенатович (2 січня 1941, Бережани– 31 березня 1997, Львів)– українська поетеса, дитяча письменниця, перекладач, редактор.

Член Спілки письменників України з 1976 року. Лауреат премії імені Іванни Блажкевич 1995 року.

Навчаючись у Львівському політехнічному інституті, поетеса дебютувала добіркою віршів у збірнику «Яблуневий цвіт» (1961). А перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла1968року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки– «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране– «Обличчям до голуба» (1990).

Проте найяскравіше розвинувся талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «Украєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А1991року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати». В останній рік життя написала дві повісті для дітей— «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів – місто чудес(не)».

За свій літературний доробок для дітей Оксана Сенатович стала першим лауреатом премії імені Олени Пчілки (1992). Окремі її твори перекладено понад десятьма іноземними мовами. Оригінальний доробок Оксани Сенатович заслужено й об'єктивно належить до золотого фонду української літератури для дітей.

Бібліографія


Малий віз

Безцінний скарб

Веселий сміх

Відважна бабуся

Вірш про комарів

Ганя ще не учениця

Грамотійка

Гуска паня

Дайте дітям олівців

Дівчинка малює сонце

Дрізд і ніс

Друже мій

Іринка в корзинці

Казка про джмеля

Квітневі дива

Коли до класу на урок

Кріт-скупердяй

Ласкаво просимо на виставку “портрети мам”

Ледащо

Лісова казка

Людям треба

Ми розбили склянку з чаєм

Мужній, дитино

Мурашина автострада

Найкращий лікар сміх

Не погрожуй нам, будь ласка

Незвичайне навчання

Нотна абетка

Про тираду, руладу, братанича і плитку шоколаду

Прогулянка д-д-д

Сільське кіно

Сміливець

Справедливий присуд

Страх

Твір на вільну тему

Травень

Травневий дощ

Трутень

Тусовка

Увага! Шпаки на колесах

Хіхікало

Хо-хо

Цирк у лісі

Цікаво

Через голку море зойку

Чому? Чому?
Швиденько, швидко, ще швидше!

Що сказати треба?

Що там? Хто там?

Кумедні пожежники

Біг вовчище на нас

Сніговик-питайлик

Бігли діти повз ялинку

Весняний сніг

Березневий сніг


Вебліографія

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/senatovich.html

У фонді ХОБД

Казки Старого Лева / упоряд. Л. Андрієвська ; худ. С. Храпов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2003. – 312 с.

Сенатович О. П.Вісім сотень колобків : вірші для дошк. та мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; іл. Л.Івахненко. – К. : Веселка, 1972. – 16 с.

Сенатович О. П.Вчиться вересень читати : вибрані твори : для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Б. О. Волков. – К. : Веселка, 1991. – 214 с. : іл.

Сенатович О. П.Живемо в одному домі : врші для дітей дошк. і мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Н. Пономаренко. – Львів : Каменяр, 1983. – 48 с. : іл.

Сенатович О. П. Малий Віз : вірші, повісті й оповідання: для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; авт. передм. І. Лучук. - К. : Школа, 2007. – 174 с.

Сенатович О. П.Обличчям до голуба : вірші та поеми / О. П. Сенатович. – К. : Дніпро, 1990. – 230 с.

Сенатович О. П.Соловейку, тьох-мажор! : вірші, казки / О.П.Сенатович ; худож. В. Анікін. – К. : Веселка, 1990. – 116с. : іл.

Чабанівський Михайло (справжнє прізвище Циба)

(1910 –1973)

Український письменник і журналіст.

Михайло Іванович Чабанівський (Циба) народився 18 вересня 1910р. в с. Лигівці, Сахновщанського району на Полтавщині. Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградською університету. З 1930р. працює в радянській пресі. В 1931р. в журналі «Робселькор» надрукував перший вірш. Учасник Вітчизняної війни. В 1949р. видав першу збірку оповідань «Свіжа скиба». Потім виходять збірки: «Казковий край» (1951), «Перші сходи» (1952), «Алмаз» (1953), «Срібні ключі» (1953), «Степовий цвіт» (1956), повісті «Кам'яне небо» (1958), «Стоїть явір над водою» (1958), роман «Балканська весна» (1954 — 60).

Михайло Чабанівський належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю.

Оповідання для дітей та юнацтва часто друкувались у журналах "Барвінок", "Піонерія", "Зміна". Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей.

Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи. Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.

Рішенням ХХХ сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.

Бібліографія

Збірка оповідань «Свіжа скиба» (1949).

Збірка новел «Казковий край» (1951),

Збірка «Під зорями балканськими» (1951),

Збірка «Перші сходи» (1952),

Збірка«Алмаз»(1953),

Збірка «Срібні ключі» (1953),

Роман «Біля дунаю» Книга перша. (Київ,1954)

Роман «Біля Дунаю» Книга друга. (Київ,1955)

Збірка«Степовий цвіт» (1956),

Повість «Кам'яне небо» (1958),

Повість «Стоїть явір над водою» «Замість передмови» М. Стельмах.(К.,1959),

Роман «Балканська весна» (1960)

«Зелена чаша» (1960)

Вебліографія

Вірний: оповідання; «Акванавти» або «Золота жила»: повість

http://ukrlit.org/chabanivskyi_mykhailo_ivanovych/tvory

У фонді ХОБД

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 1 : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. П. Загребельного. – К. : Дніпро, 1980. – 397 с.

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 2 : Дорога додому. Журавлинка. Заповіт: повісті / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1980. – 438 с.

Чабанівський М. І. Журавлинка : повість / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1972.– 136 с.

Чабанівський М. І. Катюша : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. А.Загребельного. – К. : Дніпро, 1990. – 519 с.

Чабанівський М. І. Степовий цвіт : повісті та оповідання / М. І. Чабанівський. – К.: Веселка, 1978. – 224 с.

Іваненко Оксана

(31 березня 1906, Полтава – 17 грудня 1997, Київ)

Оксана Дмитрівна ІваненкоУкраїнська дитяча письменниця та перекладачка.

Дочка журналіста та письменникаДмитра Олексійовича Іваненкаі вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретикаДмитра Іваненка.

Навчалася угімназії, потім у робітничій школі.1922року вступила доПолтавського інституту народної освіти.

У1926році закінчила факультет соціального вихованняХарківського інституту народної освіти, у1931 році – аспірантуруприУкраїнському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою вдитячій колонії імені Горькогопід керівництвомАнтона Макаренка.

У1932–1939працювала у видавництві «Молодий більшовик», у1947–1951роках– у журналі«Барвінок». У1939–1957роках мешкала в Києві у будинку письменниківРоліті.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»).

Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.

Бібліографія

«Майка та жабка» (1930);

«Дитячий садок» (1931);

«Черевички» (1933);

«Лісові казки» (1934);

«Великі очі» (1936);

«Джмелик» (1937);

«Три бажання» (1940);

«Куди літав журавлик» (1947);

«Казки» (1958).

«Друкар книжок небачених» (1947, проІвана Федоровича);

«Рідні діти» (1951);

«Богдан Хмельницький» (1954);

«Великий шум» (1967).

«Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; проТараса Шевченка);

«Марія» (1973, 1988; проМарка Вовчка).

Вебліографія

Іваненко О. Маленьким про великого Тараса

http://www.bibl.kharkiv.ua/shevchenko-v-literaturi-mistetstvi

Твори Оксани Іваненко на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%B2%E2%E0%ED%E5%ED%EA%EE+%CE%EA%F1%E0%ED%E0

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/ivanenko.html

У фонді ХОБД

Іваненко О. Д. Казка про маленького Піка : казка для дошк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. Л. Ком’яхова. – К. : Веселка, 1981. – 16 с. : іл.

Іваненко О. Д. Казки / О. Д. Іваненко ;худож. О. Міщенко. – К. : Веселка, 1999. – 87 с.

Іваненко О. Казки : для мол. та сер. шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В.А.Євдокименко. – К. : Веселка, 1992. – 319 с.

Іваненко О. Лісові казки: для мол. шк. віку / О. Д. Іваненко ; упоряд. В.В.Татарінова ; худ. О.І.Кошель. – К. : Веселка, 2006. – 64 с.

Іваненко О. Рідні діти : повість / О. Д. Іваненко ; худож. А. Резниченко. – К. : Веселка, 1979. – 205 с. : іл.

Іваненко О. Тарасові шляхи : роман для сер. та ст. шк. віку / О. Д. Іваненко. – К. : Веселка, 1989. – 757 с. : іл.

Іваненко О. Три бажання : казки, оповідання для серед шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. Євдокименко. – К. : Веселка, 1986. – 272 с. : іл.

Кочубей Саша

Дитяча письменниця, копірайтер. Написала та проілюструвала повість «Сім нескладух Говорухи», яка перемогла у конкурсі «Напишіть про мене книжку» від видавництва «Фонтан казок». Народилася у місті Умань Черкаської області. Отримала філологічну освіту в Київському національному лінгвістичному університеті (факультет іспанської та англіської мов). Працювала літредактором, перекладачем.

Бібліографія

«Сім нескладух Говорухи»

(про книжку: http://www.barabooka.com.ua/povna-skladuha-kochubej/,

http://made-in-uman.in.ua/uman-cherkasy-ukraina/sim-neskladux-govoruxi-debyutna-supersmishna-knizhka-umanchanki-sashi-kochubej.html )

Ткачук Галина

Письменниця, літературознавець. Народилася 27 серпня 1985 року в Хмельницькому, живе в Києві. Вивчала літературознавство й історію літератури в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», в аспірантурі досліджувала образ міста в дитячій літературі. Працювала редактором літературного додатку журналу для підлітків «Однокласник». Окрім роботи в команді БараБуки, викладає рідну мову, літературу та основи літтворчості для молодших школярів альтернативної школи. Вигадує і записує історії відтоді, як себе пам’ятає. Має особливий пієтет до білок.

Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), книжки повістей та оповідань «Славка» (2006), двомовної збірки неримованих віршів «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» (2011), повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011), збірки химерних новел «Найкращі часи» (2012), повісті про чарівний Київ «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014) та двох книжок для читачів-початківців: «Великодній пікнік» і «Гойдалка під кленом». Книжка «Вікно до собаки» (видавництво «Грані-Т») з ілюстраціями Юлії Шалімової у 2011 році потрапила до довгих списків премій «Книга року BBC» та «Великий Їжак». Повість «Вечірні крамниці вулиці Волоської» з ілюстраціями Наталки Пастушенко стала переможцем книжкового рейтингу «ЛітАкцент року» у номінації «Проза й поезія для дітей», потрапила у список топ-6 найкращих видань для дітей від порталу БараБука, а також у топ-10 найкращих книжок за «Рейтингом критика».

Лауреатка літературного конкурсу «Гранослов», володарка першої премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» та відзнаки «Золота пір’їнка» від дитячого журналу «Ангелятко». Стипендіатка Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Твори Галини Ткачук перекладено польською, німецькою, англійською, російською, сербською мовами.

Бібліографія

Біле благо, поезія

Славка, повісті та оповідання

Я та інші красуні

Вікно до собаки, повість для дітей

Найкращі часи, оповідання

Вечірні крамниці вулиці Волоської, повість для дітей

Великодній пікнік: книжка-розмальовка із завданнями й англійськими словами

Гойдалка під кленом

Вікно до собаки: повість

Георгій-Переможець: поезія

Пастка на діда Мороза: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - № 11-12. – С. 25.

Стихійний живопис: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - № 2. – С. 20-21.

Загадка старого холодильника: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. - 2015. - №4.- С. 19.

Тисяча і одна картина та трохи музики: [про мандрівку Віднем] ] / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - №7. – С. 28-29.

Як воно – бути королем: [про життя Януша Корчака] /Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - №1. – С. 30-31.

Як називається пуп землі?: [мандрівка по Кракову] / Г. Ткачук // Однокласник. - 2012. - №1. - С. 10-11.

Твори в антологіях

Дві тонни: Антологія поезії двотисячників

Хлопчик-дівчинка, диск аудіопоезії

Харківська барикада №2. Антологія сучасної літератури

Сновиди: Сни українських письменників

Як вони провели літо, книжка за 24 години

2На Великдень.

Чат для дівчат

Вебліографія

Найкращі часи: оповідання

http://mreadz.com/read-236506/p1

http://shron.chtyvo.org.ua/Tkachuk_Halyna/Naikraschi_chasy.pdf

У фонді ХОБД

Ткачук Г. Вікно до собаки : повість / Г. Ткачук ; худож. Ю. Шалімова. – К. : Грані-Т, 2011. – 120 с. : кольор.іл. – (Сучасна дитяча проза).

Прохаські Мар’яна і Тарас

Мар'яна Прохасько народилася в місті Ужгород 1976 року. У дитячому віці разом з батьками переїхала до Івано-Франківська. У 1998 році закінчила англійську філологію Прикарпатського університету. З того часу займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. "Хто зробить сніг" - це перша книжка, у якій вона є співавтором тексту та ілюстратором.

Тарас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників.

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у «революції на граніті» у Києві у 1990 року.

За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з 12 років. У школі не читав радянських українських авторів. Тільки після армії прочитав вірші Дмитра Стуса та почав писати сам. Оскільки Тарас вчився на абсолютно немистецькому біологічному факультеті, Прохасько певний час вважав, що сучасної української літератури не існує. Перші її твори він прочитав лише у 1990 році, коли познайомився з Юрком Іздриком, який розвісив в Івано-Франківську оголошення про створення літературно-мистецького часопису «Четвер». Перші твори Прохаська Іздрик не прийняв, а згодом Тарас написав своє перше оповідання «Спалене літо», яке було опубліковане у часописі.

Після закінчення навчання змінив безліч професій: трудився в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, викладав у школі рідного міста, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті "Експрес", згодом писав авторські колонки до "Експресу" та "Поступу". Коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті "Галицький кореспондент".

У 2004 році кілька місяців прожив у Кракові, отримавши літературну стипендію польської культурної фундації «Stowarzyszenie Willa Decjusza — Homines Urbani». У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.

Одружений, має двох синів.

Нагороди

1997 – лауреат премії видавництва «Смолоскип».

2006 – перше місце у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна було б зробити кілька оповідань» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 - третє місце у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 – лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві).

2011 – книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано «Книгою року».

Бібліографія

Кротяча епопея :

Хто зробить сніг (про книжку: http://www.barabooka.com.ua/prohas-ki-pro-najvazhlivishe-v-zhitti/)

Куди зникло море

Як зрозуміти козу

«Напиши мені книжку»

Сузір'я Курки

Картонні книжки

Кучеряві повертаються у місто

Кучеряві думають, що робити в дощ

Прохасько Т.

Інші дні Анни (1998)

FM Галичина (2001,2004)

НепрОсті (2002).

Лексикон таємних знань (2003).

З цього можна зробити кілька оповідань (2005)

Порт Франківськ: вибр. Фейлетони (2006)

Одної і тої самої. (2013)

Ознаки зрілості (2014).

У фонді ХОБД

Куди зникло море : для мол. шк. віку / Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько ; худож. Мар'яна Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 86 с. : іл.

Хто зробить сніг : для мол. шк. віку / М. Прохасько, Т. Б. Прохасько ; худож. М.Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 71 с. : іл.

Роздобудько Ірен

Народилася3 листопада 1962 року уДонецьку. Закінчила факультет журналістикиКиївського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділкуТАРС-РАТАУтелеграфісткою, у багатотиражціДонецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети.

З1988року живе вКиєві, де працювала в газеті «Родослав», коректоромжурналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі«Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книгЛариси Масенко, Елеонори Соловей,Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій.

Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.

Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів«Коронація слова»;

Спеціальна відзнака конкурсу«Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом ізОлесем Саніном);

Відзнака«Золотий письменник України», 2012.

Бібліографія

«Амулет Паскаля»(2007,2009);

«Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005);

«Все, що я хотіла сьогодні...»(2008);

«Гра в пацьорки» (2009);

«Ґудзик»(2005, 2011, 2015);

«Ґудзик-2. Десять років по тому» (2015);

«Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» (2006);

«Дванадцять…» (2012);

«Дві хвилини правди»(2008);

«Ескорт у смерть» (2002; 2007);

«Зів'ялі квіти викидають»(2006);

«Зроби це ніжно» (2013);

«Кіно на папері» Збірка. (2016).

«Лікарняна повість» (2012);

«ЛСД. Ліцей слухняних дружин» (2013);

«Мандрівки без сенсу і моралі» (2011);

«Одного разу…» (2014);

«Оленіум»(Фоліо,2007);

«Останній діамант міледі» (2006);

«Пастка для жар-птиці»(2000,2007та2010);

«Перейти темряву» (2010);

«Переформулювання» (2007);

«Пригоди на острові Клаварен» (2011);

«Тут і тепер» (2016)

«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (2011);

«Якби»(2012);

Дитяче:

«Пригоди на невідомому острові» (2007),

«Свист крізь дірку в зубах» (2007),

«Коли оживають ляльки» (2007),

«Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (2007);

«Арсен» (2012).

Вебліографія

Чередник Л. Світ дитинства у творчості Ірен Роздобудько: стаття http://urccyl.com.ua/fileadmin/user_upload/Visnyk/Visnyk_2013/Visnyk_2013_32.pdf

Твори (для дорослих): http://libruk.in.ua/r/71-rozdobudko-iren

Арсен: http://newlib.net/read/177390

У фонді ХОБД

Роздобудько І. Арсен : повість: для серед. шк. віку / І. Роздобудько. - К. : Грані-Т, 2012. - 220 с.

Роздобудько І. ЛСД. Ліцей слухняних дружин: роман / Ірен Роздобудько ; худож. Т. Коровіна ; передм. Т. Вергелес. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 317 с.

Роздобудько І.Якби: роман / І. Роздобудько. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 254 с.

Роздобудько І.Подвійна гра в чотири руки : роман / Ірен Роздобудько ; авт. передм. Валентин Марченко ; худож. Андрій Печенізький. - Х. : Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. - 220 с. : іл. - (Золотий письменник України).

Роздобудько І. Гудзик : роман / І. Роздобудько. - 4-те вид. - К. : Нора-друк, 2015. - 223 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Ода до радості : збірка оповідань. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 269 с.

Роздобудько І.Амулет Паскаля : роман / І. Роздобудько. - Х. : Фоліо, 2009. – 189с.- (Література).

Роздобудько І. Антологія "Україна-Європа" / упоряд. О. В. Красовицький ; худож. Л. П. Вировець. - Х. : Бібколектор, 2015. - 573 с.

Роздобудько І.Гудзик-2. Десять років по тому : роман / Ірен Роздобудько. - К. : Нора-Друк, 2015. - 319 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Переформулювання / І. Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2007. - 238 с.

Роздобудько І. Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері : романи / І.Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2005. - 311 с. - (День Європи).

Смаль Юлія

Письменниця, авторка віршів і прози для дітей та дорослих, журналістка, учителька, пластунка. Закінчила хіміко-біологічний профіль Волинського ліцею, відтак – Волинський державний університет, за освітою – хімік. Також має диплом філолога.

Авторка «Абетки» (на пару з Марисею Рудською як художницею) і «Розмальовок та загадок ведмедя Веніаміна» (ілюстрував Віталій Січкарчук), також електронного проекту «Пригоди в Догориногами світі», який розмальовувала Світлана Балух. Учасниця різних авторських проектів від «Свічада», «Братського», «Теплих історій». Авторка казочок та віршиків у журналах «Пізнайко», «Ангелятко», «Мамине сонечко» та ін.

Також пише блоґи про виховання дітей та про цікаву побутову хімію.

Мешкає в Луцьку, виховує трьох дітей.

Бібліографія

Абетка

Розмальовка та загадки ведмедя Веніаміна

Цікава хімія. Життєпис речовин

Теплі історії з корицею

У фонді ХОБД

Гусеня у зоопарку : [оповідання] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2014. - N 9. - С.18-21 : кольор. ілюстр.

Зимова пригода : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2010. - N 1. - С. 1-5 : кольор. ілюстр.

Зустріч : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2011. - N 11. - С. 4-6.

Казка про гумові чобітки / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2010. - N 11. - С. 2-5 : кольор. ілюстр.

Котики купаються : [вірш] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. - N 6. - С. 16-17 : кольор. ілюстр.

Магазин планів на майбутнє: [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2015. - №3. - С. 14-19.

Миколаєва помічниця: [казка] / Ю. Смаль // Маленька фея та сім гномів. - 2014. - №12. - С. 16-20.

Однокласники : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2013. - N 12. - С. 6-11 : кольор. ілюстр.

Панда : [вірш] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2009. - N 7. - С. 7 : кольор. ілюстр.

Про хом’яка Тимка: [оповідання] / Ю. Смаль // Абетка дружби: оповідання, вірші, казки, прислів’я, приказки / упоряд. О. Д. Чередниченко. – Харків, 2011. – С. 34-35. – (Промінець).

Сонна таємниця слона: [вірш] / Ю. Смаль // Стежка. - 2014. - №15. - С. 16-17.

Чар пластування : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2012. - N 17-18. - С. 4.

Чумаки-космонавти: [вірш] /Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2014. - №11. - С.4.

Як ведмедик зайчика шукав : казка-гра / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. – N1.- С. 4-7 : кольор. ілюстр.

Вебліографія

Казки: http://kazky.org.ua/zbirky/dyvokrajina

Дал Роальд

Роальд Дал (англ. Roald Dahl, нар. 13 вересня 1916 – пом. 23 листопада 1990) – валлійський письменник, автор романів, казок і новел, написаних як для дорослих, так і для дітей. Лауреат чисельних премій, військовий герой. Його найвідомішими творами є: «Чарлі і шоколадна фабрика», «Джеймс і гігантський персик», «Матильда», «Відьми», «Докори» та «ВДВ (Великий Дружній Велетень)». За сюжетами його книжок знято культові кінофільми Willy Wonka & the Chocolate Factory у 1971 (рімейк «Чарлі і шоколадна фабрика» у 2005), та анімаційний Незрівнянний містер Фокс, «Ґремліни», та ще декілька.

Бібліографія


Nuncdimittis (Ныне отпущаеши)

Автоматический сочинитель

Африканская история

Баранина к ужину (в кн. Жестокость)

БДВ или Большой и Добрый Великан

Ведьмы

Вильям и Мэри

Вкус

Волшебный палец

Генезис и катастрофа

Гурман

Дегустация

Детские Бестселлеры (сборник)

Джек и Персик-великан

Джеки, Клод и мистер Фиси

Дорога в рай (сборник)

Дэнни - чемпион мира

Желание (в кн. Детские игры)

Загадай желание

Заклание

Заклание. Яд. Джеки, Клод и Мистер Фиси. Кожа. Желание. Генезис и катастрофа. Свинья (в кн. Смерть Вселенной)

Звуки, которых мы не слышим

Звуковая машина (в кн. Практичное изобретение)

Золотой билет, или Чарли и шоколадная фабрика

Как вам будет угодно, пастор!

Как по маслу

Книготорговец

Кожа

Крысолов

Мадам Розетт

Мальчик. Рассказы о детстве

Матильда – 2002

Матильда – 2005

Маточное молочко

Месть злейшим врагам (в кн. «На суше и на море» - 87)

Миссис Биксби и подарок полковника

Мистер Ходи

Мой дядюшка Освальд (пер. Татьяна Горностаева)

Мой дядюшка Освальд (пер. Ирина Кастальская)

Мой дядюшка Освальд (пер. Михаил Пчелинцев)

Моя любимая, голубка моя

Ночная гостья

Огромный крокодил - 2013.pdf

Остановка в пустыне

Перехожу на прием

Полеты в одиночку

Потрясающий Мистер Лис

Предыстория катастрофы

Прекрасен был вчерашний день

Прогулки пастора

Происхождение и катастрофа

Рамминз

Рассказы о привидениях (составитель - Роальд Даль)

Рыбка Джорджи

Свинья

Сдается комната

Скачущий Фоксли

Солдат

Ты мне, я тебе

Убийство Патрика Мэлони

Фантазер

Фантастический мистер Фокс

Хозяйка

Целебное снадобье (в кн. Таящийся ужас 3)

Чарли и Большой стеклянный подъемник

Чарли и Шоколадная фабрика

Человек с юга

Чемпион браконьеров

Четвертый комод Чиппендейла

Чудесная история Генри Шугара

Чудесный автоматический грамматизатор

Шея

Яд


Вебліографія

Зібрання творів: http://royallib.com/author/dal_roald.html

Джеймс і гігантський персик http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/ Dzheims_i_hihantskyi_persyk.pdf

Матильда: http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/Matylda.pdf

Чарлі і шоколадна фабрика: http://krasna.hol.es/book/ditu/6/ Z_ilyustratsiyami_Charli_i_shokoladna_fabrika.pdf

У фонді ХОБД

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О. Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. - 272 с. : іл.

Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О.Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. - 240 с.

Дал Р. Дэнни-чемпион мира : повесть / Р. Даль ; пер. с англ. М. Осепян, М.Шмелевой; ил. К. Блейк. - М. : Росмэн, 2005. - 192 с. : ил.

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозова; за ред. О. Негребецького, I.Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. - 272 с. : iл.

Дал Р. Джеймс і гігантський персик / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; худож. К. Блейк. - 4-те вид. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 224 с. : іл.

Дал Р.ВДВ (Великий добрий велетень) : повість / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; за ред. І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 272 с. : іл.

Маар Пауль

Пауль Маар – німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор, автор понад 50 творів. Пауль Маар народився 13 грудня 1937 року в Швайнфурті, Німеччина. Після смерті матері жив в селі у діда в м Терес на півночі Баварії. Навчався в Швайнфуртскій гімназії, пізніше в академії мистецтв у Штутгарті. Пізніше працював оформлювачем сцени і сценічним фотографом в театрі замку Масбах у Франконії, потім протягом 10 років викладав мистецтвознавство. З 1976 р повністю присвятив себе літературі. Живе в Бамберзі з дружиною і трьома дітьми. Пауль Маар автор популярних дитячих повістей про Суботика. У серію «Суботик» увійшли такі книги як: «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», «Китобус, або Нові цятки для Суботика», «Чарівні краплі для Суботика» і «Суботик в небезпеці» (німецькою мовою випущено ще 2 повісті: Onkel Alwin und das Sams (2009), Sams im Glück (2011)) У 2011 році вийшла книга Маара «Пан Белло і блакитне диво». А в 2012 році, вийшло продовження «Новеньке про пана Белло».

Лауреат Німецької премії дитячої літератури, Австрійської державної премії, Премії братів Грімм, Премії Е. Т.А.Гофмана, Премії Фридриха Рюкерта.

Бібліографія

«Що не день, то субота»,

«Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»,

«Китобус, або Нові цятки для Суботика»

«Пан Белло і блакитне диво»

«Новеньке про пана Белло»

Вебліографія

Твори: http://royallib.com/author/maar_paul.html

Аудіо версії: http://www.ex.ua/98318264

У фонді ХОБД

Маар П. Семь суббот на неделе : повесть / П. Маар ; пер. с нем. В. Островского ; худ. Г. Акулов. – М. : Детская литература, 1982. – 127 с. : ил.

Маар П. Семь суббот на неделе. И в субботу Субастик вернулся: сказоч. повести: пер. с нем. / П. Маар ; пер. В. Островский ; худож. А. Семенов. - К. : Данком, 1991. – 239с.: ил. - 2

Маар П. Машина для здiйснення бажань, або Суботик повертається в суботу: пригодницька повiсть / П. Маар ; пер. з нiм. Є. Горевої; мал. П. Маара. – Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 177 с. : iл. - (Пригодницька бiблiотека).

Маар П.Новеньке про пана Белло:[повість : для мол. і серед. шк. віку] / Пауль Маар ; пер. з нім. О. Логвиненко ; мал. У. Краузе. - Вінниця : Теза, 2011. - 221 с.

Маар П. Пан Белло i блакитне диво: повiсть-казка / П. Маар ; пер. з нiм. О. Сидор; мал. У. Краузе. - Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 256 с.

Маар П. Що не день то субота : повість для мол. шк. віку / П. Маар ; пер. з нім В.Романця. – К. : Веселка, 1986. – 142 с. : іл.

Парр Марія

Марія Парр (норв. Maria Parr, *18 січня 1981, хутір Фіско, комуна Ванюльвен, Норвегія)– норвезька дитяча письменниця.

Дебютувала в літературі 2005 року книжкою «Вафельне серце». Це– весела й водночас сумна розповідь про пригоди 9-річного хлопчика Трілле та його сусідки й однокласниці Лени. Лена– заводійка й непосида, що багато в чому схожа на Пеппі Довгапанчоха. Трілле ж навпаки – виважений і поміркований. Він упевнений, що Лена– його найкращий друг, але не певен, чи так само найкращим другом вважає і вона його. Удвох діти наминають смачні вафлі, бавляться у війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.

«Вафельне серце» отримало вельми прихильні відгуки, 2011 року за цією книжкою знято багатосерійний художній фільм.

Після виходу книжки у світ П. навіть назвали «новою Астрід Ліндґрен».

2009 року вийшла друга книжка П.– «Тоня Ґліммердал», яку було удостоєно престижної норвезької літературної премії Браги в категорії «дитяча література». Головна героїня твору, рудоволоса Тоня– безстрашна, спритна і вперта. Та незважаючи на це вона часто страждає від самотності. Найкращий Тонин друг– непривітний Ґунвальд, якому 74 роки, і знають вони одне одного, як облуплених. Та чи справді це так? Коли Ґунвальд потрапляє в лікарню з переломом, Тоні відкривається його величезна таємниця, що навіки може зруйнувати затишне життя в Ґліммердалі.

П. пише новонорвезькою мовою. Товариство підтримки й розвитку новонорвезької мови «Норегс Моллаг» (Noregs Mållag) двічі присуджувало їй премію «За дитячу літературу новонорвезькою». Обидві книжки письменниці перекладено багатьма мовами.

Головні нагороди:

Премія «За дитячу літературу новонорвезькою» (2005, за «Вафельне серце»)

Премія юфонду вікарія Альфреда Андерсона-Рюстса (2006, за «Вафельне серце»)

Премія Уле Віга (2009)

Премія Браги (2009, за «Тоня Ґліммердал»)

Літературна премія Асоціації норвезьких критиків «За найкращу книгу для дітей та юнацтва» (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Премія Luchs (Німеччина) (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Бібліографія

Вафельне серце (2011)

Тоня Ґліммердал (2012) (про книжку: http://kazkarka.com/tag/mariya-parr)

Вебліографія

Інтерв’ю з письменницею

http://litakcent.com/2012/09/03/marija-parr-ja-prahnu-schob-moja-mova-ne-znykala/

Вафельное сердце

http://www.rulit.me/books/vafelnoe-serdce-s-illyustraciyami-read-207469-1.html

Вафельное сердце (аудиокнига): http://www.ex.ua/14775496

Білоус Дмитро Григорович

Народився в селянській багатодітній сім'ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівували».

Після закінчення школи поїхав доХаркова, де вчився наробітничому факультетіта працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультетХарківського університету. Його однокурсниками булиОлесь ГончаріГригорій Тютюнник.

Друкувався з 1935 року.

З початком війни у 1941 р. добровольцем пішов в армію. Потім уМосквібув співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих території України. Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писаввіршідля партизанських листівок.

1945 року закінчив філологічний факультетКиївського університету.

1948 року закінчив аспірантуру на кафедрі української літератури.

ЧленСпілки письменників Україниз 1948 року.

У 1947–1951рр. – заступник відповідального редакторажурналу «Дніпро».

У 1968–1976рр. – відповідальний секретар комісії Спілки письменників України.

Член-кореспондентАкадемії педагогічних наук Україниз березня 1994 року, почесний академік АПНУ з 2000р., голова комісії художнього перекладу Спілки письменників України з 1976 року.

Бібліографія

Осколочним! (збірка гумору та сатири)

Веселі обличчя (збірка гумору та сатири)

Вічно жива

Диво калинове (збірка)

Хліб і слово

Чари барвінкові (збірка)

Вебліографія

Зібрання творів:http://virchi.narod.ru/poeziya2/biloys.htm

У фонді ХОБД

Білоус Д. Г. Чари барвінкові: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус; передм. Л.М. Новиченко ; худ. О. І. Кошель. - К. : Веселка, 1996. - 174 с.

Білоус Д. Г.Безцінний скарб : вірші про українську мову / Д. Г. Білоус. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 328 с. : іл.

Білоус Д. Г.Веселий Кут : поема / Д. Г. Білоус ; мал. Н. П. Костенко. – К. : Веселка, 1979. – 28 с. : іл.

Білоус Д. Г.Гриць Гачок : поема : для мол. і серед. шк. віку / Д. Г. Білоус ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1986. – 39 с. : іл.

Білоус Д. Г.За Україну молюся: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус ; худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2000. – 109 с.

Білоус Д. Г.Рідні небеса : вірші дя мол. та сер. шк. віку / худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2005. – 144 с. : іл.

Забашта Любов

Любов Василівна Забашта (1918-1990) – поетеса, драматург, прозаїк – народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» (1935).

Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав
П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії. Це було доволі несподівано, оскільки переважно тодішні початківці присвячували свої поезії розвитку сільського господарства і промисловості, ударництву. Але Павло Григорович, який був почесним гостем наради, похвалив молоду авторку і сказав, що від квітів не треба відвертатися і варто вміти бачити красу природи.

Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером-кораблебудівником.

Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. У роки війни Любові Василівні довелося пережити трагічні й тяжкі випробування (загинув чоловік, з яким прожила всього рік).

У повоєнний час без відриву від виробництва Любов Забашта навчалася на літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.

Видала збірки “Нові береги” (1950), “Калиновий кетяг” (1956), “Квіт папороті”(1960), “Пісня і хліб”(1961), “Скрипка Страдіваріуса”(1964), “Незабудки”(1966), “Земля Антеїв”(1971), “Берег надії”(1974), п’єси “Весілля в Тернах” і “Троянди на камені” (обидві – 1963); повість “Крила Арсена Дороша” (1968); роман “Там за рікою – молодість” (1970). Перша збірка віршів для дітей «Паляниця білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства».

У 1968 році була надрукована драматична поема «Дівчина з легенди» (про легендарну народну піснярку Марусю Чурай), поставлена згодом на сцені Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Відома й інша драматична поема поетеси — «Тернова доля» (про великого Кобзаря). Любов Василівна була дружиною і соратницею поета Андрія Малишка. Творчий доробок Л. Забашти нараховує декілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями («Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Квіт папороті», «Засихає в степу материнка» та інші).

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Калиновий кетяг» (1956),

«Квіт папороті» (1959),

«Берег надії» (1974)

«Київська гора» (1982)

Поеми:

Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968);

«Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971);

«Леся Українка», (1973);

«Софія Київська», (1982)

Інші твори:

«Там, за рікою,— молодість» (1970)

«Будинок мого дитинства» (1983)

Слово имеет женщина (1953)

Дружба (1954)

Мальвы на камне (1958)

Песня и хлеб (1962)

Дерево моих надежд (1968)

Земля Антеев (1976)

Есть вечная любовь (1986)

Вебліографія

Коли я виросту: зібрання творів:

https://onlyart.org.ua/children/virshi_dlya_ditey/zabashta-lyubov-koly-ya-vyrostu-zbirka/

У фонді ХОБД

Забашта Л. В. Вибране / Л. В. Забашта ; передм. І. Дзюби. – К. : Дніпро, 1987. – 485 с.

Забашта Л. В. Відлуння тривожних доріг : вірші, легенди, поеми / Л. В. Забашта. – К., 1980. – 135 с.

Забашта Л. В. Дерево моих надежд : стихи / Л. В. Забашта. – М., 1968. – 176 с.

Забашта Л. В. Коли я виросту : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1976. – 24 с. : іл. – (Перші книжечки дитячого садка).

Забашта Л. В. Крилаті мої кораблі : роман-хроніка / Л. В. Забашта. – К. : Дніпро, 1983. – 327 с.

Забашта Л. В. Київська гора : вірші та поема / Л. В. Забашта. – К., 1982. – 183 с.

Забашта Л. В. Незабудки : поезії / Л. В. Забашта ; вступ. стаття А. Костенко. –К. : Дніпро, 1966. – 183 с.

Забашта Л. В. Пісня зеленого лісу : вірші : для дошк. віку / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1983. – 12 с. : іл.

Забашта Л. В. Сівачі : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1984. – 16 с.

Забашта Л. В. Спалення мадонни : повість / Л. В. Забашта. – К., 1989. – 295 с.

Костецький Анатолій Георгійович

Анатолій Костецький – відомий український письменник. Народився 6грудня 1948 року вКиєві уродині вчителів. Про своє дитинство розповідає згумором: «Дитинство було важким: класний керівник – тато. Нормальні діти відпочивали після школи, амене вчили івшколі, івдома...» Після закінчення середньої школи навчався втехнікумі радіоелектроники, згодом закінчив факультет кібернетики Київського університетуім. Т.Г.Шевченка.

Дебютував улітературі збіркою віршів для дітей «Джміль про сонечко гуде», заякою вийшло друком щебагато поезій, казок, оповідань іповістей. Заповість «Мінімакс – кишеньковий дракон» письменникові було присуджено премію імені Миколи Трублаїні (1986). Крім написання власних книжок, А.Костецький багато перекладав занглійської, німецької такількох слов’янських мов.

У80-х роках А.Костецький викладав уНаціональному університетіім. Т.Шевченка. Він автор фундаментальних статей зпитань мовознавства, атакож теорії, історії такритики дитячої літератури.

Бібліографія

«Джміль про сонечко гуде»;

«А метеликам— весело»;

«Весняні дарунки»;

«Все про мене»;

«Лист до птахів»;

«Постукай у моє вікно» (1977);

«Все— як насправді» (1980);

«Хочу літати» (1941);

«Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито— здавайтесь!“» (1984);

«Мінімакс— кишеньковий дракон, або День без батьків» (1987).

Вебліографія

Вірші:http://deti.e-papa.com.ua/virshi-dlya-ditei/author/kosteckij-anatolij/

Твори А. Костецького на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CA%EE%F1%F2%E5%F6%FC%EA%E8%E9%20%C0%ED%E0%F2%EE%EB%B3%E9

У фонді ХОБД

Костецький А. Хочу літати!:повісті та казки для мол. і серед. шк. віку / А.Костецький. – К. : Початкова школа, 2007. – 272 с.

Костецький А. Мої та твої таємницi: вiршi та казки : для мол. шк. вiку / А.Г.Костецький ; передм. В. Нестайка ; худож. А. Василенкo. – К. : Поч. школа, 2003. – 352 с.

Костецький А. Пригоди славнозвiсних книг / А. Костецький. – К. : Початкова школа, 2005. – 224 с.

Костецький А. Мiнiмакс – кишеньковий дракон, обо День без батькiв / А.Г.Костецький ; iл. К. Пручковської. – Х. : Ранок, 2004. – 144 с. : iл. – (Мiльйон пригод).

Костецький А. Г. Нас батьки не розуміють : вірші / А. Г. Костецький ; худож. О.Дмитрієв. – К. : Веселка, 1991. – 48 с. : іл.

Костецький А. Г. Пригодам – УРА! : фантастично-пригодницькі повсті та віршовані казки : для мол. шк. віку / А. Г. Костецький ; мал. А. Василенка. – К. : Веселка, 1995. – 270 с. : іл.

Мамчич Олеся

Киянка, народжена 1981 року. Перша публікація віршів – у 1992-му в журналі «Соняшник». Відтоді регулярно друкувалася в літературній періодиці.

Закінчила відділення «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка.

Авторка чотирьох «дорослих» поетичних збірок (із них побачила світ наразі лише одна: «Перекотиболе» (Київ: Пульсари, 2005)).

Співавтор видання «Скринька зі шпаргалками» (мнемонічні вірші для дітей на тему неправильних англійських дієслів), 2012.

Окремі вірші перекладені білоруською, російською, литовською, латиською мовами та івритом, публікувалися в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Росії, Ізраїлю. Лавреат поетичного фестивалю «Молоде вино» -2001.

Лауреат Бієннале актуальних мистецтв України-2004 Форуму творчої молоді України.Отримала ґрант президента України для творчої молоді (2004).

Учасник творчих проектів «Живе радіо», «Синтезія» (Київ-Вільнюс), різноманітних антологій. Разом із Олафом Клеменсеном організовує літературні імпрези.

Заміжня, виховує двох дочок. Займається альтернативною домашньою шкільною освітою.

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Передперша збірка» (2002)

«Перекотиболе» (2005)

«Обкладинка» (2014)

«Сонце пішло у декрет» (2014)

«А на нас упав ананас» (2013)

Вебліографія

Вірші: http://poetyka.uazone.net/mamchych/

Лучук Володимир

Володимир Іванович Лучук (27 серпня 1934– 24 вересня 1992) – український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана і шумеролога Тараса Лучуків.

Володимир Лучук народився на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща).

Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1958).

1957-1958 працював у львівській молодіжній газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»), 1958—1963 обіймав посаду старшого редактора поезії в редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»), 1963—1965 навчався в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології Львівського університету, 1969—1975 був завідувачем відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 1981—1984 був завідувачем редакції підручників для шкіл із польською мовою викладання (львівської філії видавництва «Радянська школа»).

Останній рік свого життя працював науковим співробітником у новоствореному Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка.

Член Спілки письменників України з 1960 року.

Володимир Лучук є предтечею та яскравим представником «шістдесятництва» в українській поезії.

Лауреат премії ім. Лесі Українки (1995, посмертно).

Яскравий представник «тихої лірики».

Поезії Володимира Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу.

Бібліографія

«Довір'я» (1959),

«Осоння» (1962),

«Полум'я мене овіює» (1963),

«Маєво» (1964),

«Обрій на крилах» (1965),

«Вагомість» (1967),

«Поезії» (1968),

«Братні луни» (1974),

«Довір'я (вибране)» (1979),

«Дивовид» (1979),

«Навстріч» (1984),

«Колобіг» (1986),

«Друзі» (1987).

«Уставати рано треба» (1962; поширене видання 1971),

«Я малюю голуба» (1967),

«Сіла хмара на коня» (1968),

«Хитрий лис фарбує ліс» (1970),

«Зелене Око» (1974),

«Чарівний глобус» (1977),

«Жива вода» (1980),

«Казкова орбіта» (1981),

«Маленькі друзі» (1984),

«Дарунки для мами» (1985),

«Загадковий зореліт» (1988),

«Найрідніші слова» (1989),

«Приховані подарунки» (2007).

Вебліографія

Твори: http://ukr-lit.net/luchuk.html

Твори письменника на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CB%F3%F7%F3%EA+%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0

Вірші: http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva29.html

У фонді ХОБД

Лучук В. І. Дарунки для мами : вірші для дошк. віку / В. І. Лучук ; худож. Г.Тульчевська. – К. : Веселка, 1985. – 16 с. : іл.

Лучук В. І. Загадковий зореліт : вірші для дітей мол. шк. віку / В. І. Лучук ; худож. К. Суєвалова. – Львів : Каменяр, 1988. – 54 с. : іл.

Лучук В. І. Маленькі друзі : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1984. – 96 с. : іл.

Лучук В. І. Найрідніші слова : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1989. – 223с. : іл.

Сенатович Оксана

Оксана Павлівна Сенатович (2 січня 1941, Бережани– 31 березня 1997, Львів)– українська поетеса, дитяча письменниця, перекладач, редактор.

Член Спілки письменників України з 1976 року. Лауреат премії імені Іванни Блажкевич 1995 року.

Навчаючись у Львівському політехнічному інституті, поетеса дебютувала добіркою віршів у збірнику «Яблуневий цвіт» (1961). А перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла1968року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки– «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране– «Обличчям до голуба» (1990).

Проте найяскравіше розвинувся талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «Украєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А1991року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати». В останній рік життя написала дві повісті для дітей— «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів – місто чудес(не)».

За свій літературний доробок для дітей Оксана Сенатович стала першим лауреатом премії імені Олени Пчілки (1992). Окремі її твори перекладено понад десятьма іноземними мовами. Оригінальний доробок Оксани Сенатович заслужено й об'єктивно належить до золотого фонду української літератури для дітей.

Бібліографія


Малий віз

Безцінний скарб

Веселий сміх

Відважна бабуся

Вірш про комарів

Ганя ще не учениця

Грамотійка

Гуска паня

Дайте дітям олівців

Дівчинка малює сонце

Дрізд і ніс

Друже мій

Іринка в корзинці

Казка про джмеля

Квітневі дива

Коли до класу на урок

Кріт-скупердяй

Ласкаво просимо на виставку “портрети мам”

Ледащо

Лісова казка

Людям треба

Ми розбили склянку з чаєм

Мужній, дитино

Мурашина автострада

Найкращий лікар сміх

Не погрожуй нам, будь ласка

Незвичайне навчання

Нотна абетка

Про тираду, руладу, братанича і плитку шоколаду

Прогулянка д-д-д

Сільське кіно

Сміливець

Справедливий присуд

Страх

Твір на вільну тему

Травень

Травневий дощ

Трутень

Тусовка

Увага! Шпаки на колесах

Хіхікало

Хо-хо

Цирк у лісі

Цікаво

Через голку море зойку

Чому? Чому?
Швиденько, швидко, ще швидше!

Що сказати треба?

Що там? Хто там?

Кумедні пожежники

Біг вовчище на нас

Сніговик-питайлик

Бігли діти повз ялинку

Весняний сніг

Березневий сніг


Вебліографія

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/senatovich.html

У фонді ХОБД

Казки Старого Лева / упоряд. Л. Андрієвська ; худ. С. Храпов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2003. – 312 с.

Сенатович О. П.Вісім сотень колобків : вірші для дошк. та мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; іл. Л.Івахненко. – К. : Веселка, 1972. – 16 с.

Сенатович О. П.Вчиться вересень читати : вибрані твори : для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Б. О. Волков. – К. : Веселка, 1991. – 214 с. : іл.

Сенатович О. П.Живемо в одному домі : врші для дітей дошк. і мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Н. Пономаренко. – Львів : Каменяр, 1983. – 48 с. : іл.

Сенатович О. П. Малий Віз : вірші, повісті й оповідання: для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; авт. передм. І. Лучук. - К. : Школа, 2007. – 174 с.

Сенатович О. П.Обличчям до голуба : вірші та поеми / О. П. Сенатович. – К. : Дніпро, 1990. – 230 с.

Сенатович О. П.Соловейку, тьох-мажор! : вірші, казки / О.П.Сенатович ; худож. В. Анікін. – К. : Веселка, 1990. – 116с. : іл.

Чабанівський Михайло (справжнє прізвище Циба)

(1910 –1973)

Український письменник і журналіст.

Михайло Іванович Чабанівський (Циба) народився 18 вересня 1910р. в с. Лигівці, Сахновщанського району на Полтавщині. Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградською університету. З 1930р. працює в радянській пресі. В 1931р. в журналі «Робселькор» надрукував перший вірш. Учасник Вітчизняної війни. В 1949р. видав першу збірку оповідань «Свіжа скиба». Потім виходять збірки: «Казковий край» (1951), «Перші сходи» (1952), «Алмаз» (1953), «Срібні ключі» (1953), «Степовий цвіт» (1956), повісті «Кам'яне небо» (1958), «Стоїть явір над водою» (1958), роман «Балканська весна» (1954 — 60).

Михайло Чабанівський належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю.

Оповідання для дітей та юнацтва часто друкувались у журналах "Барвінок", "Піонерія", "Зміна". Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей.

Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи. Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.

Рішенням ХХХ сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.

Бібліографія

Збірка оповідань «Свіжа скиба» (1949).

Збірка новел «Казковий край» (1951),

Збірка «Під зорями балканськими» (1951),

Збірка «Перші сходи» (1952),

Збірка«Алмаз»(1953),

Збірка «Срібні ключі» (1953),

Роман «Біля дунаю» Книга перша. (Київ,1954)

Роман «Біля Дунаю» Книга друга. (Київ,1955)

Збірка«Степовий цвіт» (1956),

Повість «Кам'яне небо» (1958),

Повість «Стоїть явір над водою» «Замість передмови» М. Стельмах.(К.,1959),

Роман «Балканська весна» (1960)

«Зелена чаша» (1960)

Вебліографія

Вірний: оповідання; «Акванавти» або «Золота жила»: повість

http://ukrlit.org/chabanivskyi_mykhailo_ivanovych/tvory

У фонді ХОБД

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 1 : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. П. Загребельного. – К. : Дніпро, 1980. – 397 с.

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 2 : Дорога додому. Журавлинка. Заповіт: повісті / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1980. – 438 с.

Чабанівський М. І. Журавлинка : повість / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1972.– 136 с.

Чабанівський М. І. Катюша : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. А.Загребельного. – К. : Дніпро, 1990. – 519 с.

Чабанівський М. І. Степовий цвіт : повісті та оповідання / М. І. Чабанівський. – К.: Веселка, 1978. – 224 с.

Іваненко Оксана

(31 березня 1906, Полтава – 17 грудня 1997, Київ)

Оксана Дмитрівна ІваненкоУкраїнська дитяча письменниця та перекладачка.

Дочка журналіста та письменникаДмитра Олексійовича Іваненкаі вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретикаДмитра Іваненка.

Навчалася угімназії, потім у робітничій школі.1922року вступила доПолтавського інституту народної освіти.

У1926році закінчила факультет соціального вихованняХарківського інституту народної освіти, у1931 році – аспірантуруприУкраїнському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою вдитячій колонії імені Горькогопід керівництвомАнтона Макаренка.

У1932–1939працювала у видавництві «Молодий більшовик», у1947–1951роках– у журналі«Барвінок». У1939–1957роках мешкала в Києві у будинку письменниківРоліті.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»).

Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.

Бібліографія

«Майка та жабка» (1930);

«Дитячий садок» (1931);

«Черевички» (1933);

«Лісові казки» (1934);

«Великі очі» (1936);

«Джмелик» (1937);

«Три бажання» (1940);

«Куди літав журавлик» (1947);

«Казки» (1958).

«Друкар книжок небачених» (1947, проІвана Федоровича);

«Рідні діти» (1951);

«Богдан Хмельницький» (1954);

«Великий шум» (1967).

«Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; проТараса Шевченка);

«Марія» (1973, 1988; проМарка Вовчка).

Вебліографія

Іваненко О. Маленьким про великого Тараса

http://www.bibl.kharkiv.ua/shevchenko-v-literaturi-mistetstvi

Твори Оксани Іваненко на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%B2%E2%E0%ED%E5%ED%EA%EE+%CE%EA%F1%E0%ED%E0

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/ivanenko.html

У фонді ХОБД

Іваненко О. Д. Казка про маленького Піка : казка для дошк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. Л. Ком’яхова. – К. : Веселка, 1981. – 16 с. : іл.

Іваненко О. Д. Казки / О. Д. Іваненко ;худож. О. Міщенко. – К. : Веселка, 1999. – 87 с.

Іваненко О. Казки : для мол. та сер. шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В.А.Євдокименко. – К. : Веселка, 1992. – 319 с.

Іваненко О. Лісові казки: для мол. шк. віку / О. Д. Іваненко ; упоряд. В.В.Татарінова ; худ. О.І.Кошель. – К. : Веселка, 2006. – 64 с.

Іваненко О. Рідні діти : повість / О. Д. Іваненко ; худож. А. Резниченко. – К. : Веселка, 1979. – 205 с. : іл.

Іваненко О. Тарасові шляхи : роман для сер. та ст. шк. віку / О. Д. Іваненко. – К. : Веселка, 1989. – 757 с. : іл.

Іваненко О. Три бажання : казки, оповідання для серед шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. Євдокименко. – К. : Веселка, 1986. – 272 с. : іл.

Кочубей Саша

Дитяча письменниця, копірайтер. Написала та проілюструвала повість «Сім нескладух Говорухи», яка перемогла у конкурсі «Напишіть про мене книжку» від видавництва «Фонтан казок». Народилася у місті Умань Черкаської області. Отримала філологічну освіту в Київському національному лінгвістичному університеті (факультет іспанської та англіської мов). Працювала літредактором, перекладачем.

Бібліографія

«Сім нескладух Говорухи»

(про книжку: http://www.barabooka.com.ua/povna-skladuha-kochubej/,

http://made-in-uman.in.ua/uman-cherkasy-ukraina/sim-neskladux-govoruxi-debyutna-supersmishna-knizhka-umanchanki-sashi-kochubej.html )

Ткачук Галина

Письменниця, літературознавець. Народилася 27 серпня 1985 року в Хмельницькому, живе в Києві. Вивчала літературознавство й історію літератури в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», в аспірантурі досліджувала образ міста в дитячій літературі. Працювала редактором літературного додатку журналу для підлітків «Однокласник». Окрім роботи в команді БараБуки, викладає рідну мову, літературу та основи літтворчості для молодших школярів альтернативної школи. Вигадує і записує історії відтоді, як себе пам’ятає. Має особливий пієтет до білок.

Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), книжки повістей та оповідань «Славка» (2006), двомовної збірки неримованих віршів «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» (2011), повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011), збірки химерних новел «Найкращі часи» (2012), повісті про чарівний Київ «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014) та двох книжок для читачів-початківців: «Великодній пікнік» і «Гойдалка під кленом». Книжка «Вікно до собаки» (видавництво «Грані-Т») з ілюстраціями Юлії Шалімової у 2011 році потрапила до довгих списків премій «Книга року BBC» та «Великий Їжак». Повість «Вечірні крамниці вулиці Волоської» з ілюстраціями Наталки Пастушенко стала переможцем книжкового рейтингу «ЛітАкцент року» у номінації «Проза й поезія для дітей», потрапила у список топ-6 найкращих видань для дітей від порталу БараБука, а також у топ-10 найкращих книжок за «Рейтингом критика».

Лауреатка літературного конкурсу «Гранослов», володарка першої премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» та відзнаки «Золота пір’їнка» від дитячого журналу «Ангелятко». Стипендіатка Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Твори Галини Ткачук перекладено польською, німецькою, англійською, російською, сербською мовами.

Бібліографія

Біле благо, поезія

Славка, повісті та оповідання

Я та інші красуні

Вікно до собаки, повість для дітей

Найкращі часи, оповідання

Вечірні крамниці вулиці Волоської, повість для дітей

Великодній пікнік: книжка-розмальовка із завданнями й англійськими словами

Гойдалка під кленом

Вікно до собаки: повість

Георгій-Переможець: поезія

Пастка на діда Мороза: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - № 11-12. – С. 25.

Стихійний живопис: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - № 2. – С. 20-21.

Загадка старого холодильника: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. - 2015. - №4.- С. 19.

Тисяча і одна картина та трохи музики: [про мандрівку Віднем] ] / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - №7. – С. 28-29.

Як воно – бути королем: [про життя Януша Корчака] /Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - №1. – С. 30-31.

Як називається пуп землі?: [мандрівка по Кракову] / Г. Ткачук // Однокласник. - 2012. - №1. - С. 10-11.

Твори в антологіях

Дві тонни: Антологія поезії двотисячників

Хлопчик-дівчинка, диск аудіопоезії

Харківська барикада №2. Антологія сучасної літератури

Сновиди: Сни українських письменників

Як вони провели літо, книжка за 24 години

2На Великдень.

Чат для дівчат

Вебліографія

Найкращі часи: оповідання

http://mreadz.com/read-236506/p1

http://shron.chtyvo.org.ua/Tkachuk_Halyna/Naikraschi_chasy.pdf

У фонді ХОБД

Ткачук Г. Вікно до собаки : повість / Г. Ткачук ; худож. Ю. Шалімова. – К. : Грані-Т, 2011. – 120 с. : кольор.іл. – (Сучасна дитяча проза).

Прохаські Мар’яна і Тарас

Мар'яна Прохасько народилася в місті Ужгород 1976 року. У дитячому віці разом з батьками переїхала до Івано-Франківська. У 1998 році закінчила англійську філологію Прикарпатського університету. З того часу займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. "Хто зробить сніг" - це перша книжка, у якій вона є співавтором тексту та ілюстратором.

Тарас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників.

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у «революції на граніті» у Києві у 1990 року.

За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з 12 років. У школі не читав радянських українських авторів. Тільки після армії прочитав вірші Дмитра Стуса та почав писати сам. Оскільки Тарас вчився на абсолютно немистецькому біологічному факультеті, Прохасько певний час вважав, що сучасної української літератури не існує. Перші її твори він прочитав лише у 1990 році, коли познайомився з Юрком Іздриком, який розвісив в Івано-Франківську оголошення про створення літературно-мистецького часопису «Четвер». Перші твори Прохаська Іздрик не прийняв, а згодом Тарас написав своє перше оповідання «Спалене літо», яке було опубліковане у часописі.

Після закінчення навчання змінив безліч професій: трудився в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, викладав у школі рідного міста, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті "Експрес", згодом писав авторські колонки до "Експресу" та "Поступу". Коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті "Галицький кореспондент".

У 2004 році кілька місяців прожив у Кракові, отримавши літературну стипендію польської культурної фундації «Stowarzyszenie Willa Decjusza — Homines Urbani». У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.

Одружений, має двох синів.

Нагороди

1997 – лауреат премії видавництва «Смолоскип».

2006 – перше місце у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна було б зробити кілька оповідань» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 - третє місце у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 – лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві).

2011 – книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано «Книгою року».

Бібліографія

Кротяча епопея :

Хто зробить сніг (про книжку: http://www.barabooka.com.ua/prohas-ki-pro-najvazhlivishe-v-zhitti/)

Куди зникло море

Як зрозуміти козу

«Напиши мені книжку»

Сузір'я Курки

Картонні книжки

Кучеряві повертаються у місто

Кучеряві думають, що робити в дощ

Прохасько Т.

Інші дні Анни (1998)

FM Галичина (2001,2004)

НепрОсті (2002).

Лексикон таємних знань (2003).

З цього можна зробити кілька оповідань (2005)

Порт Франківськ: вибр. Фейлетони (2006)

Одної і тої самої. (2013)

Ознаки зрілості (2014).

У фонді ХОБД

Куди зникло море : для мол. шк. віку / Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько ; худож. Мар'яна Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 86 с. : іл.

Хто зробить сніг : для мол. шк. віку / М. Прохасько, Т. Б. Прохасько ; худож. М.Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 71 с. : іл.

Роздобудько Ірен

Народилася3 листопада 1962 року уДонецьку. Закінчила факультет журналістикиКиївського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділкуТАРС-РАТАУтелеграфісткою, у багатотиражціДонецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети.

З1988року живе вКиєві, де працювала в газеті «Родослав», коректоромжурналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі«Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книгЛариси Масенко, Елеонори Соловей,Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій.

Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.

Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів«Коронація слова»;

Спеціальна відзнака конкурсу«Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом ізОлесем Саніном);

Відзнака«Золотий письменник України», 2012.

Бібліографія

«Амулет Паскаля»(2007,2009);

«Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005);

«Все, що я хотіла сьогодні...»(2008);

«Гра в пацьорки» (2009);

«Ґудзик»(2005, 2011, 2015);

«Ґудзик-2. Десять років по тому» (2015);

«Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» (2006);

«Дванадцять…» (2012);

«Дві хвилини правди»(2008);

«Ескорт у смерть» (2002; 2007);

«Зів'ялі квіти викидають»(2006);

«Зроби це ніжно» (2013);

«Кіно на папері» Збірка. (2016).

«Лікарняна повість» (2012);

«ЛСД. Ліцей слухняних дружин» (2013);

«Мандрівки без сенсу і моралі» (2011);

«Одного разу…» (2014);

«Оленіум»(Фоліо,2007);

«Останній діамант міледі» (2006);

«Пастка для жар-птиці»(2000,2007та2010);

«Перейти темряву» (2010);

«Переформулювання» (2007);

«Пригоди на острові Клаварен» (2011);

«Тут і тепер» (2016)

«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (2011);

«Якби»(2012);

Дитяче:

«Пригоди на невідомому острові» (2007),

«Свист крізь дірку в зубах» (2007),

«Коли оживають ляльки» (2007),

«Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (2007);

«Арсен» (2012).

Вебліографія

Чередник Л. Світ дитинства у творчості Ірен Роздобудько: стаття http://urccyl.com.ua/fileadmin/user_upload/Visnyk/Visnyk_2013/Visnyk_2013_32.pdf

Твори (для дорослих): http://libruk.in.ua/r/71-rozdobudko-iren

Арсен: http://newlib.net/read/177390

У фонді ХОБД

Роздобудько І. Арсен : повість: для серед. шк. віку / І. Роздобудько. - К. : Грані-Т, 2012. - 220 с.

Роздобудько І. ЛСД. Ліцей слухняних дружин: роман / Ірен Роздобудько ; худож. Т. Коровіна ; передм. Т. Вергелес. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 317 с.

Роздобудько І.Якби: роман / І. Роздобудько. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 254 с.

Роздобудько І.Подвійна гра в чотири руки : роман / Ірен Роздобудько ; авт. передм. Валентин Марченко ; худож. Андрій Печенізький. - Х. : Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. - 220 с. : іл. - (Золотий письменник України).

Роздобудько І. Гудзик : роман / І. Роздобудько. - 4-те вид. - К. : Нора-друк, 2015. - 223 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Ода до радості : збірка оповідань. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 269 с.

Роздобудько І.Амулет Паскаля : роман / І. Роздобудько. - Х. : Фоліо, 2009. – 189с.- (Література).

Роздобудько І. Антологія "Україна-Європа" / упоряд. О. В. Красовицький ; худож. Л. П. Вировець. - Х. : Бібколектор, 2015. - 573 с.

Роздобудько І.Гудзик-2. Десять років по тому : роман / Ірен Роздобудько. - К. : Нора-Друк, 2015. - 319 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Переформулювання / І. Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2007. - 238 с.

Роздобудько І. Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері : романи / І.Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2005. - 311 с. - (День Європи).

Смаль Юлія

Письменниця, авторка віршів і прози для дітей та дорослих, журналістка, учителька, пластунка. Закінчила хіміко-біологічний профіль Волинського ліцею, відтак – Волинський державний університет, за освітою – хімік. Також має диплом філолога.

Авторка «Абетки» (на пару з Марисею Рудською як художницею) і «Розмальовок та загадок ведмедя Веніаміна» (ілюстрував Віталій Січкарчук), також електронного проекту «Пригоди в Догориногами світі», який розмальовувала Світлана Балух. Учасниця різних авторських проектів від «Свічада», «Братського», «Теплих історій». Авторка казочок та віршиків у журналах «Пізнайко», «Ангелятко», «Мамине сонечко» та ін.

Також пише блоґи про виховання дітей та про цікаву побутову хімію.

Мешкає в Луцьку, виховує трьох дітей.

Бібліографія

Абетка

Розмальовка та загадки ведмедя Веніаміна

Цікава хімія. Життєпис речовин

Теплі історії з корицею

У фонді ХОБД

Гусеня у зоопарку : [оповідання] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2014. - N 9. - С.18-21 : кольор. ілюстр.

Зимова пригода : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2010. - N 1. - С. 1-5 : кольор. ілюстр.

Зустріч : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2011. - N 11. - С. 4-6.

Казка про гумові чобітки / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2010. - N 11. - С. 2-5 : кольор. ілюстр.

Котики купаються : [вірш] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. - N 6. - С. 16-17 : кольор. ілюстр.

Магазин планів на майбутнє: [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2015. - №3. - С. 14-19.

Миколаєва помічниця: [казка] / Ю. Смаль // Маленька фея та сім гномів. - 2014. - №12. - С. 16-20.

Однокласники : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2013. - N 12. - С. 6-11 : кольор. ілюстр.

Панда : [вірш] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2009. - N 7. - С. 7 : кольор. ілюстр.

Про хом’яка Тимка: [оповідання] / Ю. Смаль // Абетка дружби: оповідання, вірші, казки, прислів’я, приказки / упоряд. О. Д. Чередниченко. – Харків, 2011. – С. 34-35. – (Промінець).

Сонна таємниця слона: [вірш] / Ю. Смаль // Стежка. - 2014. - №15. - С. 16-17.

Чар пластування : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2012. - N 17-18. - С. 4.

Чумаки-космонавти: [вірш] /Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2014. - №11. - С.4.

Як ведмедик зайчика шукав : казка-гра / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. – N1.- С. 4-7 : кольор. ілюстр.

Вебліографія

Казки: http://kazky.org.ua/zbirky/dyvokrajina

Дал Роальд

Роальд Дал (англ. Roald Dahl, нар. 13 вересня 1916 – пом. 23 листопада 1990) – валлійський письменник, автор романів, казок і новел, написаних як для дорослих, так і для дітей. Лауреат чисельних премій, військовий герой. Його найвідомішими творами є: «Чарлі і шоколадна фабрика», «Джеймс і гігантський персик», «Матильда», «Відьми», «Докори» та «ВДВ (Великий Дружній Велетень)». За сюжетами його книжок знято культові кінофільми Willy Wonka & the Chocolate Factory у 1971 (рімейк «Чарлі і шоколадна фабрика» у 2005), та анімаційний Незрівнянний містер Фокс, «Ґремліни», та ще декілька.

Бібліографія


Nuncdimittis (Ныне отпущаеши)

Автоматический сочинитель

Африканская история

Баранина к ужину (в кн. Жестокость)

БДВ или Большой и Добрый Великан

Ведьмы

Вильям и Мэри

Вкус

Волшебный палец

Генезис и катастрофа

Гурман

Дегустация

Детские Бестселлеры (сборник)

Джек и Персик-великан

Джеки, Клод и мистер Фиси

Дорога в рай (сборник)

Дэнни - чемпион мира

Желание (в кн. Детские игры)

Загадай желание

Заклание

Заклание. Яд. Джеки, Клод и Мистер Фиси. Кожа. Желание. Генезис и катастрофа. Свинья (в кн. Смерть Вселенной)

Звуки, которых мы не слышим

Звуковая машина (в кн. Практичное изобретение)

Золотой билет, или Чарли и шоколадная фабрика

Как вам будет угодно, пастор!

Как по маслу

Книготорговец

Кожа

Крысолов

Мадам Розетт

Мальчик. Рассказы о детстве

Матильда – 2002

Матильда – 2005

Маточное молочко

Месть злейшим врагам (в кн. «На суше и на море» - 87)

Миссис Биксби и подарок полковника

Мистер Ходи

Мой дядюшка Освальд (пер. Татьяна Горностаева)

Мой дядюшка Освальд (пер. Ирина Кастальская)

Мой дядюшка Освальд (пер. Михаил Пчелинцев)

Моя любимая, голубка моя

Ночная гостья

Огромный крокодил - 2013.pdf

Остановка в пустыне

Перехожу на прием

Полеты в одиночку

Потрясающий Мистер Лис

Предыстория катастрофы

Прекрасен был вчерашний день

Прогулки пастора

Происхождение и катастрофа

Рамминз

Рассказы о привидениях (составитель - Роальд Даль)

Рыбка Джорджи

Свинья

Сдается комната

Скачущий Фоксли

Солдат

Ты мне, я тебе

Убийство Патрика Мэлони

Фантазер

Фантастический мистер Фокс

Хозяйка

Целебное снадобье (в кн. Таящийся ужас 3)

Чарли и Большой стеклянный подъемник

Чарли и Шоколадная фабрика

Человек с юга

Чемпион браконьеров

Четвертый комод Чиппендейла

Чудесная история Генри Шугара

Чудесный автоматический грамматизатор

Шея

Яд


Вебліографія

Зібрання творів: http://royallib.com/author/dal_roald.html

Джеймс і гігантський персик http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/ Dzheims_i_hihantskyi_persyk.pdf

Матильда: http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/Matylda.pdf

Чарлі і шоколадна фабрика: http://krasna.hol.es/book/ditu/6/ Z_ilyustratsiyami_Charli_i_shokoladna_fabrika.pdf

У фонді ХОБД

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О. Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. - 272 с. : іл.

Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О.Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. - 240 с.

Дал Р. Дэнни-чемпион мира : повесть / Р. Даль ; пер. с англ. М. Осепян, М.Шмелевой; ил. К. Блейк. - М. : Росмэн, 2005. - 192 с. : ил.

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозова; за ред. О. Негребецького, I.Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. - 272 с. : iл.

Дал Р. Джеймс і гігантський персик / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; худож. К. Блейк. - 4-те вид. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 224 с. : іл.

Дал Р.ВДВ (Великий добрий велетень) : повість / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; за ред. І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 272 с. : іл.

Маар Пауль

Пауль Маар – німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор, автор понад 50 творів. Пауль Маар народився 13 грудня 1937 року в Швайнфурті, Німеччина. Після смерті матері жив в селі у діда в м Терес на півночі Баварії. Навчався в Швайнфуртскій гімназії, пізніше в академії мистецтв у Штутгарті. Пізніше працював оформлювачем сцени і сценічним фотографом в театрі замку Масбах у Франконії, потім протягом 10 років викладав мистецтвознавство. З 1976 р повністю присвятив себе літературі. Живе в Бамберзі з дружиною і трьома дітьми. Пауль Маар автор популярних дитячих повістей про Суботика. У серію «Суботик» увійшли такі книги як: «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», «Китобус, або Нові цятки для Суботика», «Чарівні краплі для Суботика» і «Суботик в небезпеці» (німецькою мовою випущено ще 2 повісті: Onkel Alwin und das Sams (2009), Sams im Glück (2011)) У 2011 році вийшла книга Маара «Пан Белло і блакитне диво». А в 2012 році, вийшло продовження «Новеньке про пана Белло».

Лауреат Німецької премії дитячої літератури, Австрійської державної премії, Премії братів Грімм, Премії Е. Т.А.Гофмана, Премії Фридриха Рюкерта.

Бібліографія

«Що не день, то субота»,

«Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»,

«Китобус, або Нові цятки для Суботика»

«Пан Белло і блакитне диво»

«Новеньке про пана Белло»

Вебліографія

Твори: http://royallib.com/author/maar_paul.html

Аудіо версії: http://www.ex.ua/98318264

У фонді ХОБД

Маар П. Семь суббот на неделе : повесть / П. Маар ; пер. с нем. В. Островского ; худ. Г. Акулов. – М. : Детская литература, 1982. – 127 с. : ил.

Маар П. Семь суббот на неделе. И в субботу Субастик вернулся: сказоч. повести: пер. с нем. / П. Маар ; пер. В. Островский ; худож. А. Семенов. - К. : Данком, 1991. – 239с.: ил. - 2

Маар П. Машина для здiйснення бажань, або Суботик повертається в суботу: пригодницька повiсть / П. Маар ; пер. з нiм. Є. Горевої; мал. П. Маара. – Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 177 с. : iл. - (Пригодницька бiблiотека).

Маар П.Новеньке про пана Белло:[повість : для мол. і серед. шк. віку] / Пауль Маар ; пер. з нім. О. Логвиненко ; мал. У. Краузе. - Вінниця : Теза, 2011. - 221 с.

Маар П. Пан Белло i блакитне диво: повiсть-казка / П. Маар ; пер. з нiм. О. Сидор; мал. У. Краузе. - Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 256 с.

Маар П. Що не день то субота : повість для мол. шк. віку / П. Маар ; пер. з нім В.Романця. – К. : Веселка, 1986. – 142 с. : іл.

Парр Марія

Марія Парр (норв. Maria Parr, *18 січня 1981, хутір Фіско, комуна Ванюльвен, Норвегія)– норвезька дитяча письменниця.

Дебютувала в літературі 2005 року книжкою «Вафельне серце». Це– весела й водночас сумна розповідь про пригоди 9-річного хлопчика Трілле та його сусідки й однокласниці Лени. Лена– заводійка й непосида, що багато в чому схожа на Пеппі Довгапанчоха. Трілле ж навпаки – виважений і поміркований. Він упевнений, що Лена– його найкращий друг, але не певен, чи так само найкращим другом вважає і вона його. Удвох діти наминають смачні вафлі, бавляться у війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.

«Вафельне серце» отримало вельми прихильні відгуки, 2011 року за цією книжкою знято багатосерійний художній фільм.

Після виходу книжки у світ П. навіть назвали «новою Астрід Ліндґрен».

2009 року вийшла друга книжка П.– «Тоня Ґліммердал», яку було удостоєно престижної норвезької літературної премії Браги в категорії «дитяча література». Головна героїня твору, рудоволоса Тоня– безстрашна, спритна і вперта. Та незважаючи на це вона часто страждає від самотності. Найкращий Тонин друг– непривітний Ґунвальд, якому 74 роки, і знають вони одне одного, як облуплених. Та чи справді це так? Коли Ґунвальд потрапляє в лікарню з переломом, Тоні відкривається його величезна таємниця, що навіки може зруйнувати затишне життя в Ґліммердалі.

П. пише новонорвезькою мовою. Товариство підтримки й розвитку новонорвезької мови «Норегс Моллаг» (Noregs Mållag) двічі присуджувало їй премію «За дитячу літературу новонорвезькою». Обидві книжки письменниці перекладено багатьма мовами.

Головні нагороди:

Премія «За дитячу літературу новонорвезькою» (2005, за «Вафельне серце»)

Премія юфонду вікарія Альфреда Андерсона-Рюстса (2006, за «Вафельне серце»)

Премія Уле Віга (2009)

Премія Браги (2009, за «Тоня Ґліммердал»)

Літературна премія Асоціації норвезьких критиків «За найкращу книгу для дітей та юнацтва» (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Премія Luchs (Німеччина) (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Бібліографія

Вафельне серце (2011)

Тоня Ґліммердал (2012) (про книжку: http://kazkarka.com/tag/mariya-parr)

Вебліографія

Інтерв’ю з письменницею

http://litakcent.com/2012/09/03/marija-parr-ja-prahnu-schob-moja-mova-ne-znykala/

Вафельное сердце

http://www.rulit.me/books/vafelnoe-serdce-s-illyustraciyami-read-207469-1.html

Вафельное сердце (аудиокнига): http://www.ex.ua/14775496

Білоус Дмитро Григорович

Народився в селянській багатодітній сім'ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівували».

Після закінчення школи поїхав доХаркова, де вчився наробітничому факультетіта працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультетХарківського університету. Його однокурсниками булиОлесь ГончаріГригорій Тютюнник.

Друкувався з 1935 року.

З початком війни у 1941 р. добровольцем пішов в армію. Потім уМосквібув співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих території України. Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писаввіршідля партизанських листівок.

1945 року закінчив філологічний факультетКиївського університету.

1948 року закінчив аспірантуру на кафедрі української літератури.

ЧленСпілки письменників Україниз 1948 року.

У 1947–1951рр. – заступник відповідального редакторажурналу «Дніпро».

У 1968–1976рр. – відповідальний секретар комісії Спілки письменників України.

Член-кореспондентАкадемії педагогічних наук Україниз березня 1994 року, почесний академік АПНУ з 2000р., голова комісії художнього перекладу Спілки письменників України з 1976 року.

Бібліографія

Осколочним! (збірка гумору та сатири)

Веселі обличчя (збірка гумору та сатири)

Вічно жива

Диво калинове (збірка)

Хліб і слово

Чари барвінкові (збірка)

Вебліографія

Зібрання творів:http://virchi.narod.ru/poeziya2/biloys.htm

У фонді ХОБД

Білоус Д. Г. Чари барвінкові: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус; передм. Л.М. Новиченко ; худ. О. І. Кошель. - К. : Веселка, 1996. - 174 с.

Білоус Д. Г.Безцінний скарб : вірші про українську мову / Д. Г. Білоус. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 328 с. : іл.

Білоус Д. Г.Веселий Кут : поема / Д. Г. Білоус ; мал. Н. П. Костенко. – К. : Веселка, 1979. – 28 с. : іл.

Білоус Д. Г.Гриць Гачок : поема : для мол. і серед. шк. віку / Д. Г. Білоус ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1986. – 39 с. : іл.

Білоус Д. Г.За Україну молюся: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус ; худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2000. – 109 с.

Білоус Д. Г.Рідні небеса : вірші дя мол. та сер. шк. віку / худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2005. – 144 с. : іл.

Забашта Любов

Любов Василівна Забашта (1918-1990) – поетеса, драматург, прозаїк – народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» (1935).

Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав
П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії. Це було доволі несподівано, оскільки переважно тодішні початківці присвячували свої поезії розвитку сільського господарства і промисловості, ударництву. Але Павло Григорович, який був почесним гостем наради, похвалив молоду авторку і сказав, що від квітів не треба відвертатися і варто вміти бачити красу природи.

Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером-кораблебудівником.

Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. У роки війни Любові Василівні довелося пережити трагічні й тяжкі випробування (загинув чоловік, з яким прожила всього рік).

У повоєнний час без відриву від виробництва Любов Забашта навчалася на літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.

Видала збірки “Нові береги” (1950), “Калиновий кетяг” (1956), “Квіт папороті”(1960), “Пісня і хліб”(1961), “Скрипка Страдіваріуса”(1964), “Незабудки”(1966), “Земля Антеїв”(1971), “Берег надії”(1974), п’єси “Весілля в Тернах” і “Троянди на камені” (обидві – 1963); повість “Крила Арсена Дороша” (1968); роман “Там за рікою – молодість” (1970). Перша збірка віршів для дітей «Паляниця білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства».

У 1968 році була надрукована драматична поема «Дівчина з легенди» (про легендарну народну піснярку Марусю Чурай), поставлена згодом на сцені Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Відома й інша драматична поема поетеси — «Тернова доля» (про великого Кобзаря). Любов Василівна була дружиною і соратницею поета Андрія Малишка. Творчий доробок Л. Забашти нараховує декілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями («Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Квіт папороті», «Засихає в степу материнка» та інші).

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Калиновий кетяг» (1956),

«Квіт папороті» (1959),

«Берег надії» (1974)

«Київська гора» (1982)

Поеми:

Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968);

«Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971);

«Леся Українка», (1973);

«Софія Київська», (1982)

Інші твори:

«Там, за рікою,— молодість» (1970)

«Будинок мого дитинства» (1983)

Слово имеет женщина (1953)

Дружба (1954)

Мальвы на камне (1958)

Песня и хлеб (1962)

Дерево моих надежд (1968)

Земля Антеев (1976)

Есть вечная любовь (1986)

Вебліографія

Коли я виросту: зібрання творів:

https://onlyart.org.ua/children/virshi_dlya_ditey/zabashta-lyubov-koly-ya-vyrostu-zbirka/

У фонді ХОБД

Забашта Л. В. Вибране / Л. В. Забашта ; передм. І. Дзюби. – К. : Дніпро, 1987. – 485 с.

Забашта Л. В. Відлуння тривожних доріг : вірші, легенди, поеми / Л. В. Забашта. – К., 1980. – 135 с.

Забашта Л. В. Дерево моих надежд : стихи / Л. В. Забашта. – М., 1968. – 176 с.

Забашта Л. В. Коли я виросту : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1976. – 24 с. : іл. – (Перші книжечки дитячого садка).

Забашта Л. В. Крилаті мої кораблі : роман-хроніка / Л. В. Забашта. – К. : Дніпро, 1983. – 327 с.

Забашта Л. В. Київська гора : вірші та поема / Л. В. Забашта. – К., 1982. – 183 с.

Забашта Л. В. Незабудки : поезії / Л. В. Забашта ; вступ. стаття А. Костенко. –К. : Дніпро, 1966. – 183 с.

Забашта Л. В. Пісня зеленого лісу : вірші : для дошк. віку / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1983. – 12 с. : іл.

Забашта Л. В. Сівачі : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1984. – 16 с.

Забашта Л. В. Спалення мадонни : повість / Л. В. Забашта. – К., 1989. – 295 с.

Костецький Анатолій Георгійович

Анатолій Костецький – відомий український письменник. Народився 6грудня 1948 року вКиєві уродині вчителів. Про своє дитинство розповідає згумором: «Дитинство було важким: класний керівник – тато. Нормальні діти відпочивали після школи, амене вчили івшколі, івдома...» Після закінчення середньої школи навчався втехнікумі радіоелектроники, згодом закінчив факультет кібернетики Київського університетуім. Т.Г.Шевченка.

Дебютував улітературі збіркою віршів для дітей «Джміль про сонечко гуде», заякою вийшло друком щебагато поезій, казок, оповідань іповістей. Заповість «Мінімакс – кишеньковий дракон» письменникові було присуджено премію імені Миколи Трублаїні (1986). Крім написання власних книжок, А.Костецький багато перекладав занглійської, німецької такількох слов’янських мов.

У80-х роках А.Костецький викладав уНаціональному університетіім. Т.Шевченка. Він автор фундаментальних статей зпитань мовознавства, атакож теорії, історії такритики дитячої літератури.

Бібліографія

«Джміль про сонечко гуде»;

«А метеликам— весело»;

«Весняні дарунки»;

«Все про мене»;

«Лист до птахів»;

«Постукай у моє вікно» (1977);

«Все— як насправді» (1980);

«Хочу літати» (1941);

«Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито— здавайтесь!“» (1984);

«Мінімакс— кишеньковий дракон, або День без батьків» (1987).

Вебліографія

Вірші:http://deti.e-papa.com.ua/virshi-dlya-ditei/author/kosteckij-anatolij/

Твори А. Костецького на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CA%EE%F1%F2%E5%F6%FC%EA%E8%E9%20%C0%ED%E0%F2%EE%EB%B3%E9

У фонді ХОБД

Костецький А. Хочу літати!:повісті та казки для мол. і серед. шк. віку / А.Костецький. – К. : Початкова школа, 2007. – 272 с.

Костецький А. Мої та твої таємницi: вiршi та казки : для мол. шк. вiку / А.Г.Костецький ; передм. В. Нестайка ; худож. А. Василенкo. – К. : Поч. школа, 2003. – 352 с.

Костецький А. Пригоди славнозвiсних книг / А. Костецький. – К. : Початкова школа, 2005. – 224 с.

Костецький А. Мiнiмакс – кишеньковий дракон, обо День без батькiв / А.Г.Костецький ; iл. К. Пручковської. – Х. : Ранок, 2004. – 144 с. : iл. – (Мiльйон пригод).

Костецький А. Г. Нас батьки не розуміють : вірші / А. Г. Костецький ; худож. О.Дмитрієв. – К. : Веселка, 1991. – 48 с. : іл.

Костецький А. Г. Пригодам – УРА! : фантастично-пригодницькі повсті та віршовані казки : для мол. шк. віку / А. Г. Костецький ; мал. А. Василенка. – К. : Веселка, 1995. – 270 с. : іл.

Мамчич Олеся

Киянка, народжена 1981 року. Перша публікація віршів – у 1992-му в журналі «Соняшник». Відтоді регулярно друкувалася в літературній періодиці.

Закінчила відділення «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка.

Авторка чотирьох «дорослих» поетичних збірок (із них побачила світ наразі лише одна: «Перекотиболе» (Київ: Пульсари, 2005)).

Співавтор видання «Скринька зі шпаргалками» (мнемонічні вірші для дітей на тему неправильних англійських дієслів), 2012.

Окремі вірші перекладені білоруською, російською, литовською, латиською мовами та івритом, публікувалися в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Росії, Ізраїлю. Лавреат поетичного фестивалю «Молоде вино» -2001.

Лауреат Бієннале актуальних мистецтв України-2004 Форуму творчої молоді України.Отримала ґрант президента України для творчої молоді (2004).

Учасник творчих проектів «Живе радіо», «Синтезія» (Київ-Вільнюс), різноманітних антологій. Разом із Олафом Клеменсеном організовує літературні імпрези.

Заміжня, виховує двох дочок. Займається альтернативною домашньою шкільною освітою.

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Передперша збірка» (2002)

«Перекотиболе» (2005)

«Обкладинка» (2014)

«Сонце пішло у декрет» (2014)

«А на нас упав ананас» (2013)

Вебліографія

Вірші: http://poetyka.uazone.net/mamchych/

Лучук Володимир

Володимир Іванович Лучук (27 серпня 1934– 24 вересня 1992) – український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана і шумеролога Тараса Лучуків.

Володимир Лучук народився на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща).

Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1958).

1957-1958 працював у львівській молодіжній газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»), 1958—1963 обіймав посаду старшого редактора поезії в редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»), 1963—1965 навчався в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології Львівського університету, 1969—1975 був завідувачем відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 1981—1984 був завідувачем редакції підручників для шкіл із польською мовою викладання (львівської філії видавництва «Радянська школа»).

Останній рік свого життя працював науковим співробітником у новоствореному Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка.

Член Спілки письменників України з 1960 року.

Володимир Лучук є предтечею та яскравим представником «шістдесятництва» в українській поезії.

Лауреат премії ім. Лесі Українки (1995, посмертно).

Яскравий представник «тихої лірики».

Поезії Володимира Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу.

Бібліографія

«Довір'я» (1959),

«Осоння» (1962),

«Полум'я мене овіює» (1963),

«Маєво» (1964),

«Обрій на крилах» (1965),

«Вагомість» (1967),

«Поезії» (1968),

«Братні луни» (1974),

«Довір'я (вибране)» (1979),

«Дивовид» (1979),

«Навстріч» (1984),

«Колобіг» (1986),

«Друзі» (1987).

«Уставати рано треба» (1962; поширене видання 1971),

«Я малюю голуба» (1967),

«Сіла хмара на коня» (1968),

«Хитрий лис фарбує ліс» (1970),

«Зелене Око» (1974),

«Чарівний глобус» (1977),

«Жива вода» (1980),

«Казкова орбіта» (1981),

«Маленькі друзі» (1984),

«Дарунки для мами» (1985),

«Загадковий зореліт» (1988),

«Найрідніші слова» (1989),

«Приховані подарунки» (2007).

Вебліографія

Твори: http://ukr-lit.net/luchuk.html

Твори письменника на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CB%F3%F7%F3%EA+%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0

Вірші: http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva29.html

У фонді ХОБД

Лучук В. І. Дарунки для мами : вірші для дошк. віку / В. І. Лучук ; худож. Г.Тульчевська. – К. : Веселка, 1985. – 16 с. : іл.

Лучук В. І. Загадковий зореліт : вірші для дітей мол. шк. віку / В. І. Лучук ; худож. К. Суєвалова. – Львів : Каменяр, 1988. – 54 с. : іл.

Лучук В. І. Маленькі друзі : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1984. – 96 с. : іл.

Лучук В. І. Найрідніші слова : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1989. – 223с. : іл.

Сенатович Оксана

Оксана Павлівна Сенатович (2 січня 1941, Бережани– 31 березня 1997, Львів)– українська поетеса, дитяча письменниця, перекладач, редактор.

Член Спілки письменників України з 1976 року. Лауреат премії імені Іванни Блажкевич 1995 року.

Навчаючись у Львівському політехнічному інституті, поетеса дебютувала добіркою віршів у збірнику «Яблуневий цвіт» (1961). А перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла1968року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки– «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране– «Обличчям до голуба» (1990).

Проте найяскравіше розвинувся талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «Украєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А1991року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати». В останній рік життя написала дві повісті для дітей— «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів – місто чудес(не)».

За свій літературний доробок для дітей Оксана Сенатович стала першим лауреатом премії імені Олени Пчілки (1992). Окремі її твори перекладено понад десятьма іноземними мовами. Оригінальний доробок Оксани Сенатович заслужено й об'єктивно належить до золотого фонду української літератури для дітей.

Бібліографія


Малий віз

Безцінний скарб

Веселий сміх

Відважна бабуся

Вірш про комарів

Ганя ще не учениця

Грамотійка

Гуска паня

Дайте дітям олівців

Дівчинка малює сонце

Дрізд і ніс

Друже мій

Іринка в корзинці

Казка про джмеля

Квітневі дива

Коли до класу на урок

Кріт-скупердяй

Ласкаво просимо на виставку “портрети мам”

Ледащо

Лісова казка

Людям треба

Ми розбили склянку з чаєм

Мужній, дитино

Мурашина автострада

Найкращий лікар сміх

Не погрожуй нам, будь ласка

Незвичайне навчання

Нотна абетка

Про тираду, руладу, братанича і плитку шоколаду

Прогулянка д-д-д

Сільське кіно

Сміливець

Справедливий присуд

Страх

Твір на вільну тему

Травень

Травневий дощ

Трутень

Тусовка

Увага! Шпаки на колесах

Хіхікало

Хо-хо

Цирк у лісі

Цікаво

Через голку море зойку

Чому? Чому?
Швиденько, швидко, ще швидше!

Що сказати треба?

Що там? Хто там?

Кумедні пожежники

Біг вовчище на нас

Сніговик-питайлик

Бігли діти повз ялинку

Весняний сніг

Березневий сніг


Вебліографія

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/senatovich.html

У фонді ХОБД

Казки Старого Лева / упоряд. Л. Андрієвська ; худ. С. Храпов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2003. – 312 с.

Сенатович О. П.Вісім сотень колобків : вірші для дошк. та мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; іл. Л.Івахненко. – К. : Веселка, 1972. – 16 с.

Сенатович О. П.Вчиться вересень читати : вибрані твори : для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Б. О. Волков. – К. : Веселка, 1991. – 214 с. : іл.

Сенатович О. П.Живемо в одному домі : врші для дітей дошк. і мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Н. Пономаренко. – Львів : Каменяр, 1983. – 48 с. : іл.

Сенатович О. П. Малий Віз : вірші, повісті й оповідання: для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; авт. передм. І. Лучук. - К. : Школа, 2007. – 174 с.

Сенатович О. П.Обличчям до голуба : вірші та поеми / О. П. Сенатович. – К. : Дніпро, 1990. – 230 с.

Сенатович О. П.Соловейку, тьох-мажор! : вірші, казки / О.П.Сенатович ; худож. В. Анікін. – К. : Веселка, 1990. – 116с. : іл.

Чабанівський Михайло (справжнє прізвище Циба)

(1910 –1973)

Український письменник і журналіст.

Михайло Іванович Чабанівський (Циба) народився 18 вересня 1910р. в с. Лигівці, Сахновщанського району на Полтавщині. Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградською університету. З 1930р. працює в радянській пресі. В 1931р. в журналі «Робселькор» надрукував перший вірш. Учасник Вітчизняної війни. В 1949р. видав першу збірку оповідань «Свіжа скиба». Потім виходять збірки: «Казковий край» (1951), «Перші сходи» (1952), «Алмаз» (1953), «Срібні ключі» (1953), «Степовий цвіт» (1956), повісті «Кам'яне небо» (1958), «Стоїть явір над водою» (1958), роман «Балканська весна» (1954 — 60).

Михайло Чабанівський належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю.

Оповідання для дітей та юнацтва часто друкувались у журналах "Барвінок", "Піонерія", "Зміна". Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей.

Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи. Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.

Рішенням ХХХ сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.

Бібліографія

Збірка оповідань «Свіжа скиба» (1949).

Збірка новел «Казковий край» (1951),

Збірка «Під зорями балканськими» (1951),

Збірка «Перші сходи» (1952),

Збірка«Алмаз»(1953),

Збірка «Срібні ключі» (1953),

Роман «Біля дунаю» Книга перша. (Київ,1954)

Роман «Біля Дунаю» Книга друга. (Київ,1955)

Збірка«Степовий цвіт» (1956),

Повість «Кам'яне небо» (1958),

Повість «Стоїть явір над водою» «Замість передмови» М. Стельмах.(К.,1959),

Роман «Балканська весна» (1960)

«Зелена чаша» (1960)

Вебліографія

Вірний: оповідання; «Акванавти» або «Золота жила»: повість

http://ukrlit.org/chabanivskyi_mykhailo_ivanovych/tvory

У фонді ХОБД

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 1 : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. П. Загребельного. – К. : Дніпро, 1980. – 397 с.

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 2 : Дорога додому. Журавлинка. Заповіт: повісті / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1980. – 438 с.

Чабанівський М. І. Журавлинка : повість / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1972.– 136 с.

Чабанівський М. І. Катюша : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. А.Загребельного. – К. : Дніпро, 1990. – 519 с.

Чабанівський М. І. Степовий цвіт : повісті та оповідання / М. І. Чабанівський. – К.: Веселка, 1978. – 224 с.

Іваненко Оксана

(31 березня 1906, Полтава – 17 грудня 1997, Київ)

Оксана Дмитрівна ІваненкоУкраїнська дитяча письменниця та перекладачка.

Дочка журналіста та письменникаДмитра Олексійовича Іваненкаі вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретикаДмитра Іваненка.

Навчалася угімназії, потім у робітничій школі.1922року вступила доПолтавського інституту народної освіти.

У1926році закінчила факультет соціального вихованняХарківського інституту народної освіти, у1931 році – аспірантуруприУкраїнському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою вдитячій колонії імені Горькогопід керівництвомАнтона Макаренка.

У1932–1939працювала у видавництві «Молодий більшовик», у1947–1951роках– у журналі«Барвінок». У1939–1957роках мешкала в Києві у будинку письменниківРоліті.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»).

Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.

Бібліографія

«Майка та жабка» (1930);

«Дитячий садок» (1931);

«Черевички» (1933);

«Лісові казки» (1934);

«Великі очі» (1936);

«Джмелик» (1937);

«Три бажання» (1940);

«Куди літав журавлик» (1947);

«Казки» (1958).

«Друкар книжок небачених» (1947, проІвана Федоровича);

«Рідні діти» (1951);

«Богдан Хмельницький» (1954);

«Великий шум» (1967).

«Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; проТараса Шевченка);

«Марія» (1973, 1988; проМарка Вовчка).

Вебліографія

Іваненко О. Маленьким про великого Тараса

http://www.bibl.kharkiv.ua/shevchenko-v-literaturi-mistetstvi

Твори Оксани Іваненко на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%B2%E2%E0%ED%E5%ED%EA%EE+%CE%EA%F1%E0%ED%E0

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/ivanenko.html

У фонді ХОБД

Іваненко О. Д. Казка про маленького Піка : казка для дошк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. Л. Ком’яхова. – К. : Веселка, 1981. – 16 с. : іл.

Іваненко О. Д. Казки / О. Д. Іваненко ;худож. О. Міщенко. – К. : Веселка, 1999. – 87 с.

Іваненко О. Казки : для мол. та сер. шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В.А.Євдокименко. – К. : Веселка, 1992. – 319 с.

Іваненко О. Лісові казки: для мол. шк. віку / О. Д. Іваненко ; упоряд. В.В.Татарінова ; худ. О.І.Кошель. – К. : Веселка, 2006. – 64 с.

Іваненко О. Рідні діти : повість / О. Д. Іваненко ; худож. А. Резниченко. – К. : Веселка, 1979. – 205 с. : іл.

Іваненко О. Тарасові шляхи : роман для сер. та ст. шк. віку / О. Д. Іваненко. – К. : Веселка, 1989. – 757 с. : іл.

Іваненко О. Три бажання : казки, оповідання для серед шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. Євдокименко. – К. : Веселка, 1986. – 272 с. : іл.

Кочубей Саша

Дитяча письменниця, копірайтер. Написала та проілюструвала повість «Сім нескладух Говорухи», яка перемогла у конкурсі «Напишіть про мене книжку» від видавництва «Фонтан казок». Народилася у місті Умань Черкаської області. Отримала філологічну освіту в Київському національному лінгвістичному університеті (факультет іспанської та англіської мов). Працювала літредактором, перекладачем.

Бібліографія

«Сім нескладух Говорухи»

(про книжку: http://www.barabooka.com.ua/povna-skladuha-kochubej/,

http://made-in-uman.in.ua/uman-cherkasy-ukraina/sim-neskladux-govoruxi-debyutna-supersmishna-knizhka-umanchanki-sashi-kochubej.html )

Ткачук Галина

Письменниця, літературознавець. Народилася 27 серпня 1985 року в Хмельницькому, живе в Києві. Вивчала літературознавство й історію літератури в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», в аспірантурі досліджувала образ міста в дитячій літературі. Працювала редактором літературного додатку журналу для підлітків «Однокласник». Окрім роботи в команді БараБуки, викладає рідну мову, літературу та основи літтворчості для молодших школярів альтернативної школи. Вигадує і записує історії відтоді, як себе пам’ятає. Має особливий пієтет до білок.

Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), книжки повістей та оповідань «Славка» (2006), двомовної збірки неримованих віршів «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» (2011), повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011), збірки химерних новел «Найкращі часи» (2012), повісті про чарівний Київ «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014) та двох книжок для читачів-початківців: «Великодній пікнік» і «Гойдалка під кленом». Книжка «Вікно до собаки» (видавництво «Грані-Т») з ілюстраціями Юлії Шалімової у 2011 році потрапила до довгих списків премій «Книга року BBC» та «Великий Їжак». Повість «Вечірні крамниці вулиці Волоської» з ілюстраціями Наталки Пастушенко стала переможцем книжкового рейтингу «ЛітАкцент року» у номінації «Проза й поезія для дітей», потрапила у список топ-6 найкращих видань для дітей від порталу БараБука, а також у топ-10 найкращих книжок за «Рейтингом критика».

Лауреатка літературного конкурсу «Гранослов», володарка першої премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» та відзнаки «Золота пір’їнка» від дитячого журналу «Ангелятко». Стипендіатка Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Твори Галини Ткачук перекладено польською, німецькою, англійською, російською, сербською мовами.

Бібліографія

Біле благо, поезія

Славка, повісті та оповідання

Я та інші красуні

Вікно до собаки, повість для дітей

Найкращі часи, оповідання

Вечірні крамниці вулиці Волоської, повість для дітей

Великодній пікнік: книжка-розмальовка із завданнями й англійськими словами

Гойдалка під кленом

Вікно до собаки: повість

Георгій-Переможець: поезія

Пастка на діда Мороза: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - № 11-12. – С. 25.

Стихійний живопис: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - № 2. – С. 20-21.

Загадка старого холодильника: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. - 2015. - №4.- С. 19.

Тисяча і одна картина та трохи музики: [про мандрівку Віднем] ] / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - №7. – С. 28-29.

Як воно – бути королем: [про життя Януша Корчака] /Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - №1. – С. 30-31.

Як називається пуп землі?: [мандрівка по Кракову] / Г. Ткачук // Однокласник. - 2012. - №1. - С. 10-11.

Твори в антологіях

Дві тонни: Антологія поезії двотисячників

Хлопчик-дівчинка, диск аудіопоезії

Харківська барикада №2. Антологія сучасної літератури

Сновиди: Сни українських письменників

Як вони провели літо, книжка за 24 години

2На Великдень.

Чат для дівчат

Вебліографія

Найкращі часи: оповідання

http://mreadz.com/read-236506/p1

http://shron.chtyvo.org.ua/Tkachuk_Halyna/Naikraschi_chasy.pdf

У фонді ХОБД

Ткачук Г. Вікно до собаки : повість / Г. Ткачук ; худож. Ю. Шалімова. – К. : Грані-Т, 2011. – 120 с. : кольор.іл. – (Сучасна дитяча проза).

Прохаські Мар’яна і Тарас

Мар'яна Прохасько народилася в місті Ужгород 1976 року. У дитячому віці разом з батьками переїхала до Івано-Франківська. У 1998 році закінчила англійську філологію Прикарпатського університету. З того часу займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. "Хто зробить сніг" - це перша книжка, у якій вона є співавтором тексту та ілюстратором.

Тарас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників.

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у «революції на граніті» у Києві у 1990 року.

За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з 12 років. У школі не читав радянських українських авторів. Тільки після армії прочитав вірші Дмитра Стуса та почав писати сам. Оскільки Тарас вчився на абсолютно немистецькому біологічному факультеті, Прохасько певний час вважав, що сучасної української літератури не існує. Перші її твори він прочитав лише у 1990 році, коли познайомився з Юрком Іздриком, який розвісив в Івано-Франківську оголошення про створення літературно-мистецького часопису «Четвер». Перші твори Прохаська Іздрик не прийняв, а згодом Тарас написав своє перше оповідання «Спалене літо», яке було опубліковане у часописі.

Після закінчення навчання змінив безліч професій: трудився в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, викладав у школі рідного міста, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті "Експрес", згодом писав авторські колонки до "Експресу" та "Поступу". Коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті "Галицький кореспондент".

У 2004 році кілька місяців прожив у Кракові, отримавши літературну стипендію польської культурної фундації «Stowarzyszenie Willa Decjusza — Homines Urbani». У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.

Одружений, має двох синів.

Нагороди

1997 – лауреат премії видавництва «Смолоскип».

2006 – перше місце у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна було б зробити кілька оповідань» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 - третє місце у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 – лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві).

2011 – книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано «Книгою року».

Бібліографія

Кротяча епопея :

Хто зробить сніг (про книжку: http://www.barabooka.com.ua/prohas-ki-pro-najvazhlivishe-v-zhitti/)

Куди зникло море

Як зрозуміти козу

«Напиши мені книжку»

Сузір'я Курки

Картонні книжки

Кучеряві повертаються у місто

Кучеряві думають, що робити в дощ

Прохасько Т.

Інші дні Анни (1998)

FM Галичина (2001,2004)

НепрОсті (2002).

Лексикон таємних знань (2003).

З цього можна зробити кілька оповідань (2005)

Порт Франківськ: вибр. Фейлетони (2006)

Одної і тої самої. (2013)

Ознаки зрілості (2014).

У фонді ХОБД

Куди зникло море : для мол. шк. віку / Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько ; худож. Мар'яна Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 86 с. : іл.

Хто зробить сніг : для мол. шк. віку / М. Прохасько, Т. Б. Прохасько ; худож. М.Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 71 с. : іл.

Роздобудько Ірен

Народилася3 листопада 1962 року уДонецьку. Закінчила факультет журналістикиКиївського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділкуТАРС-РАТАУтелеграфісткою, у багатотиражціДонецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети.

З1988року живе вКиєві, де працювала в газеті «Родослав», коректоромжурналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі«Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книгЛариси Масенко, Елеонори Соловей,Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій.

Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.

Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів«Коронація слова»;

Спеціальна відзнака конкурсу«Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом ізОлесем Саніном);

Відзнака«Золотий письменник України», 2012.

Бібліографія

«Амулет Паскаля»(2007,2009);

«Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005);

«Все, що я хотіла сьогодні...»(2008);

«Гра в пацьорки» (2009);

«Ґудзик»(2005, 2011, 2015);

«Ґудзик-2. Десять років по тому» (2015);

«Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» (2006);

«Дванадцять…» (2012);

«Дві хвилини правди»(2008);

«Ескорт у смерть» (2002; 2007);

«Зів'ялі квіти викидають»(2006);

«Зроби це ніжно» (2013);

«Кіно на папері» Збірка. (2016).

«Лікарняна повість» (2012);

«ЛСД. Ліцей слухняних дружин» (2013);

«Мандрівки без сенсу і моралі» (2011);

«Одного разу…» (2014);

«Оленіум»(Фоліо,2007);

«Останній діамант міледі» (2006);

«Пастка для жар-птиці»(2000,2007та2010);

«Перейти темряву» (2010);

«Переформулювання» (2007);

«Пригоди на острові Клаварен» (2011);

«Тут і тепер» (2016)

«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (2011);

«Якби»(2012);

Дитяче:

«Пригоди на невідомому острові» (2007),

«Свист крізь дірку в зубах» (2007),

«Коли оживають ляльки» (2007),

«Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (2007);

«Арсен» (2012).

Вебліографія

Чередник Л. Світ дитинства у творчості Ірен Роздобудько: стаття http://urccyl.com.ua/fileadmin/user_upload/Visnyk/Visnyk_2013/Visnyk_2013_32.pdf

Твори (для дорослих): http://libruk.in.ua/r/71-rozdobudko-iren

Арсен: http://newlib.net/read/177390

У фонді ХОБД

Роздобудько І. Арсен : повість: для серед. шк. віку / І. Роздобудько. - К. : Грані-Т, 2012. - 220 с.

Роздобудько І. ЛСД. Ліцей слухняних дружин: роман / Ірен Роздобудько ; худож. Т. Коровіна ; передм. Т. Вергелес. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 317 с.

Роздобудько І.Якби: роман / І. Роздобудько. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 254 с.

Роздобудько І.Подвійна гра в чотири руки : роман / Ірен Роздобудько ; авт. передм. Валентин Марченко ; худож. Андрій Печенізький. - Х. : Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. - 220 с. : іл. - (Золотий письменник України).

Роздобудько І. Гудзик : роман / І. Роздобудько. - 4-те вид. - К. : Нора-друк, 2015. - 223 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Ода до радості : збірка оповідань. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 269 с.

Роздобудько І.Амулет Паскаля : роман / І. Роздобудько. - Х. : Фоліо, 2009. – 189с.- (Література).

Роздобудько І. Антологія "Україна-Європа" / упоряд. О. В. Красовицький ; худож. Л. П. Вировець. - Х. : Бібколектор, 2015. - 573 с.

Роздобудько І.Гудзик-2. Десять років по тому : роман / Ірен Роздобудько. - К. : Нора-Друк, 2015. - 319 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Переформулювання / І. Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2007. - 238 с.

Роздобудько І. Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері : романи / І.Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2005. - 311 с. - (День Європи).

Смаль Юлія

Письменниця, авторка віршів і прози для дітей та дорослих, журналістка, учителька, пластунка. Закінчила хіміко-біологічний профіль Волинського ліцею, відтак – Волинський державний університет, за освітою – хімік. Також має диплом філолога.

Авторка «Абетки» (на пару з Марисею Рудською як художницею) і «Розмальовок та загадок ведмедя Веніаміна» (ілюстрував Віталій Січкарчук), також електронного проекту «Пригоди в Догориногами світі», який розмальовувала Світлана Балух. Учасниця різних авторських проектів від «Свічада», «Братського», «Теплих історій». Авторка казочок та віршиків у журналах «Пізнайко», «Ангелятко», «Мамине сонечко» та ін.

Також пише блоґи про виховання дітей та про цікаву побутову хімію.

Мешкає в Луцьку, виховує трьох дітей.

Бібліографія

Абетка

Розмальовка та загадки ведмедя Веніаміна

Цікава хімія. Життєпис речовин

Теплі історії з корицею

У фонді ХОБД

Гусеня у зоопарку : [оповідання] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2014. - N 9. - С.18-21 : кольор. ілюстр.

Зимова пригода : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2010. - N 1. - С. 1-5 : кольор. ілюстр.

Зустріч : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2011. - N 11. - С. 4-6.

Казка про гумові чобітки / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2010. - N 11. - С. 2-5 : кольор. ілюстр.

Котики купаються : [вірш] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. - N 6. - С. 16-17 : кольор. ілюстр.

Магазин планів на майбутнє: [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2015. - №3. - С. 14-19.

Миколаєва помічниця: [казка] / Ю. Смаль // Маленька фея та сім гномів. - 2014. - №12. - С. 16-20.

Однокласники : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2013. - N 12. - С. 6-11 : кольор. ілюстр.

Панда : [вірш] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2009. - N 7. - С. 7 : кольор. ілюстр.

Про хом’яка Тимка: [оповідання] / Ю. Смаль // Абетка дружби: оповідання, вірші, казки, прислів’я, приказки / упоряд. О. Д. Чередниченко. – Харків, 2011. – С. 34-35. – (Промінець).

Сонна таємниця слона: [вірш] / Ю. Смаль // Стежка. - 2014. - №15. - С. 16-17.

Чар пластування : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2012. - N 17-18. - С. 4.

Чумаки-космонавти: [вірш] /Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2014. - №11. - С.4.

Як ведмедик зайчика шукав : казка-гра / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. – N1.- С. 4-7 : кольор. ілюстр.

Вебліографія

Казки: http://kazky.org.ua/zbirky/dyvokrajina

Дал Роальд

Роальд Дал (англ. Roald Dahl, нар. 13 вересня 1916 – пом. 23 листопада 1990) – валлійський письменник, автор романів, казок і новел, написаних як для дорослих, так і для дітей. Лауреат чисельних премій, військовий герой. Його найвідомішими творами є: «Чарлі і шоколадна фабрика», «Джеймс і гігантський персик», «Матильда», «Відьми», «Докори» та «ВДВ (Великий Дружній Велетень)». За сюжетами його книжок знято культові кінофільми Willy Wonka & the Chocolate Factory у 1971 (рімейк «Чарлі і шоколадна фабрика» у 2005), та анімаційний Незрівнянний містер Фокс, «Ґремліни», та ще декілька.

Бібліографія


Nuncdimittis (Ныне отпущаеши)

Автоматический сочинитель

Африканская история

Баранина к ужину (в кн. Жестокость)

БДВ или Большой и Добрый Великан

Ведьмы

Вильям и Мэри

Вкус

Волшебный палец

Генезис и катастрофа

Гурман

Дегустация

Детские Бестселлеры (сборник)

Джек и Персик-великан

Джеки, Клод и мистер Фиси

Дорога в рай (сборник)

Дэнни - чемпион мира

Желание (в кн. Детские игры)

Загадай желание

Заклание

Заклание. Яд. Джеки, Клод и Мистер Фиси. Кожа. Желание. Генезис и катастрофа. Свинья (в кн. Смерть Вселенной)

Звуки, которых мы не слышим

Звуковая машина (в кн. Практичное изобретение)

Золотой билет, или Чарли и шоколадная фабрика

Как вам будет угодно, пастор!

Как по маслу

Книготорговец

Кожа

Крысолов

Мадам Розетт

Мальчик. Рассказы о детстве

Матильда – 2002

Матильда – 2005

Маточное молочко

Месть злейшим врагам (в кн. «На суше и на море» - 87)

Миссис Биксби и подарок полковника

Мистер Ходи

Мой дядюшка Освальд (пер. Татьяна Горностаева)

Мой дядюшка Освальд (пер. Ирина Кастальская)

Мой дядюшка Освальд (пер. Михаил Пчелинцев)

Моя любимая, голубка моя

Ночная гостья

Огромный крокодил - 2013.pdf

Остановка в пустыне

Перехожу на прием

Полеты в одиночку

Потрясающий Мистер Лис

Предыстория катастрофы

Прекрасен был вчерашний день

Прогулки пастора

Происхождение и катастрофа

Рамминз

Рассказы о привидениях (составитель - Роальд Даль)

Рыбка Джорджи

Свинья

Сдается комната

Скачущий Фоксли

Солдат

Ты мне, я тебе

Убийство Патрика Мэлони

Фантазер

Фантастический мистер Фокс

Хозяйка

Целебное снадобье (в кн. Таящийся ужас 3)

Чарли и Большой стеклянный подъемник

Чарли и Шоколадная фабрика

Человек с юга

Чемпион браконьеров

Четвертый комод Чиппендейла

Чудесная история Генри Шугара

Чудесный автоматический грамматизатор

Шея

Яд


Вебліографія

Зібрання творів: http://royallib.com/author/dal_roald.html

Джеймс і гігантський персик http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/ Dzheims_i_hihantskyi_persyk.pdf

Матильда: http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/Matylda.pdf

Чарлі і шоколадна фабрика: http://krasna.hol.es/book/ditu/6/ Z_ilyustratsiyami_Charli_i_shokoladna_fabrika.pdf

У фонді ХОБД

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О. Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. - 272 с. : іл.

Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О.Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. - 240 с.

Дал Р. Дэнни-чемпион мира : повесть / Р. Даль ; пер. с англ. М. Осепян, М.Шмелевой; ил. К. Блейк. - М. : Росмэн, 2005. - 192 с. : ил.

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозова; за ред. О. Негребецького, I.Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. - 272 с. : iл.

Дал Р. Джеймс і гігантський персик / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; худож. К. Блейк. - 4-те вид. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 224 с. : іл.

Дал Р.ВДВ (Великий добрий велетень) : повість / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; за ред. І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 272 с. : іл.

Маар Пауль

Пауль Маар – німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор, автор понад 50 творів. Пауль Маар народився 13 грудня 1937 року в Швайнфурті, Німеччина. Після смерті матері жив в селі у діда в м Терес на півночі Баварії. Навчався в Швайнфуртскій гімназії, пізніше в академії мистецтв у Штутгарті. Пізніше працював оформлювачем сцени і сценічним фотографом в театрі замку Масбах у Франконії, потім протягом 10 років викладав мистецтвознавство. З 1976 р повністю присвятив себе літературі. Живе в Бамберзі з дружиною і трьома дітьми. Пауль Маар автор популярних дитячих повістей про Суботика. У серію «Суботик» увійшли такі книги як: «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», «Китобус, або Нові цятки для Суботика», «Чарівні краплі для Суботика» і «Суботик в небезпеці» (німецькою мовою випущено ще 2 повісті: Onkel Alwin und das Sams (2009), Sams im Glück (2011)) У 2011 році вийшла книга Маара «Пан Белло і блакитне диво». А в 2012 році, вийшло продовження «Новеньке про пана Белло».

Лауреат Німецької премії дитячої літератури, Австрійської державної премії, Премії братів Грімм, Премії Е. Т.А.Гофмана, Премії Фридриха Рюкерта.

Бібліографія

«Що не день, то субота»,

«Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»,

«Китобус, або Нові цятки для Суботика»

«Пан Белло і блакитне диво»

«Новеньке про пана Белло»

Вебліографія

Твори: http://royallib.com/author/maar_paul.html

Аудіо версії: http://www.ex.ua/98318264

У фонді ХОБД

Маар П. Семь суббот на неделе : повесть / П. Маар ; пер. с нем. В. Островского ; худ. Г. Акулов. – М. : Детская литература, 1982. – 127 с. : ил.

Маар П. Семь суббот на неделе. И в субботу Субастик вернулся: сказоч. повести: пер. с нем. / П. Маар ; пер. В. Островский ; худож. А. Семенов. - К. : Данком, 1991. – 239с.: ил. - 2

Маар П. Машина для здiйснення бажань, або Суботик повертається в суботу: пригодницька повiсть / П. Маар ; пер. з нiм. Є. Горевої; мал. П. Маара. – Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 177 с. : iл. - (Пригодницька бiблiотека).

Маар П.Новеньке про пана Белло:[повість : для мол. і серед. шк. віку] / Пауль Маар ; пер. з нім. О. Логвиненко ; мал. У. Краузе. - Вінниця : Теза, 2011. - 221 с.

Маар П. Пан Белло i блакитне диво: повiсть-казка / П. Маар ; пер. з нiм. О. Сидор; мал. У. Краузе. - Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 256 с.

Маар П. Що не день то субота : повість для мол. шк. віку / П. Маар ; пер. з нім В.Романця. – К. : Веселка, 1986. – 142 с. : іл.

Парр Марія

Марія Парр (норв. Maria Parr, *18 січня 1981, хутір Фіско, комуна Ванюльвен, Норвегія)– норвезька дитяча письменниця.

Дебютувала в літературі 2005 року книжкою «Вафельне серце». Це– весела й водночас сумна розповідь про пригоди 9-річного хлопчика Трілле та його сусідки й однокласниці Лени. Лена– заводійка й непосида, що багато в чому схожа на Пеппі Довгапанчоха. Трілле ж навпаки – виважений і поміркований. Він упевнений, що Лена– його найкращий друг, але не певен, чи так само найкращим другом вважає і вона його. Удвох діти наминають смачні вафлі, бавляться у війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.

«Вафельне серце» отримало вельми прихильні відгуки, 2011 року за цією книжкою знято багатосерійний художній фільм.

Після виходу книжки у світ П. навіть назвали «новою Астрід Ліндґрен».

2009 року вийшла друга книжка П.– «Тоня Ґліммердал», яку було удостоєно престижної норвезької літературної премії Браги в категорії «дитяча література». Головна героїня твору, рудоволоса Тоня– безстрашна, спритна і вперта. Та незважаючи на це вона часто страждає від самотності. Найкращий Тонин друг– непривітний Ґунвальд, якому 74 роки, і знають вони одне одного, як облуплених. Та чи справді це так? Коли Ґунвальд потрапляє в лікарню з переломом, Тоні відкривається його величезна таємниця, що навіки може зруйнувати затишне життя в Ґліммердалі.

П. пише новонорвезькою мовою. Товариство підтримки й розвитку новонорвезької мови «Норегс Моллаг» (Noregs Mållag) двічі присуджувало їй премію «За дитячу літературу новонорвезькою». Обидві книжки письменниці перекладено багатьма мовами.

Головні нагороди:

Премія «За дитячу літературу новонорвезькою» (2005, за «Вафельне серце»)

Премія юфонду вікарія Альфреда Андерсона-Рюстса (2006, за «Вафельне серце»)

Премія Уле Віга (2009)

Премія Браги (2009, за «Тоня Ґліммердал»)

Літературна премія Асоціації норвезьких критиків «За найкращу книгу для дітей та юнацтва» (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Премія Luchs (Німеччина) (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Бібліографія

Вафельне серце (2011)

Тоня Ґліммердал (2012) (про книжку: http://kazkarka.com/tag/mariya-parr)

Вебліографія

Інтерв’ю з письменницею

http://litakcent.com/2012/09/03/marija-parr-ja-prahnu-schob-moja-mova-ne-znykala/

Вафельное сердце

http://www.rulit.me/books/vafelnoe-serdce-s-illyustraciyami-read-207469-1.html

Вафельное сердце (аудиокнига): http://www.ex.ua/14775496

Білоус Дмитро Григорович

Народився в селянській багатодітній сім'ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівували».

Після закінчення школи поїхав доХаркова, де вчився наробітничому факультетіта працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультетХарківського університету. Його однокурсниками булиОлесь ГончаріГригорій Тютюнник.

Друкувався з 1935 року.

З початком війни у 1941 р. добровольцем пішов в армію. Потім уМосквібув співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих території України. Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писаввіршідля партизанських листівок.

1945 року закінчив філологічний факультетКиївського університету.

1948 року закінчив аспірантуру на кафедрі української літератури.

ЧленСпілки письменників Україниз 1948 року.

У 1947–1951рр. – заступник відповідального редакторажурналу «Дніпро».

У 1968–1976рр. – відповідальний секретар комісії Спілки письменників України.

Член-кореспондентАкадемії педагогічних наук Україниз березня 1994 року, почесний академік АПНУ з 2000р., голова комісії художнього перекладу Спілки письменників України з 1976 року.

Бібліографія

Осколочним! (збірка гумору та сатири)

Веселі обличчя (збірка гумору та сатири)

Вічно жива

Диво калинове (збірка)

Хліб і слово

Чари барвінкові (збірка)

Вебліографія

Зібрання творів:http://virchi.narod.ru/poeziya2/biloys.htm

У фонді ХОБД

Білоус Д. Г. Чари барвінкові: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус; передм. Л.М. Новиченко ; худ. О. І. Кошель. - К. : Веселка, 1996. - 174 с.

Білоус Д. Г.Безцінний скарб : вірші про українську мову / Д. Г. Білоус. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 328 с. : іл.

Білоус Д. Г.Веселий Кут : поема / Д. Г. Білоус ; мал. Н. П. Костенко. – К. : Веселка, 1979. – 28 с. : іл.

Білоус Д. Г.Гриць Гачок : поема : для мол. і серед. шк. віку / Д. Г. Білоус ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1986. – 39 с. : іл.

Білоус Д. Г.За Україну молюся: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус ; худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2000. – 109 с.

Білоус Д. Г.Рідні небеса : вірші дя мол. та сер. шк. віку / худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2005. – 144 с. : іл.

Забашта Любов

Любов Василівна Забашта (1918-1990) – поетеса, драматург, прозаїк – народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» (1935).

Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав
П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії. Це було доволі несподівано, оскільки переважно тодішні початківці присвячували свої поезії розвитку сільського господарства і промисловості, ударництву. Але Павло Григорович, який був почесним гостем наради, похвалив молоду авторку і сказав, що від квітів не треба відвертатися і варто вміти бачити красу природи.

Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером-кораблебудівником.

Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. У роки війни Любові Василівні довелося пережити трагічні й тяжкі випробування (загинув чоловік, з яким прожила всього рік).

У повоєнний час без відриву від виробництва Любов Забашта навчалася на літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.

Видала збірки “Нові береги” (1950), “Калиновий кетяг” (1956), “Квіт папороті”(1960), “Пісня і хліб”(1961), “Скрипка Страдіваріуса”(1964), “Незабудки”(1966), “Земля Антеїв”(1971), “Берег надії”(1974), п’єси “Весілля в Тернах” і “Троянди на камені” (обидві – 1963); повість “Крила Арсена Дороша” (1968); роман “Там за рікою – молодість” (1970). Перша збірка віршів для дітей «Паляниця білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства».

У 1968 році була надрукована драматична поема «Дівчина з легенди» (про легендарну народну піснярку Марусю Чурай), поставлена згодом на сцені Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Відома й інша драматична поема поетеси — «Тернова доля» (про великого Кобзаря). Любов Василівна була дружиною і соратницею поета Андрія Малишка. Творчий доробок Л. Забашти нараховує декілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями («Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Квіт папороті», «Засихає в степу материнка» та інші).

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Калиновий кетяг» (1956),

«Квіт папороті» (1959),

«Берег надії» (1974)

«Київська гора» (1982)

Поеми:

Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968);

«Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971);

«Леся Українка», (1973);

«Софія Київська», (1982)

Інші твори:

«Там, за рікою,— молодість» (1970)

«Будинок мого дитинства» (1983)

Слово имеет женщина (1953)

Дружба (1954)

Мальвы на камне (1958)

Песня и хлеб (1962)

Дерево моих надежд (1968)

Земля Антеев (1976)

Есть вечная любовь (1986)

Вебліографія

Коли я виросту: зібрання творів:

https://onlyart.org.ua/children/virshi_dlya_ditey/zabashta-lyubov-koly-ya-vyrostu-zbirka/

У фонді ХОБД

Забашта Л. В. Вибране / Л. В. Забашта ; передм. І. Дзюби. – К. : Дніпро, 1987. – 485 с.

Забашта Л. В. Відлуння тривожних доріг : вірші, легенди, поеми / Л. В. Забашта. – К., 1980. – 135 с.

Забашта Л. В. Дерево моих надежд : стихи / Л. В. Забашта. – М., 1968. – 176 с.

Забашта Л. В. Коли я виросту : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1976. – 24 с. : іл. – (Перші книжечки дитячого садка).

Забашта Л. В. Крилаті мої кораблі : роман-хроніка / Л. В. Забашта. – К. : Дніпро, 1983. – 327 с.

Забашта Л. В. Київська гора : вірші та поема / Л. В. Забашта. – К., 1982. – 183 с.

Забашта Л. В. Незабудки : поезії / Л. В. Забашта ; вступ. стаття А. Костенко. –К. : Дніпро, 1966. – 183 с.

Забашта Л. В. Пісня зеленого лісу : вірші : для дошк. віку / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1983. – 12 с. : іл.

Забашта Л. В. Сівачі : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1984. – 16 с.

Забашта Л. В. Спалення мадонни : повість / Л. В. Забашта. – К., 1989. – 295 с.

Костецький Анатолій Георгійович

Анатолій Костецький – відомий український письменник. Народився 6грудня 1948 року вКиєві уродині вчителів. Про своє дитинство розповідає згумором: «Дитинство було важким: класний керівник – тато. Нормальні діти відпочивали після школи, амене вчили івшколі, івдома...» Після закінчення середньої школи навчався втехнікумі радіоелектроники, згодом закінчив факультет кібернетики Київського університетуім. Т.Г.Шевченка.

Дебютував улітературі збіркою віршів для дітей «Джміль про сонечко гуде», заякою вийшло друком щебагато поезій, казок, оповідань іповістей. Заповість «Мінімакс – кишеньковий дракон» письменникові було присуджено премію імені Миколи Трублаїні (1986). Крім написання власних книжок, А.Костецький багато перекладав занглійської, німецької такількох слов’янських мов.

У80-х роках А.Костецький викладав уНаціональному університетіім. Т.Шевченка. Він автор фундаментальних статей зпитань мовознавства, атакож теорії, історії такритики дитячої літератури.

Бібліографія

«Джміль про сонечко гуде»;

«А метеликам— весело»;

«Весняні дарунки»;

«Все про мене»;

«Лист до птахів»;

«Постукай у моє вікно» (1977);

«Все— як насправді» (1980);

«Хочу літати» (1941);

«Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито— здавайтесь!“» (1984);

«Мінімакс— кишеньковий дракон, або День без батьків» (1987).

Вебліографія

Вірші:http://deti.e-papa.com.ua/virshi-dlya-ditei/author/kosteckij-anatolij/

Твори А. Костецького на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CA%EE%F1%F2%E5%F6%FC%EA%E8%E9%20%C0%ED%E0%F2%EE%EB%B3%E9

У фонді ХОБД

Костецький А. Хочу літати!:повісті та казки для мол. і серед. шк. віку / А.Костецький. – К. : Початкова школа, 2007. – 272 с.

Костецький А. Мої та твої таємницi: вiршi та казки : для мол. шк. вiку / А.Г.Костецький ; передм. В. Нестайка ; худож. А. Василенкo. – К. : Поч. школа, 2003. – 352 с.

Костецький А. Пригоди славнозвiсних книг / А. Костецький. – К. : Початкова школа, 2005. – 224 с.

Костецький А. Мiнiмакс – кишеньковий дракон, обо День без батькiв / А.Г.Костецький ; iл. К. Пручковської. – Х. : Ранок, 2004. – 144 с. : iл. – (Мiльйон пригод).

Костецький А. Г. Нас батьки не розуміють : вірші / А. Г. Костецький ; худож. О.Дмитрієв. – К. : Веселка, 1991. – 48 с. : іл.

Костецький А. Г. Пригодам – УРА! : фантастично-пригодницькі повсті та віршовані казки : для мол. шк. віку / А. Г. Костецький ; мал. А. Василенка. – К. : Веселка, 1995. – 270 с. : іл.

Мамчич Олеся

Киянка, народжена 1981 року. Перша публікація віршів – у 1992-му в журналі «Соняшник». Відтоді регулярно друкувалася в літературній періодиці.

Закінчила відділення «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка.

Авторка чотирьох «дорослих» поетичних збірок (із них побачила світ наразі лише одна: «Перекотиболе» (Київ: Пульсари, 2005)).

Співавтор видання «Скринька зі шпаргалками» (мнемонічні вірші для дітей на тему неправильних англійських дієслів), 2012.

Окремі вірші перекладені білоруською, російською, литовською, латиською мовами та івритом, публікувалися в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Росії, Ізраїлю. Лавреат поетичного фестивалю «Молоде вино» -2001.

Лауреат Бієннале актуальних мистецтв України-2004 Форуму творчої молоді України.Отримала ґрант президента України для творчої молоді (2004).

Учасник творчих проектів «Живе радіо», «Синтезія» (Київ-Вільнюс), різноманітних антологій. Разом із Олафом Клеменсеном організовує літературні імпрези.

Заміжня, виховує двох дочок. Займається альтернативною домашньою шкільною освітою.

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Передперша збірка» (2002)

«Перекотиболе» (2005)

«Обкладинка» (2014)

«Сонце пішло у декрет» (2014)

«А на нас упав ананас» (2013)

Вебліографія

Вірші: http://poetyka.uazone.net/mamchych/

Лучук Володимир

Володимир Іванович Лучук (27 серпня 1934– 24 вересня 1992) – український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана і шумеролога Тараса Лучуків.

Володимир Лучук народився на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща).

Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1958).

1957-1958 працював у львівській молодіжній газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»), 1958—1963 обіймав посаду старшого редактора поезії в редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»), 1963—1965 навчався в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології Львівського університету, 1969—1975 був завідувачем відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 1981—1984 був завідувачем редакції підручників для шкіл із польською мовою викладання (львівської філії видавництва «Радянська школа»).

Останній рік свого життя працював науковим співробітником у новоствореному Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка.

Член Спілки письменників України з 1960 року.

Володимир Лучук є предтечею та яскравим представником «шістдесятництва» в українській поезії.

Лауреат премії ім. Лесі Українки (1995, посмертно).

Яскравий представник «тихої лірики».

Поезії Володимира Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу.

Бібліографія

«Довір'я» (1959),

«Осоння» (1962),

«Полум'я мене овіює» (1963),

«Маєво» (1964),

«Обрій на крилах» (1965),

«Вагомість» (1967),

«Поезії» (1968),

«Братні луни» (1974),

«Довір'я (вибране)» (1979),

«Дивовид» (1979),

«Навстріч» (1984),

«Колобіг» (1986),

«Друзі» (1987).

«Уставати рано треба» (1962; поширене видання 1971),

«Я малюю голуба» (1967),

«Сіла хмара на коня» (1968),

«Хитрий лис фарбує ліс» (1970),

«Зелене Око» (1974),

«Чарівний глобус» (1977),

«Жива вода» (1980),

«Казкова орбіта» (1981),

«Маленькі друзі» (1984),

«Дарунки для мами» (1985),

«Загадковий зореліт» (1988),

«Найрідніші слова» (1989),

«Приховані подарунки» (2007).

Вебліографія

Твори: http://ukr-lit.net/luchuk.html

Твори письменника на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CB%F3%F7%F3%EA+%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0

Вірші: http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva29.html

У фонді ХОБД

Лучук В. І. Дарунки для мами : вірші для дошк. віку / В. І. Лучук ; худож. Г.Тульчевська. – К. : Веселка, 1985. – 16 с. : іл.

Лучук В. І. Загадковий зореліт : вірші для дітей мол. шк. віку / В. І. Лучук ; худож. К. Суєвалова. – Львів : Каменяр, 1988. – 54 с. : іл.

Лучук В. І. Маленькі друзі : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1984. – 96 с. : іл.

Лучук В. І. Найрідніші слова : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1989. – 223с. : іл.

Сенатович Оксана

Оксана Павлівна Сенатович (2 січня 1941, Бережани– 31 березня 1997, Львів)– українська поетеса, дитяча письменниця, перекладач, редактор.

Член Спілки письменників України з 1976 року. Лауреат премії імені Іванни Блажкевич 1995 року.

Навчаючись у Львівському політехнічному інституті, поетеса дебютувала добіркою віршів у збірнику «Яблуневий цвіт» (1961). А перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла1968року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки– «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране– «Обличчям до голуба» (1990).

Проте найяскравіше розвинувся талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «Украєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А1991року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати». В останній рік життя написала дві повісті для дітей— «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів – місто чудес(не)».

За свій літературний доробок для дітей Оксана Сенатович стала першим лауреатом премії імені Олени Пчілки (1992). Окремі її твори перекладено понад десятьма іноземними мовами. Оригінальний доробок Оксани Сенатович заслужено й об'єктивно належить до золотого фонду української літератури для дітей.

Бібліографія


Малий віз

Безцінний скарб

Веселий сміх

Відважна бабуся

Вірш про комарів

Ганя ще не учениця

Грамотійка

Гуска паня

Дайте дітям олівців

Дівчинка малює сонце

Дрізд і ніс

Друже мій

Іринка в корзинці

Казка про джмеля

Квітневі дива

Коли до класу на урок

Кріт-скупердяй

Ласкаво просимо на виставку “портрети мам”

Ледащо

Лісова казка

Людям треба

Ми розбили склянку з чаєм

Мужній, дитино

Мурашина автострада

Найкращий лікар сміх

Не погрожуй нам, будь ласка

Незвичайне навчання

Нотна абетка

Про тираду, руладу, братанича і плитку шоколаду

Прогулянка д-д-д

Сільське кіно

Сміливець

Справедливий присуд

Страх

Твір на вільну тему

Травень

Травневий дощ

Трутень

Тусовка

Увага! Шпаки на колесах

Хіхікало

Хо-хо

Цирк у лісі

Цікаво

Через голку море зойку

Чому? Чому?
Швиденько, швидко, ще швидше!

Що сказати треба?

Що там? Хто там?

Кумедні пожежники

Біг вовчище на нас

Сніговик-питайлик

Бігли діти повз ялинку

Весняний сніг

Березневий сніг


Вебліографія

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/senatovich.html

У фонді ХОБД

Казки Старого Лева / упоряд. Л. Андрієвська ; худ. С. Храпов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2003. – 312 с.

Сенатович О. П.Вісім сотень колобків : вірші для дошк. та мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; іл. Л.Івахненко. – К. : Веселка, 1972. – 16 с.

Сенатович О. П.Вчиться вересень читати : вибрані твори : для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Б. О. Волков. – К. : Веселка, 1991. – 214 с. : іл.

Сенатович О. П.Живемо в одному домі : врші для дітей дошк. і мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Н. Пономаренко. – Львів : Каменяр, 1983. – 48 с. : іл.

Сенатович О. П. Малий Віз : вірші, повісті й оповідання: для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; авт. передм. І. Лучук. - К. : Школа, 2007. – 174 с.

Сенатович О. П.Обличчям до голуба : вірші та поеми / О. П. Сенатович. – К. : Дніпро, 1990. – 230 с.

Сенатович О. П.Соловейку, тьох-мажор! : вірші, казки / О.П.Сенатович ; худож. В. Анікін. – К. : Веселка, 1990. – 116с. : іл.

Чабанівський Михайло (справжнє прізвище Циба)

(1910 –1973)

Український письменник і журналіст.

Михайло Іванович Чабанівський (Циба) народився 18 вересня 1910р. в с. Лигівці, Сахновщанського району на Полтавщині. Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградською університету. З 1930р. працює в радянській пресі. В 1931р. в журналі «Робселькор» надрукував перший вірш. Учасник Вітчизняної війни. В 1949р. видав першу збірку оповідань «Свіжа скиба». Потім виходять збірки: «Казковий край» (1951), «Перші сходи» (1952), «Алмаз» (1953), «Срібні ключі» (1953), «Степовий цвіт» (1956), повісті «Кам'яне небо» (1958), «Стоїть явір над водою» (1958), роман «Балканська весна» (1954 — 60).

Михайло Чабанівський належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю.

Оповідання для дітей та юнацтва часто друкувались у журналах "Барвінок", "Піонерія", "Зміна". Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей.

Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи. Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.

Рішенням ХХХ сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.

Бібліографія

Збірка оповідань «Свіжа скиба» (1949).

Збірка новел «Казковий край» (1951),

Збірка «Під зорями балканськими» (1951),

Збірка «Перші сходи» (1952),

Збірка«Алмаз»(1953),

Збірка «Срібні ключі» (1953),

Роман «Біля дунаю» Книга перша. (Київ,1954)

Роман «Біля Дунаю» Книга друга. (Київ,1955)

Збірка«Степовий цвіт» (1956),

Повість «Кам'яне небо» (1958),

Повість «Стоїть явір над водою» «Замість передмови» М. Стельмах.(К.,1959),

Роман «Балканська весна» (1960)

«Зелена чаша» (1960)

Вебліографія

Вірний: оповідання; «Акванавти» або «Золота жила»: повість

http://ukrlit.org/chabanivskyi_mykhailo_ivanovych/tvory

У фонді ХОБД

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 1 : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. П. Загребельного. – К. : Дніпро, 1980. – 397 с.

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 2 : Дорога додому. Журавлинка. Заповіт: повісті / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1980. – 438 с.

Чабанівський М. І. Журавлинка : повість / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1972.– 136 с.

Чабанівський М. І. Катюша : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. А.Загребельного. – К. : Дніпро, 1990. – 519 с.

Чабанівський М. І. Степовий цвіт : повісті та оповідання / М. І. Чабанівський. – К.: Веселка, 1978. – 224 с.

Іваненко Оксана

(31 березня 1906, Полтава – 17 грудня 1997, Київ)

Оксана Дмитрівна ІваненкоУкраїнська дитяча письменниця та перекладачка.

Дочка журналіста та письменникаДмитра Олексійовича Іваненкаі вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретикаДмитра Іваненка.

Навчалася угімназії, потім у робітничій школі.1922року вступила доПолтавського інституту народної освіти.

У1926році закінчила факультет соціального вихованняХарківського інституту народної освіти, у1931 році – аспірантуруприУкраїнському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою вдитячій колонії імені Горькогопід керівництвомАнтона Макаренка.

У1932–1939працювала у видавництві «Молодий більшовик», у1947–1951роках– у журналі«Барвінок». У1939–1957роках мешкала в Києві у будинку письменниківРоліті.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»).

Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.

Бібліографія

«Майка та жабка» (1930);

«Дитячий садок» (1931);

«Черевички» (1933);

«Лісові казки» (1934);

«Великі очі» (1936);

«Джмелик» (1937);

«Три бажання» (1940);

«Куди літав журавлик» (1947);

«Казки» (1958).

«Друкар книжок небачених» (1947, проІвана Федоровича);

«Рідні діти» (1951);

«Богдан Хмельницький» (1954);

«Великий шум» (1967).

«Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; проТараса Шевченка);

«Марія» (1973, 1988; проМарка Вовчка).

Вебліографія

Іваненко О. Маленьким про великого Тараса

http://www.bibl.kharkiv.ua/shevchenko-v-literaturi-mistetstvi

Твори Оксани Іваненко на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%B2%E2%E0%ED%E5%ED%EA%EE+%CE%EA%F1%E0%ED%E0

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/ivanenko.html

У фонді ХОБД

Іваненко О. Д. Казка про маленького Піка : казка для дошк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. Л. Ком’яхова. – К. : Веселка, 1981. – 16 с. : іл.

Іваненко О. Д. Казки / О. Д. Іваненко ;худож. О. Міщенко. – К. : Веселка, 1999. – 87 с.

Іваненко О. Казки : для мол. та сер. шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В.А.Євдокименко. – К. : Веселка, 1992. – 319 с.

Іваненко О. Лісові казки: для мол. шк. віку / О. Д. Іваненко ; упоряд. В.В.Татарінова ; худ. О.І.Кошель. – К. : Веселка, 2006. – 64 с.

Іваненко О. Рідні діти : повість / О. Д. Іваненко ; худож. А. Резниченко. – К. : Веселка, 1979. – 205 с. : іл.

Іваненко О. Тарасові шляхи : роман для сер. та ст. шк. віку / О. Д. Іваненко. – К. : Веселка, 1989. – 757 с. : іл.

Іваненко О. Три бажання : казки, оповідання для серед шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. Євдокименко. – К. : Веселка, 1986. – 272 с. : іл.

Кочубей Саша

Дитяча письменниця, копірайтер. Написала та проілюструвала повість «Сім нескладух Говорухи», яка перемогла у конкурсі «Напишіть про мене книжку» від видавництва «Фонтан казок». Народилася у місті Умань Черкаської області. Отримала філологічну освіту в Київському національному лінгвістичному університеті (факультет іспанської та англіської мов). Працювала літредактором, перекладачем.

Бібліографія

«Сім нескладух Говорухи»

(про книжку: http://www.barabooka.com.ua/povna-skladuha-kochubej/,

http://made-in-uman.in.ua/uman-cherkasy-ukraina/sim-neskladux-govoruxi-debyutna-supersmishna-knizhka-umanchanki-sashi-kochubej.html )

Ткачук Галина

Письменниця, літературознавець. Народилася 27 серпня 1985 року в Хмельницькому, живе в Києві. Вивчала літературознавство й історію літератури в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», в аспірантурі досліджувала образ міста в дитячій літературі. Працювала редактором літературного додатку журналу для підлітків «Однокласник». Окрім роботи в команді БараБуки, викладає рідну мову, літературу та основи літтворчості для молодших школярів альтернативної школи. Вигадує і записує історії відтоді, як себе пам’ятає. Має особливий пієтет до білок.

Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), книжки повістей та оповідань «Славка» (2006), двомовної збірки неримованих віршів «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» (2011), повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011), збірки химерних новел «Найкращі часи» (2012), повісті про чарівний Київ «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014) та двох книжок для читачів-початківців: «Великодній пікнік» і «Гойдалка під кленом». Книжка «Вікно до собаки» (видавництво «Грані-Т») з ілюстраціями Юлії Шалімової у 2011 році потрапила до довгих списків премій «Книга року BBC» та «Великий Їжак». Повість «Вечірні крамниці вулиці Волоської» з ілюстраціями Наталки Пастушенко стала переможцем книжкового рейтингу «ЛітАкцент року» у номінації «Проза й поезія для дітей», потрапила у список топ-6 найкращих видань для дітей від порталу БараБука, а також у топ-10 найкращих книжок за «Рейтингом критика».

Лауреатка літературного конкурсу «Гранослов», володарка першої премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» та відзнаки «Золота пір’їнка» від дитячого журналу «Ангелятко». Стипендіатка Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Твори Галини Ткачук перекладено польською, німецькою, англійською, російською, сербською мовами.

Бібліографія

Біле благо, поезія

Славка, повісті та оповідання

Я та інші красуні

Вікно до собаки, повість для дітей

Найкращі часи, оповідання

Вечірні крамниці вулиці Волоської, повість для дітей

Великодній пікнік: книжка-розмальовка із завданнями й англійськими словами

Гойдалка під кленом

Вікно до собаки: повість

Георгій-Переможець: поезія

Пастка на діда Мороза: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - № 11-12. – С. 25.

Стихійний живопис: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - № 2. – С. 20-21.

Загадка старого холодильника: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. - 2015. - №4.- С. 19.

Тисяча і одна картина та трохи музики: [про мандрівку Віднем] ] / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - №7. – С. 28-29.

Як воно – бути королем: [про життя Януша Корчака] /Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - №1. – С. 30-31.

Як називається пуп землі?: [мандрівка по Кракову] / Г. Ткачук // Однокласник. - 2012. - №1. - С. 10-11.

Твори в антологіях

Дві тонни: Антологія поезії двотисячників

Хлопчик-дівчинка, диск аудіопоезії

Харківська барикада №2. Антологія сучасної літератури

Сновиди: Сни українських письменників

Як вони провели літо, книжка за 24 години

2На Великдень.

Чат для дівчат

Вебліографія

Найкращі часи: оповідання

http://mreadz.com/read-236506/p1

http://shron.chtyvo.org.ua/Tkachuk_Halyna/Naikraschi_chasy.pdf

У фонді ХОБД

Ткачук Г. Вікно до собаки : повість / Г. Ткачук ; худож. Ю. Шалімова. – К. : Грані-Т, 2011. – 120 с. : кольор.іл. – (Сучасна дитяча проза).

Прохаські Мар’яна і Тарас

Мар'яна Прохасько народилася в місті Ужгород 1976 року. У дитячому віці разом з батьками переїхала до Івано-Франківська. У 1998 році закінчила англійську філологію Прикарпатського університету. З того часу займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. "Хто зробить сніг" - це перша книжка, у якій вона є співавтором тексту та ілюстратором.

Тарас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників.

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у «революції на граніті» у Києві у 1990 року.

За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з 12 років. У школі не читав радянських українських авторів. Тільки після армії прочитав вірші Дмитра Стуса та почав писати сам. Оскільки Тарас вчився на абсолютно немистецькому біологічному факультеті, Прохасько певний час вважав, що сучасної української літератури не існує. Перші її твори він прочитав лише у 1990 році, коли познайомився з Юрком Іздриком, який розвісив в Івано-Франківську оголошення про створення літературно-мистецького часопису «Четвер». Перші твори Прохаська Іздрик не прийняв, а згодом Тарас написав своє перше оповідання «Спалене літо», яке було опубліковане у часописі.

Після закінчення навчання змінив безліч професій: трудився в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, викладав у школі рідного міста, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті "Експрес", згодом писав авторські колонки до "Експресу" та "Поступу". Коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті "Галицький кореспондент".

У 2004 році кілька місяців прожив у Кракові, отримавши літературну стипендію польської культурної фундації «Stowarzyszenie Willa Decjusza — Homines Urbani». У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.

Одружений, має двох синів.

Нагороди

1997 – лауреат премії видавництва «Смолоскип».

2006 – перше місце у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна було б зробити кілька оповідань» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 - третє місце у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 – лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві).

2011 – книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано «Книгою року».

Бібліографія

Кротяча епопея :

Хто зробить сніг (про книжку: http://www.barabooka.com.ua/prohas-ki-pro-najvazhlivishe-v-zhitti/)

Куди зникло море

Як зрозуміти козу

«Напиши мені книжку»

Сузір'я Курки

Картонні книжки

Кучеряві повертаються у місто

Кучеряві думають, що робити в дощ

Прохасько Т.

Інші дні Анни (1998)

FM Галичина (2001,2004)

НепрОсті (2002).

Лексикон таємних знань (2003).

З цього можна зробити кілька оповідань (2005)

Порт Франківськ: вибр. Фейлетони (2006)

Одної і тої самої. (2013)

Ознаки зрілості (2014).

У фонді ХОБД

Куди зникло море : для мол. шк. віку / Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько ; худож. Мар'яна Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 86 с. : іл.

Хто зробить сніг : для мол. шк. віку / М. Прохасько, Т. Б. Прохасько ; худож. М.Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 71 с. : іл.

Роздобудько Ірен

Народилася3 листопада 1962 року уДонецьку. Закінчила факультет журналістикиКиївського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділкуТАРС-РАТАУтелеграфісткою, у багатотиражціДонецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети.

З1988року живе вКиєві, де працювала в газеті «Родослав», коректоромжурналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі«Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книгЛариси Масенко, Елеонори Соловей,Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій.

Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.

Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів«Коронація слова»;

Спеціальна відзнака конкурсу«Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом ізОлесем Саніном);

Відзнака«Золотий письменник України», 2012.

Бібліографія

«Амулет Паскаля»(2007,2009);

«Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005);

«Все, що я хотіла сьогодні...»(2008);

«Гра в пацьорки» (2009);

«Ґудзик»(2005, 2011, 2015);

«Ґудзик-2. Десять років по тому» (2015);

«Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» (2006);

«Дванадцять…» (2012);

«Дві хвилини правди»(2008);

«Ескорт у смерть» (2002; 2007);

«Зів'ялі квіти викидають»(2006);

«Зроби це ніжно» (2013);

«Кіно на папері» Збірка. (2016).

«Лікарняна повість» (2012);

«ЛСД. Ліцей слухняних дружин» (2013);

«Мандрівки без сенсу і моралі» (2011);

«Одного разу…» (2014);

«Оленіум»(Фоліо,2007);

«Останній діамант міледі» (2006);

«Пастка для жар-птиці»(2000,2007та2010);

«Перейти темряву» (2010);

«Переформулювання» (2007);

«Пригоди на острові Клаварен» (2011);

«Тут і тепер» (2016)

«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (2011);

«Якби»(2012);

Дитяче:

«Пригоди на невідомому острові» (2007),

«Свист крізь дірку в зубах» (2007),

«Коли оживають ляльки» (2007),

«Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (2007);

«Арсен» (2012).

Вебліографія

Чередник Л. Світ дитинства у творчості Ірен Роздобудько: стаття http://urccyl.com.ua/fileadmin/user_upload/Visnyk/Visnyk_2013/Visnyk_2013_32.pdf

Твори (для дорослих): http://libruk.in.ua/r/71-rozdobudko-iren

Арсен: http://newlib.net/read/177390

У фонді ХОБД

Роздобудько І. Арсен : повість: для серед. шк. віку / І. Роздобудько. - К. : Грані-Т, 2012. - 220 с.

Роздобудько І. ЛСД. Ліцей слухняних дружин: роман / Ірен Роздобудько ; худож. Т. Коровіна ; передм. Т. Вергелес. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 317 с.

Роздобудько І.Якби: роман / І. Роздобудько. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 254 с.

Роздобудько І.Подвійна гра в чотири руки : роман / Ірен Роздобудько ; авт. передм. Валентин Марченко ; худож. Андрій Печенізький. - Х. : Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. - 220 с. : іл. - (Золотий письменник України).

Роздобудько І. Гудзик : роман / І. Роздобудько. - 4-те вид. - К. : Нора-друк, 2015. - 223 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Ода до радості : збірка оповідань. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 269 с.

Роздобудько І.Амулет Паскаля : роман / І. Роздобудько. - Х. : Фоліо, 2009. – 189с.- (Література).

Роздобудько І. Антологія "Україна-Європа" / упоряд. О. В. Красовицький ; худож. Л. П. Вировець. - Х. : Бібколектор, 2015. - 573 с.

Роздобудько І.Гудзик-2. Десять років по тому : роман / Ірен Роздобудько. - К. : Нора-Друк, 2015. - 319 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Переформулювання / І. Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2007. - 238 с.

Роздобудько І. Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері : романи / І.Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2005. - 311 с. - (День Європи).

Смаль Юлія

Письменниця, авторка віршів і прози для дітей та дорослих, журналістка, учителька, пластунка. Закінчила хіміко-біологічний профіль Волинського ліцею, відтак – Волинський державний університет, за освітою – хімік. Також має диплом філолога.

Авторка «Абетки» (на пару з Марисею Рудською як художницею) і «Розмальовок та загадок ведмедя Веніаміна» (ілюстрував Віталій Січкарчук), також електронного проекту «Пригоди в Догориногами світі», який розмальовувала Світлана Балух. Учасниця різних авторських проектів від «Свічада», «Братського», «Теплих історій». Авторка казочок та віршиків у журналах «Пізнайко», «Ангелятко», «Мамине сонечко» та ін.

Також пише блоґи про виховання дітей та про цікаву побутову хімію.

Мешкає в Луцьку, виховує трьох дітей.

Бібліографія

Абетка

Розмальовка та загадки ведмедя Веніаміна

Цікава хімія. Життєпис речовин

Теплі історії з корицею

У фонді ХОБД

Гусеня у зоопарку : [оповідання] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2014. - N 9. - С.18-21 : кольор. ілюстр.

Зимова пригода : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2010. - N 1. - С. 1-5 : кольор. ілюстр.

Зустріч : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2011. - N 11. - С. 4-6.

Казка про гумові чобітки / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2010. - N 11. - С. 2-5 : кольор. ілюстр.

Котики купаються : [вірш] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. - N 6. - С. 16-17 : кольор. ілюстр.

Магазин планів на майбутнє: [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2015. - №3. - С. 14-19.

Миколаєва помічниця: [казка] / Ю. Смаль // Маленька фея та сім гномів. - 2014. - №12. - С. 16-20.

Однокласники : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2013. - N 12. - С. 6-11 : кольор. ілюстр.

Панда : [вірш] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2009. - N 7. - С. 7 : кольор. ілюстр.

Про хом’яка Тимка: [оповідання] / Ю. Смаль // Абетка дружби: оповідання, вірші, казки, прислів’я, приказки / упоряд. О. Д. Чередниченко. – Харків, 2011. – С. 34-35. – (Промінець).

Сонна таємниця слона: [вірш] / Ю. Смаль // Стежка. - 2014. - №15. - С. 16-17.

Чар пластування : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2012. - N 17-18. - С. 4.

Чумаки-космонавти: [вірш] /Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2014. - №11. - С.4.

Як ведмедик зайчика шукав : казка-гра / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. – N1.- С. 4-7 : кольор. ілюстр.

Вебліографія

Казки: http://kazky.org.ua/zbirky/dyvokrajina

Дал Роальд

Роальд Дал (англ. Roald Dahl, нар. 13 вересня 1916 – пом. 23 листопада 1990) – валлійський письменник, автор романів, казок і новел, написаних як для дорослих, так і для дітей. Лауреат чисельних премій, військовий герой. Його найвідомішими творами є: «Чарлі і шоколадна фабрика», «Джеймс і гігантський персик», «Матильда», «Відьми», «Докори» та «ВДВ (Великий Дружній Велетень)». За сюжетами його книжок знято культові кінофільми Willy Wonka & the Chocolate Factory у 1971 (рімейк «Чарлі і шоколадна фабрика» у 2005), та анімаційний Незрівнянний містер Фокс, «Ґремліни», та ще декілька.

Бібліографія


Nuncdimittis (Ныне отпущаеши)

Автоматический сочинитель

Африканская история

Баранина к ужину (в кн. Жестокость)

БДВ или Большой и Добрый Великан

Ведьмы

Вильям и Мэри

Вкус

Волшебный палец

Генезис и катастрофа

Гурман

Дегустация

Детские Бестселлеры (сборник)

Джек и Персик-великан

Джеки, Клод и мистер Фиси

Дорога в рай (сборник)

Дэнни - чемпион мира

Желание (в кн. Детские игры)

Загадай желание

Заклание

Заклание. Яд. Джеки, Клод и Мистер Фиси. Кожа. Желание. Генезис и катастрофа. Свинья (в кн. Смерть Вселенной)

Звуки, которых мы не слышим

Звуковая машина (в кн. Практичное изобретение)

Золотой билет, или Чарли и шоколадная фабрика

Как вам будет угодно, пастор!

Как по маслу

Книготорговец

Кожа

Крысолов

Мадам Розетт

Мальчик. Рассказы о детстве

Матильда – 2002

Матильда – 2005

Маточное молочко

Месть злейшим врагам (в кн. «На суше и на море» - 87)

Миссис Биксби и подарок полковника

Мистер Ходи

Мой дядюшка Освальд (пер. Татьяна Горностаева)

Мой дядюшка Освальд (пер. Ирина Кастальская)

Мой дядюшка Освальд (пер. Михаил Пчелинцев)

Моя любимая, голубка моя

Ночная гостья

Огромный крокодил - 2013.pdf

Остановка в пустыне

Перехожу на прием

Полеты в одиночку

Потрясающий Мистер Лис

Предыстория катастрофы

Прекрасен был вчерашний день

Прогулки пастора

Происхождение и катастрофа

Рамминз

Рассказы о привидениях (составитель - Роальд Даль)

Рыбка Джорджи

Свинья

Сдается комната

Скачущий Фоксли

Солдат

Ты мне, я тебе

Убийство Патрика Мэлони

Фантазер

Фантастический мистер Фокс

Хозяйка

Целебное снадобье (в кн. Таящийся ужас 3)

Чарли и Большой стеклянный подъемник

Чарли и Шоколадная фабрика

Человек с юга

Чемпион браконьеров

Четвертый комод Чиппендейла

Чудесная история Генри Шугара

Чудесный автоматический грамматизатор

Шея

Яд


Вебліографія

Зібрання творів: http://royallib.com/author/dal_roald.html

Джеймс і гігантський персик http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/ Dzheims_i_hihantskyi_persyk.pdf

Матильда: http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/Matylda.pdf

Чарлі і шоколадна фабрика: http://krasna.hol.es/book/ditu/6/ Z_ilyustratsiyami_Charli_i_shokoladna_fabrika.pdf

У фонді ХОБД

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О. Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. - 272 с. : іл.

Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О.Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. - 240 с.

Дал Р. Дэнни-чемпион мира : повесть / Р. Даль ; пер. с англ. М. Осепян, М.Шмелевой; ил. К. Блейк. - М. : Росмэн, 2005. - 192 с. : ил.

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозова; за ред. О. Негребецького, I.Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. - 272 с. : iл.

Дал Р. Джеймс і гігантський персик / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; худож. К. Блейк. - 4-те вид. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 224 с. : іл.

Дал Р.ВДВ (Великий добрий велетень) : повість / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; за ред. І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 272 с. : іл.

Маар Пауль

Пауль Маар – німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор, автор понад 50 творів. Пауль Маар народився 13 грудня 1937 року в Швайнфурті, Німеччина. Після смерті матері жив в селі у діда в м Терес на півночі Баварії. Навчався в Швайнфуртскій гімназії, пізніше в академії мистецтв у Штутгарті. Пізніше працював оформлювачем сцени і сценічним фотографом в театрі замку Масбах у Франконії, потім протягом 10 років викладав мистецтвознавство. З 1976 р повністю присвятив себе літературі. Живе в Бамберзі з дружиною і трьома дітьми. Пауль Маар автор популярних дитячих повістей про Суботика. У серію «Суботик» увійшли такі книги як: «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», «Китобус, або Нові цятки для Суботика», «Чарівні краплі для Суботика» і «Суботик в небезпеці» (німецькою мовою випущено ще 2 повісті: Onkel Alwin und das Sams (2009), Sams im Glück (2011)) У 2011 році вийшла книга Маара «Пан Белло і блакитне диво». А в 2012 році, вийшло продовження «Новеньке про пана Белло».

Лауреат Німецької премії дитячої літератури, Австрійської державної премії, Премії братів Грімм, Премії Е. Т.А.Гофмана, Премії Фридриха Рюкерта.

Бібліографія

«Що не день, то субота»,

«Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»,

«Китобус, або Нові цятки для Суботика»

«Пан Белло і блакитне диво»

«Новеньке про пана Белло»

Вебліографія

Твори: http://royallib.com/author/maar_paul.html

Аудіо версії: http://www.ex.ua/98318264

У фонді ХОБД

Маар П. Семь суббот на неделе : повесть / П. Маар ; пер. с нем. В. Островского ; худ. Г. Акулов. – М. : Детская литература, 1982. – 127 с. : ил.

Маар П. Семь суббот на неделе. И в субботу Субастик вернулся: сказоч. повести: пер. с нем. / П. Маар ; пер. В. Островский ; худож. А. Семенов. - К. : Данком, 1991. – 239с.: ил. - 2

Маар П. Машина для здiйснення бажань, або Суботик повертається в суботу: пригодницька повiсть / П. Маар ; пер. з нiм. Є. Горевої; мал. П. Маара. – Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 177 с. : iл. - (Пригодницька бiблiотека).

Маар П.Новеньке про пана Белло:[повість : для мол. і серед. шк. віку] / Пауль Маар ; пер. з нім. О. Логвиненко ; мал. У. Краузе. - Вінниця : Теза, 2011. - 221 с.

Маар П. Пан Белло i блакитне диво: повiсть-казка / П. Маар ; пер. з нiм. О. Сидор; мал. У. Краузе. - Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 256 с.

Маар П. Що не день то субота : повість для мол. шк. віку / П. Маар ; пер. з нім В.Романця. – К. : Веселка, 1986. – 142 с. : іл.

Парр Марія

Марія Парр (норв. Maria Parr, *18 січня 1981, хутір Фіско, комуна Ванюльвен, Норвегія)– норвезька дитяча письменниця.

Дебютувала в літературі 2005 року книжкою «Вафельне серце». Це– весела й водночас сумна розповідь про пригоди 9-річного хлопчика Трілле та його сусідки й однокласниці Лени. Лена– заводійка й непосида, що багато в чому схожа на Пеппі Довгапанчоха. Трілле ж навпаки – виважений і поміркований. Він упевнений, що Лена– його найкращий друг, але не певен, чи так само найкращим другом вважає і вона його. Удвох діти наминають смачні вафлі, бавляться у війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.

«Вафельне серце» отримало вельми прихильні відгуки, 2011 року за цією книжкою знято багатосерійний художній фільм.

Після виходу книжки у світ П. навіть назвали «новою Астрід Ліндґрен».

2009 року вийшла друга книжка П.– «Тоня Ґліммердал», яку було удостоєно престижної норвезької літературної премії Браги в категорії «дитяча література». Головна героїня твору, рудоволоса Тоня– безстрашна, спритна і вперта. Та незважаючи на це вона часто страждає від самотності. Найкращий Тонин друг– непривітний Ґунвальд, якому 74 роки, і знають вони одне одного, як облуплених. Та чи справді це так? Коли Ґунвальд потрапляє в лікарню з переломом, Тоні відкривається його величезна таємниця, що навіки може зруйнувати затишне життя в Ґліммердалі.

П. пише новонорвезькою мовою. Товариство підтримки й розвитку новонорвезької мови «Норегс Моллаг» (Noregs Mållag) двічі присуджувало їй премію «За дитячу літературу новонорвезькою». Обидві книжки письменниці перекладено багатьма мовами.

Головні нагороди:

Премія «За дитячу літературу новонорвезькою» (2005, за «Вафельне серце»)

Премія юфонду вікарія Альфреда Андерсона-Рюстса (2006, за «Вафельне серце»)

Премія Уле Віга (2009)

Премія Браги (2009, за «Тоня Ґліммердал»)

Літературна премія Асоціації норвезьких критиків «За найкращу книгу для дітей та юнацтва» (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Премія Luchs (Німеччина) (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Бібліографія

Вафельне серце (2011)

Тоня Ґліммердал (2012) (про книжку: http://kazkarka.com/tag/mariya-parr)

Вебліографія

Інтерв’ю з письменницею

http://litakcent.com/2012/09/03/marija-parr-ja-prahnu-schob-moja-mova-ne-znykala/

Вафельное сердце

http://www.rulit.me/books/vafelnoe-serdce-s-illyustraciyami-read-207469-1.html

Вафельное сердце (аудиокнига): http://www.ex.ua/14775496

Білоус Дмитро Григорович

Народився в селянській багатодітній сім'ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівували».

Після закінчення школи поїхав доХаркова, де вчився наробітничому факультетіта працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультетХарківського університету. Його однокурсниками булиОлесь ГончаріГригорій Тютюнник.

Друкувався з 1935 року.

З початком війни у 1941 р. добровольцем пішов в армію. Потім уМосквібув співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих території України. Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писаввіршідля партизанських листівок.

1945 року закінчив філологічний факультетКиївського університету.

1948 року закінчив аспірантуру на кафедрі української літератури.

ЧленСпілки письменників Україниз 1948 року.

У 1947–1951рр. – заступник відповідального редакторажурналу «Дніпро».

У 1968–1976рр. – відповідальний секретар комісії Спілки письменників України.

Член-кореспондентАкадемії педагогічних наук Україниз березня 1994 року, почесний академік АПНУ з 2000р., голова комісії художнього перекладу Спілки письменників України з 1976 року.

Бібліографія

Осколочним! (збірка гумору та сатири)

Веселі обличчя (збірка гумору та сатири)

Вічно жива

Диво калинове (збірка)

Хліб і слово

Чари барвінкові (збірка)

Вебліографія

Зібрання творів:http://virchi.narod.ru/poeziya2/biloys.htm

У фонді ХОБД

Білоус Д. Г. Чари барвінкові: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус; передм. Л.М. Новиченко ; худ. О. І. Кошель. - К. : Веселка, 1996. - 174 с.

Білоус Д. Г.Безцінний скарб : вірші про українську мову / Д. Г. Білоус. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 328 с. : іл.

Білоус Д. Г.Веселий Кут : поема / Д. Г. Білоус ; мал. Н. П. Костенко. – К. : Веселка, 1979. – 28 с. : іл.

Білоус Д. Г.Гриць Гачок : поема : для мол. і серед. шк. віку / Д. Г. Білоус ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1986. – 39 с. : іл.

Білоус Д. Г.За Україну молюся: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус ; худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2000. – 109 с.

Білоус Д. Г.Рідні небеса : вірші дя мол. та сер. шк. віку / худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2005. – 144 с. : іл.

Забашта Любов

Любов Василівна Забашта (1918-1990) – поетеса, драматург, прозаїк – народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» (1935).

Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав
П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії. Це було доволі несподівано, оскільки переважно тодішні початківці присвячували свої поезії розвитку сільського господарства і промисловості, ударництву. Але Павло Григорович, який був почесним гостем наради, похвалив молоду авторку і сказав, що від квітів не треба відвертатися і варто вміти бачити красу природи.

Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером-кораблебудівником.

Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. У роки війни Любові Василівні довелося пережити трагічні й тяжкі випробування (загинув чоловік, з яким прожила всього рік).

У повоєнний час без відриву від виробництва Любов Забашта навчалася на літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.

Видала збірки “Нові береги” (1950), “Калиновий кетяг” (1956), “Квіт папороті”(1960), “Пісня і хліб”(1961), “Скрипка Страдіваріуса”(1964), “Незабудки”(1966), “Земля Антеїв”(1971), “Берег надії”(1974), п’єси “Весілля в Тернах” і “Троянди на камені” (обидві – 1963); повість “Крила Арсена Дороша” (1968); роман “Там за рікою – молодість” (1970). Перша збірка віршів для дітей «Паляниця білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства».

У 1968 році була надрукована драматична поема «Дівчина з легенди» (про легендарну народну піснярку Марусю Чурай), поставлена згодом на сцені Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Відома й інша драматична поема поетеси — «Тернова доля» (про великого Кобзаря). Любов Василівна була дружиною і соратницею поета Андрія Малишка. Творчий доробок Л. Забашти нараховує декілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями («Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Квіт папороті», «Засихає в степу материнка» та інші).

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Калиновий кетяг» (1956),

«Квіт папороті» (1959),

«Берег надії» (1974)

«Київська гора» (1982)

Поеми:

Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968);

«Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971);

«Леся Українка», (1973);

«Софія Київська», (1982)

Інші твори:

«Там, за рікою,— молодість» (1970)

«Будинок мого дитинства» (1983)

Слово имеет женщина (1953)

Дружба (1954)

Мальвы на камне (1958)

Песня и хлеб (1962)

Дерево моих надежд (1968)

Земля Антеев (1976)

Есть вечная любовь (1986)

Вебліографія

Коли я виросту: зібрання творів:

https://onlyart.org.ua/children/virshi_dlya_ditey/zabashta-lyubov-koly-ya-vyrostu-zbirka/

У фонді ХОБД

Забашта Л. В. Вибране / Л. В. Забашта ; передм. І. Дзюби. – К. : Дніпро, 1987. – 485 с.

Забашта Л. В. Відлуння тривожних доріг : вірші, легенди, поеми / Л. В. Забашта. – К., 1980. – 135 с.

Забашта Л. В. Дерево моих надежд : стихи / Л. В. Забашта. – М., 1968. – 176 с.

Забашта Л. В. Коли я виросту : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1976. – 24 с. : іл. – (Перші книжечки дитячого садка).

Забашта Л. В. Крилаті мої кораблі : роман-хроніка / Л. В. Забашта. – К. : Дніпро, 1983. – 327 с.

Забашта Л. В. Київська гора : вірші та поема / Л. В. Забашта. – К., 1982. – 183 с.

Забашта Л. В. Незабудки : поезії / Л. В. Забашта ; вступ. стаття А. Костенко. –К. : Дніпро, 1966. – 183 с.

Забашта Л. В. Пісня зеленого лісу : вірші : для дошк. віку / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1983. – 12 с. : іл.

Забашта Л. В. Сівачі : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1984. – 16 с.

Забашта Л. В. Спалення мадонни : повість / Л. В. Забашта. – К., 1989. – 295 с.

Костецький Анатолій Георгійович

Анатолій Костецький – відомий український письменник. Народився 6грудня 1948 року вКиєві уродині вчителів. Про своє дитинство розповідає згумором: «Дитинство було важким: класний керівник – тато. Нормальні діти відпочивали після школи, амене вчили івшколі, івдома...» Після закінчення середньої школи навчався втехнікумі радіоелектроники, згодом закінчив факультет кібернетики Київського університетуім. Т.Г.Шевченка.

Дебютував улітературі збіркою віршів для дітей «Джміль про сонечко гуде», заякою вийшло друком щебагато поезій, казок, оповідань іповістей. Заповість «Мінімакс – кишеньковий дракон» письменникові було присуджено премію імені Миколи Трублаїні (1986). Крім написання власних книжок, А.Костецький багато перекладав занглійської, німецької такількох слов’янських мов.

У80-х роках А.Костецький викладав уНаціональному університетіім. Т.Шевченка. Він автор фундаментальних статей зпитань мовознавства, атакож теорії, історії такритики дитячої літератури.

Бібліографія

«Джміль про сонечко гуде»;

«А метеликам— весело»;

«Весняні дарунки»;

«Все про мене»;

«Лист до птахів»;

«Постукай у моє вікно» (1977);

«Все— як насправді» (1980);

«Хочу літати» (1941);

«Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито— здавайтесь!“» (1984);

«Мінімакс— кишеньковий дракон, або День без батьків» (1987).

Вебліографія

Вірші:http://deti.e-papa.com.ua/virshi-dlya-ditei/author/kosteckij-anatolij/

Твори А. Костецького на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CA%EE%F1%F2%E5%F6%FC%EA%E8%E9%20%C0%ED%E0%F2%EE%EB%B3%E9

У фонді ХОБД

Костецький А. Хочу літати!:повісті та казки для мол. і серед. шк. віку / А.Костецький. – К. : Початкова школа, 2007. – 272 с.

Костецький А. Мої та твої таємницi: вiршi та казки : для мол. шк. вiку / А.Г.Костецький ; передм. В. Нестайка ; худож. А. Василенкo. – К. : Поч. школа, 2003. – 352 с.

Костецький А. Пригоди славнозвiсних книг / А. Костецький. – К. : Початкова школа, 2005. – 224 с.

Костецький А. Мiнiмакс – кишеньковий дракон, обо День без батькiв / А.Г.Костецький ; iл. К. Пручковської. – Х. : Ранок, 2004. – 144 с. : iл. – (Мiльйон пригод).

Костецький А. Г. Нас батьки не розуміють : вірші / А. Г. Костецький ; худож. О.Дмитрієв. – К. : Веселка, 1991. – 48 с. : іл.

Костецький А. Г. Пригодам – УРА! : фантастично-пригодницькі повсті та віршовані казки : для мол. шк. віку / А. Г. Костецький ; мал. А. Василенка. – К. : Веселка, 1995. – 270 с. : іл.

Мамчич Олеся

Киянка, народжена 1981 року. Перша публікація віршів – у 1992-му в журналі «Соняшник». Відтоді регулярно друкувалася в літературній періодиці.

Закінчила відділення «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка.

Авторка чотирьох «дорослих» поетичних збірок (із них побачила світ наразі лише одна: «Перекотиболе» (Київ: Пульсари, 2005)).

Співавтор видання «Скринька зі шпаргалками» (мнемонічні вірші для дітей на тему неправильних англійських дієслів), 2012.

Окремі вірші перекладені білоруською, російською, литовською, латиською мовами та івритом, публікувалися в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Росії, Ізраїлю. Лавреат поетичного фестивалю «Молоде вино» -2001.

Лауреат Бієннале актуальних мистецтв України-2004 Форуму творчої молоді України.Отримала ґрант президента України для творчої молоді (2004).

Учасник творчих проектів «Живе радіо», «Синтезія» (Київ-Вільнюс), різноманітних антологій. Разом із Олафом Клеменсеном організовує літературні імпрези.

Заміжня, виховує двох дочок. Займається альтернативною домашньою шкільною освітою.

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Передперша збірка» (2002)

«Перекотиболе» (2005)

«Обкладинка» (2014)

«Сонце пішло у декрет» (2014)

«А на нас упав ананас» (2013)

Вебліографія

Вірші: http://poetyka.uazone.net/mamchych/

Лучук Володимир

Володимир Іванович Лучук (27 серпня 1934– 24 вересня 1992) – український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана і шумеролога Тараса Лучуків.

Володимир Лучук народився на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща).

Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1958).

1957-1958 працював у львівській молодіжній газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»), 1958—1963 обіймав посаду старшого редактора поезії в редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»), 1963—1965 навчався в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології Львівського університету, 1969—1975 був завідувачем відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 1981—1984 був завідувачем редакції підручників для шкіл із польською мовою викладання (львівської філії видавництва «Радянська школа»).

Останній рік свого життя працював науковим співробітником у новоствореному Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка.

Член Спілки письменників України з 1960 року.

Володимир Лучук є предтечею та яскравим представником «шістдесятництва» в українській поезії.

Лауреат премії ім. Лесі Українки (1995, посмертно).

Яскравий представник «тихої лірики».

Поезії Володимира Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу.

Бібліографія

«Довір'я» (1959),

«Осоння» (1962),

«Полум'я мене овіює» (1963),

«Маєво» (1964),

«Обрій на крилах» (1965),

«Вагомість» (1967),

«Поезії» (1968),

«Братні луни» (1974),

«Довір'я (вибране)» (1979),

«Дивовид» (1979),

«Навстріч» (1984),

«Колобіг» (1986),

«Друзі» (1987).

«Уставати рано треба» (1962; поширене видання 1971),

«Я малюю голуба» (1967),

«Сіла хмара на коня» (1968),

«Хитрий лис фарбує ліс» (1970),

«Зелене Око» (1974),

«Чарівний глобус» (1977),

«Жива вода» (1980),

«Казкова орбіта» (1981),

«Маленькі друзі» (1984),

«Дарунки для мами» (1985),

«Загадковий зореліт» (1988),

«Найрідніші слова» (1989),

«Приховані подарунки» (2007).

Вебліографія

Твори: http://ukr-lit.net/luchuk.html

Твори письменника на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CB%F3%F7%F3%EA+%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0

Вірші: http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva29.html

У фонді ХОБД

Лучук В. І. Дарунки для мами : вірші для дошк. віку / В. І. Лучук ; худож. Г.Тульчевська. – К. : Веселка, 1985. – 16 с. : іл.

Лучук В. І. Загадковий зореліт : вірші для дітей мол. шк. віку / В. І. Лучук ; худож. К. Суєвалова. – Львів : Каменяр, 1988. – 54 с. : іл.

Лучук В. І. Маленькі друзі : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1984. – 96 с. : іл.

Лучук В. І. Найрідніші слова : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1989. – 223с. : іл.

Сенатович Оксана

Оксана Павлівна Сенатович (2 січня 1941, Бережани– 31 березня 1997, Львів)– українська поетеса, дитяча письменниця, перекладач, редактор.

Член Спілки письменників України з 1976 року. Лауреат премії імені Іванни Блажкевич 1995 року.

Навчаючись у Львівському політехнічному інституті, поетеса дебютувала добіркою віршів у збірнику «Яблуневий цвіт» (1961). А перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла1968року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки– «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране– «Обличчям до голуба» (1990).

Проте найяскравіше розвинувся талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «Украєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А1991року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати». В останній рік життя написала дві повісті для дітей— «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів – місто чудес(не)».

За свій літературний доробок для дітей Оксана Сенатович стала першим лауреатом премії імені Олени Пчілки (1992). Окремі її твори перекладено понад десятьма іноземними мовами. Оригінальний доробок Оксани Сенатович заслужено й об'єктивно належить до золотого фонду української літератури для дітей.

Бібліографія


Малий віз

Безцінний скарб

Веселий сміх

Відважна бабуся

Вірш про комарів

Ганя ще не учениця

Грамотійка

Гуска паня

Дайте дітям олівців

Дівчинка малює сонце

Дрізд і ніс

Друже мій

Іринка в корзинці

Казка про джмеля

Квітневі дива

Коли до класу на урок

Кріт-скупердяй

Ласкаво просимо на виставку “портрети мам”

Ледащо

Лісова казка

Людям треба

Ми розбили склянку з чаєм

Мужній, дитино

Мурашина автострада

Найкращий лікар сміх

Не погрожуй нам, будь ласка

Незвичайне навчання

Нотна абетка

Про тираду, руладу, братанича і плитку шоколаду

Прогулянка д-д-д

Сільське кіно

Сміливець

Справедливий присуд

Страх

Твір на вільну тему

Травень

Травневий дощ

Трутень

Тусовка

Увага! Шпаки на колесах

Хіхікало

Хо-хо

Цирк у лісі

Цікаво

Через голку море зойку

Чому? Чому?
Швиденько, швидко, ще швидше!

Що сказати треба?

Що там? Хто там?

Кумедні пожежники

Біг вовчище на нас

Сніговик-питайлик

Бігли діти повз ялинку

Весняний сніг

Березневий сніг


Вебліографія

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/senatovich.html

У фонді ХОБД

Казки Старого Лева / упоряд. Л. Андрієвська ; худ. С. Храпов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2003. – 312 с.

Сенатович О. П.Вісім сотень колобків : вірші для дошк. та мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; іл. Л.Івахненко. – К. : Веселка, 1972. – 16 с.

Сенатович О. П.Вчиться вересень читати : вибрані твори : для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Б. О. Волков. – К. : Веселка, 1991. – 214 с. : іл.

Сенатович О. П.Живемо в одному домі : врші для дітей дошк. і мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Н. Пономаренко. – Львів : Каменяр, 1983. – 48 с. : іл.

Сенатович О. П. Малий Віз : вірші, повісті й оповідання: для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; авт. передм. І. Лучук. - К. : Школа, 2007. – 174 с.

Сенатович О. П.Обличчям до голуба : вірші та поеми / О. П. Сенатович. – К. : Дніпро, 1990. – 230 с.

Сенатович О. П.Соловейку, тьох-мажор! : вірші, казки / О.П.Сенатович ; худож. В. Анікін. – К. : Веселка, 1990. – 116с. : іл.

Чабанівський Михайло (справжнє прізвище Циба)

(1910 –1973)

Український письменник і журналіст.

Михайло Іванович Чабанівський (Циба) народився 18 вересня 1910р. в с. Лигівці, Сахновщанського району на Полтавщині. Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградською університету. З 1930р. працює в радянській пресі. В 1931р. в журналі «Робселькор» надрукував перший вірш. Учасник Вітчизняної війни. В 1949р. видав першу збірку оповідань «Свіжа скиба». Потім виходять збірки: «Казковий край» (1951), «Перші сходи» (1952), «Алмаз» (1953), «Срібні ключі» (1953), «Степовий цвіт» (1956), повісті «Кам'яне небо» (1958), «Стоїть явір над водою» (1958), роман «Балканська весна» (1954 — 60).

Михайло Чабанівський належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю.

Оповідання для дітей та юнацтва часто друкувались у журналах "Барвінок", "Піонерія", "Зміна". Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей.

Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи. Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.

Рішенням ХХХ сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.

Бібліографія

Збірка оповідань «Свіжа скиба» (1949).

Збірка новел «Казковий край» (1951),

Збірка «Під зорями балканськими» (1951),

Збірка «Перші сходи» (1952),

Збірка«Алмаз»(1953),

Збірка «Срібні ключі» (1953),

Роман «Біля дунаю» Книга перша. (Київ,1954)

Роман «Біля Дунаю» Книга друга. (Київ,1955)

Збірка«Степовий цвіт» (1956),

Повість «Кам'яне небо» (1958),

Повість «Стоїть явір над водою» «Замість передмови» М. Стельмах.(К.,1959),

Роман «Балканська весна» (1960)

«Зелена чаша» (1960)

Вебліографія

Вірний: оповідання; «Акванавти» або «Золота жила»: повість

http://ukrlit.org/chabanivskyi_mykhailo_ivanovych/tvory

У фонді ХОБД

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 1 : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. П. Загребельного. – К. : Дніпро, 1980. – 397 с.

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 2 : Дорога додому. Журавлинка. Заповіт: повісті / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1980. – 438 с.

Чабанівський М. І. Журавлинка : повість / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1972.– 136 с.

Чабанівський М. І. Катюша : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. А.Загребельного. – К. : Дніпро, 1990. – 519 с.

Чабанівський М. І. Степовий цвіт : повісті та оповідання / М. І. Чабанівський. – К.: Веселка, 1978. – 224 с.

Іваненко Оксана

(31 березня 1906, Полтава – 17 грудня 1997, Київ)

Оксана Дмитрівна ІваненкоУкраїнська дитяча письменниця та перекладачка.

Дочка журналіста та письменникаДмитра Олексійовича Іваненкаі вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретикаДмитра Іваненка.

Навчалася угімназії, потім у робітничій школі.1922року вступила доПолтавського інституту народної освіти.

У1926році закінчила факультет соціального вихованняХарківського інституту народної освіти, у1931 році – аспірантуруприУкраїнському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою вдитячій колонії імені Горькогопід керівництвомАнтона Макаренка.

У1932–1939працювала у видавництві «Молодий більшовик», у1947–1951роках– у журналі«Барвінок». У1939–1957роках мешкала в Києві у будинку письменниківРоліті.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»).

Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.

Бібліографія

«Майка та жабка» (1930);

«Дитячий садок» (1931);

«Черевички» (1933);

«Лісові казки» (1934);

«Великі очі» (1936);

«Джмелик» (1937);

«Три бажання» (1940);

«Куди літав журавлик» (1947);

«Казки» (1958).

«Друкар книжок небачених» (1947, проІвана Федоровича);

«Рідні діти» (1951);

«Богдан Хмельницький» (1954);

«Великий шум» (1967).

«Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; проТараса Шевченка);

«Марія» (1973, 1988; проМарка Вовчка).

Вебліографія

Іваненко О. Маленьким про великого Тараса

http://www.bibl.kharkiv.ua/shevchenko-v-literaturi-mistetstvi

Твори Оксани Іваненко на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%B2%E2%E0%ED%E5%ED%EA%EE+%CE%EA%F1%E0%ED%E0

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/ivanenko.html

У фонді ХОБД

Іваненко О. Д. Казка про маленького Піка : казка для дошк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. Л. Ком’яхова. – К. : Веселка, 1981. – 16 с. : іл.

Іваненко О. Д. Казки / О. Д. Іваненко ;худож. О. Міщенко. – К. : Веселка, 1999. – 87 с.

Іваненко О. Казки : для мол. та сер. шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В.А.Євдокименко. – К. : Веселка, 1992. – 319 с.

Іваненко О. Лісові казки: для мол. шк. віку / О. Д. Іваненко ; упоряд. В.В.Татарінова ; худ. О.І.Кошель. – К. : Веселка, 2006. – 64 с.

Іваненко О. Рідні діти : повість / О. Д. Іваненко ; худож. А. Резниченко. – К. : Веселка, 1979. – 205 с. : іл.

Іваненко О. Тарасові шляхи : роман для сер. та ст. шк. віку / О. Д. Іваненко. – К. : Веселка, 1989. – 757 с. : іл.

Іваненко О. Три бажання : казки, оповідання для серед шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. Євдокименко. – К. : Веселка, 1986. – 272 с. : іл.

Кочубей Саша

Дитяча письменниця, копірайтер. Написала та проілюструвала повість «Сім нескладух Говорухи», яка перемогла у конкурсі «Напишіть про мене книжку» від видавництва «Фонтан казок». Народилася у місті Умань Черкаської області. Отримала філологічну освіту в Київському національному лінгвістичному університеті (факультет іспанської та англіської мов). Працювала літредактором, перекладачем.

Бібліографія

«Сім нескладух Говорухи»

(про книжку: http://www.barabooka.com.ua/povna-skladuha-kochubej/,

http://made-in-uman.in.ua/uman-cherkasy-ukraina/sim-neskladux-govoruxi-debyutna-supersmishna-knizhka-umanchanki-sashi-kochubej.html )

Ткачук Галина

Письменниця, літературознавець. Народилася 27 серпня 1985 року в Хмельницькому, живе в Києві. Вивчала літературознавство й історію літератури в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», в аспірантурі досліджувала образ міста в дитячій літературі. Працювала редактором літературного додатку журналу для підлітків «Однокласник». Окрім роботи в команді БараБуки, викладає рідну мову, літературу та основи літтворчості для молодших школярів альтернативної школи. Вигадує і записує історії відтоді, як себе пам’ятає. Має особливий пієтет до білок.

Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), книжки повістей та оповідань «Славка» (2006), двомовної збірки неримованих віршів «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» (2011), повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011), збірки химерних новел «Найкращі часи» (2012), повісті про чарівний Київ «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014) та двох книжок для читачів-початківців: «Великодній пікнік» і «Гойдалка під кленом». Книжка «Вікно до собаки» (видавництво «Грані-Т») з ілюстраціями Юлії Шалімової у 2011 році потрапила до довгих списків премій «Книга року BBC» та «Великий Їжак». Повість «Вечірні крамниці вулиці Волоської» з ілюстраціями Наталки Пастушенко стала переможцем книжкового рейтингу «ЛітАкцент року» у номінації «Проза й поезія для дітей», потрапила у список топ-6 найкращих видань для дітей від порталу БараБука, а також у топ-10 найкращих книжок за «Рейтингом критика».

Лауреатка літературного конкурсу «Гранослов», володарка першої премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» та відзнаки «Золота пір’їнка» від дитячого журналу «Ангелятко». Стипендіатка Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Твори Галини Ткачук перекладено польською, німецькою, англійською, російською, сербською мовами.

Бібліографія

Біле благо, поезія

Славка, повісті та оповідання

Я та інші красуні

Вікно до собаки, повість для дітей

Найкращі часи, оповідання

Вечірні крамниці вулиці Волоської, повість для дітей

Великодній пікнік: книжка-розмальовка із завданнями й англійськими словами

Гойдалка під кленом

Вікно до собаки: повість

Георгій-Переможець: поезія

Пастка на діда Мороза: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - № 11-12. – С. 25.

Стихійний живопис: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - № 2. – С. 20-21.

Загадка старого холодильника: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. - 2015. - №4.- С. 19.

Тисяча і одна картина та трохи музики: [про мандрівку Віднем] ] / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - №7. – С. 28-29.

Як воно – бути королем: [про життя Януша Корчака] /Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - №1. – С. 30-31.

Як називається пуп землі?: [мандрівка по Кракову] / Г. Ткачук // Однокласник. - 2012. - №1. - С. 10-11.

Твори в антологіях

Дві тонни: Антологія поезії двотисячників

Хлопчик-дівчинка, диск аудіопоезії

Харківська барикада №2. Антологія сучасної літератури

Сновиди: Сни українських письменників

Як вони провели літо, книжка за 24 години

2На Великдень.

Чат для дівчат

Вебліографія

Найкращі часи: оповідання

http://mreadz.com/read-236506/p1

http://shron.chtyvo.org.ua/Tkachuk_Halyna/Naikraschi_chasy.pdf

У фонді ХОБД

Ткачук Г. Вікно до собаки : повість / Г. Ткачук ; худож. Ю. Шалімова. – К. : Грані-Т, 2011. – 120 с. : кольор.іл. – (Сучасна дитяча проза).

Прохаські Мар’яна і Тарас

Мар'яна Прохасько народилася в місті Ужгород 1976 року. У дитячому віці разом з батьками переїхала до Івано-Франківська. У 1998 році закінчила англійську філологію Прикарпатського університету. З того часу займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. "Хто зробить сніг" - це перша книжка, у якій вона є співавтором тексту та ілюстратором.

Тарас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників.

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у «революції на граніті» у Києві у 1990 року.

За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з 12 років. У школі не читав радянських українських авторів. Тільки після армії прочитав вірші Дмитра Стуса та почав писати сам. Оскільки Тарас вчився на абсолютно немистецькому біологічному факультеті, Прохасько певний час вважав, що сучасної української літератури не існує. Перші її твори він прочитав лише у 1990 році, коли познайомився з Юрком Іздриком, який розвісив в Івано-Франківську оголошення про створення літературно-мистецького часопису «Четвер». Перші твори Прохаська Іздрик не прийняв, а згодом Тарас написав своє перше оповідання «Спалене літо», яке було опубліковане у часописі.

Після закінчення навчання змінив безліч професій: трудився в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, викладав у школі рідного міста, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті "Експрес", згодом писав авторські колонки до "Експресу" та "Поступу". Коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті "Галицький кореспондент".

У 2004 році кілька місяців прожив у Кракові, отримавши літературну стипендію польської культурної фундації «Stowarzyszenie Willa Decjusza — Homines Urbani». У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.

Одружений, має двох синів.

Нагороди

1997 – лауреат премії видавництва «Смолоскип».

2006 – перше місце у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна було б зробити кілька оповідань» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 - третє місце у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 – лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві).

2011 – книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано «Книгою року».

Бібліографія

Кротяча епопея :

Хто зробить сніг (про книжку: http://www.barabooka.com.ua/prohas-ki-pro-najvazhlivishe-v-zhitti/)

Куди зникло море

Як зрозуміти козу

«Напиши мені книжку»

Сузір'я Курки

Картонні книжки

Кучеряві повертаються у місто

Кучеряві думають, що робити в дощ

Прохасько Т.

Інші дні Анни (1998)

FM Галичина (2001,2004)

НепрОсті (2002).

Лексикон таємних знань (2003).

З цього можна зробити кілька оповідань (2005)

Порт Франківськ: вибр. Фейлетони (2006)

Одної і тої самої. (2013)

Ознаки зрілості (2014).

У фонді ХОБД

Куди зникло море : для мол. шк. віку / Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько ; худож. Мар'яна Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 86 с. : іл.

Хто зробить сніг : для мол. шк. віку / М. Прохасько, Т. Б. Прохасько ; худож. М.Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 71 с. : іл.

Роздобудько Ірен

Народилася3 листопада 1962 року уДонецьку. Закінчила факультет журналістикиКиївського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділкуТАРС-РАТАУтелеграфісткою, у багатотиражціДонецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети.

З1988року живе вКиєві, де працювала в газеті «Родослав», коректоромжурналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі«Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книгЛариси Масенко, Елеонори Соловей,Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій.

Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.

Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів«Коронація слова»;

Спеціальна відзнака конкурсу«Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом ізОлесем Саніном);

Відзнака«Золотий письменник України», 2012.

Бібліографія

«Амулет Паскаля»(2007,2009);

«Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005);

«Все, що я хотіла сьогодні...»(2008);

«Гра в пацьорки» (2009);

«Ґудзик»(2005, 2011, 2015);

«Ґудзик-2. Десять років по тому» (2015);

«Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» (2006);

«Дванадцять…» (2012);

«Дві хвилини правди»(2008);

«Ескорт у смерть» (2002; 2007);

«Зів'ялі квіти викидають»(2006);

«Зроби це ніжно» (2013);

«Кіно на папері» Збірка. (2016).

«Лікарняна повість» (2012);

«ЛСД. Ліцей слухняних дружин» (2013);

«Мандрівки без сенсу і моралі» (2011);

«Одного разу…» (2014);

«Оленіум»(Фоліо,2007);

«Останній діамант міледі» (2006);

«Пастка для жар-птиці»(2000,2007та2010);

«Перейти темряву» (2010);

«Переформулювання» (2007);

«Пригоди на острові Клаварен» (2011);

«Тут і тепер» (2016)

«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (2011);

«Якби»(2012);

Дитяче:

«Пригоди на невідомому острові» (2007),

«Свист крізь дірку в зубах» (2007),

«Коли оживають ляльки» (2007),

«Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (2007);

«Арсен» (2012).

Вебліографія

Чередник Л. Світ дитинства у творчості Ірен Роздобудько: стаття http://urccyl.com.ua/fileadmin/user_upload/Visnyk/Visnyk_2013/Visnyk_2013_32.pdf

Твори (для дорослих): http://libruk.in.ua/r/71-rozdobudko-iren

Арсен: http://newlib.net/read/177390

У фонді ХОБД

Роздобудько І. Арсен : повість: для серед. шк. віку / І. Роздобудько. - К. : Грані-Т, 2012. - 220 с.

Роздобудько І. ЛСД. Ліцей слухняних дружин: роман / Ірен Роздобудько ; худож. Т. Коровіна ; передм. Т. Вергелес. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 317 с.

Роздобудько І.Якби: роман / І. Роздобудько. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 254 с.

Роздобудько І.Подвійна гра в чотири руки : роман / Ірен Роздобудько ; авт. передм. Валентин Марченко ; худож. Андрій Печенізький. - Х. : Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. - 220 с. : іл. - (Золотий письменник України).

Роздобудько І. Гудзик : роман / І. Роздобудько. - 4-те вид. - К. : Нора-друк, 2015. - 223 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Ода до радості : збірка оповідань. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 269 с.

Роздобудько І.Амулет Паскаля : роман / І. Роздобудько. - Х. : Фоліо, 2009. – 189с.- (Література).

Роздобудько І. Антологія "Україна-Європа" / упоряд. О. В. Красовицький ; худож. Л. П. Вировець. - Х. : Бібколектор, 2015. - 573 с.

Роздобудько І.Гудзик-2. Десять років по тому : роман / Ірен Роздобудько. - К. : Нора-Друк, 2015. - 319 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Переформулювання / І. Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2007. - 238 с.

Роздобудько І. Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері : романи / І.Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2005. - 311 с. - (День Європи).

Смаль Юлія

Письменниця, авторка віршів і прози для дітей та дорослих, журналістка, учителька, пластунка. Закінчила хіміко-біологічний профіль Волинського ліцею, відтак – Волинський державний університет, за освітою – хімік. Також має диплом філолога.

Авторка «Абетки» (на пару з Марисею Рудською як художницею) і «Розмальовок та загадок ведмедя Веніаміна» (ілюстрував Віталій Січкарчук), також електронного проекту «Пригоди в Догориногами світі», який розмальовувала Світлана Балух. Учасниця різних авторських проектів від «Свічада», «Братського», «Теплих історій». Авторка казочок та віршиків у журналах «Пізнайко», «Ангелятко», «Мамине сонечко» та ін.

Також пише блоґи про виховання дітей та про цікаву побутову хімію.

Мешкає в Луцьку, виховує трьох дітей.

Бібліографія

Абетка

Розмальовка та загадки ведмедя Веніаміна

Цікава хімія. Життєпис речовин

Теплі історії з корицею

У фонді ХОБД

Гусеня у зоопарку : [оповідання] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2014. - N 9. - С.18-21 : кольор. ілюстр.

Зимова пригода : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2010. - N 1. - С. 1-5 : кольор. ілюстр.

Зустріч : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2011. - N 11. - С. 4-6.

Казка про гумові чобітки / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2010. - N 11. - С. 2-5 : кольор. ілюстр.

Котики купаються : [вірш] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. - N 6. - С. 16-17 : кольор. ілюстр.

Магазин планів на майбутнє: [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2015. - №3. - С. 14-19.

Миколаєва помічниця: [казка] / Ю. Смаль // Маленька фея та сім гномів. - 2014. - №12. - С. 16-20.

Однокласники : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2013. - N 12. - С. 6-11 : кольор. ілюстр.

Панда : [вірш] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2009. - N 7. - С. 7 : кольор. ілюстр.

Про хом’яка Тимка: [оповідання] / Ю. Смаль // Абетка дружби: оповідання, вірші, казки, прислів’я, приказки / упоряд. О. Д. Чередниченко. – Харків, 2011. – С. 34-35. – (Промінець).

Сонна таємниця слона: [вірш] / Ю. Смаль // Стежка. - 2014. - №15. - С. 16-17.

Чар пластування : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2012. - N 17-18. - С. 4.

Чумаки-космонавти: [вірш] /Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2014. - №11. - С.4.

Як ведмедик зайчика шукав : казка-гра / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. – N1.- С. 4-7 : кольор. ілюстр.

Вебліографія

Казки: http://kazky.org.ua/zbirky/dyvokrajina

Дал Роальд

Роальд Дал (англ. Roald Dahl, нар. 13 вересня 1916 – пом. 23 листопада 1990) – валлійський письменник, автор романів, казок і новел, написаних як для дорослих, так і для дітей. Лауреат чисельних премій, військовий герой. Його найвідомішими творами є: «Чарлі і шоколадна фабрика», «Джеймс і гігантський персик», «Матильда», «Відьми», «Докори» та «ВДВ (Великий Дружній Велетень)». За сюжетами його книжок знято культові кінофільми Willy Wonka & the Chocolate Factory у 1971 (рімейк «Чарлі і шоколадна фабрика» у 2005), та анімаційний Незрівнянний містер Фокс, «Ґремліни», та ще декілька.

Бібліографія


Nuncdimittis (Ныне отпущаеши)

Автоматический сочинитель

Африканская история

Баранина к ужину (в кн. Жестокость)

БДВ или Большой и Добрый Великан

Ведьмы

Вильям и Мэри

Вкус

Волшебный палец

Генезис и катастрофа

Гурман

Дегустация

Детские Бестселлеры (сборник)

Джек и Персик-великан

Джеки, Клод и мистер Фиси

Дорога в рай (сборник)

Дэнни - чемпион мира

Желание (в кн. Детские игры)

Загадай желание

Заклание

Заклание. Яд. Джеки, Клод и Мистер Фиси. Кожа. Желание. Генезис и катастрофа. Свинья (в кн. Смерть Вселенной)

Звуки, которых мы не слышим

Звуковая машина (в кн. Практичное изобретение)

Золотой билет, или Чарли и шоколадная фабрика

Как вам будет угодно, пастор!

Как по маслу

Книготорговец

Кожа

Крысолов

Мадам Розетт

Мальчик. Рассказы о детстве

Матильда – 2002

Матильда – 2005

Маточное молочко

Месть злейшим врагам (в кн. «На суше и на море» - 87)

Миссис Биксби и подарок полковника

Мистер Ходи

Мой дядюшка Освальд (пер. Татьяна Горностаева)

Мой дядюшка Освальд (пер. Ирина Кастальская)

Мой дядюшка Освальд (пер. Михаил Пчелинцев)

Моя любимая, голубка моя

Ночная гостья

Огромный крокодил - 2013.pdf

Остановка в пустыне

Перехожу на прием

Полеты в одиночку

Потрясающий Мистер Лис

Предыстория катастрофы

Прекрасен был вчерашний день

Прогулки пастора

Происхождение и катастрофа

Рамминз

Рассказы о привидениях (составитель - Роальд Даль)

Рыбка Джорджи

Свинья

Сдается комната

Скачущий Фоксли

Солдат

Ты мне, я тебе

Убийство Патрика Мэлони

Фантазер

Фантастический мистер Фокс

Хозяйка

Целебное снадобье (в кн. Таящийся ужас 3)

Чарли и Большой стеклянный подъемник

Чарли и Шоколадная фабрика

Человек с юга

Чемпион браконьеров

Четвертый комод Чиппендейла

Чудесная история Генри Шугара

Чудесный автоматический грамматизатор

Шея

Яд


Вебліографія

Зібрання творів: http://royallib.com/author/dal_roald.html

Джеймс і гігантський персик http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/ Dzheims_i_hihantskyi_persyk.pdf

Матильда: http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/Matylda.pdf

Чарлі і шоколадна фабрика: http://krasna.hol.es/book/ditu/6/ Z_ilyustratsiyami_Charli_i_shokoladna_fabrika.pdf

У фонді ХОБД

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О. Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. - 272 с. : іл.

Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О.Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. - 240 с.

Дал Р. Дэнни-чемпион мира : повесть / Р. Даль ; пер. с англ. М. Осепян, М.Шмелевой; ил. К. Блейк. - М. : Росмэн, 2005. - 192 с. : ил.

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозова; за ред. О. Негребецького, I.Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. - 272 с. : iл.

Дал Р. Джеймс і гігантський персик / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; худож. К. Блейк. - 4-те вид. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 224 с. : іл.

Дал Р.ВДВ (Великий добрий велетень) : повість / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; за ред. І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 272 с. : іл.

Маар Пауль

Пауль Маар – німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор, автор понад 50 творів. Пауль Маар народився 13 грудня 1937 року в Швайнфурті, Німеччина. Після смерті матері жив в селі у діда в м Терес на півночі Баварії. Навчався в Швайнфуртскій гімназії, пізніше в академії мистецтв у Штутгарті. Пізніше працював оформлювачем сцени і сценічним фотографом в театрі замку Масбах у Франконії, потім протягом 10 років викладав мистецтвознавство. З 1976 р повністю присвятив себе літературі. Живе в Бамберзі з дружиною і трьома дітьми. Пауль Маар автор популярних дитячих повістей про Суботика. У серію «Суботик» увійшли такі книги як: «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», «Китобус, або Нові цятки для Суботика», «Чарівні краплі для Суботика» і «Суботик в небезпеці» (німецькою мовою випущено ще 2 повісті: Onkel Alwin und das Sams (2009), Sams im Glück (2011)) У 2011 році вийшла книга Маара «Пан Белло і блакитне диво». А в 2012 році, вийшло продовження «Новеньке про пана Белло».

Лауреат Німецької премії дитячої літератури, Австрійської державної премії, Премії братів Грімм, Премії Е. Т.А.Гофмана, Премії Фридриха Рюкерта.

Бібліографія

«Що не день, то субота»,

«Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»,

«Китобус, або Нові цятки для Суботика»

«Пан Белло і блакитне диво»

«Новеньке про пана Белло»

Вебліографія

Твори: http://royallib.com/author/maar_paul.html

Аудіо версії: http://www.ex.ua/98318264

У фонді ХОБД

Маар П. Семь суббот на неделе : повесть / П. Маар ; пер. с нем. В. Островского ; худ. Г. Акулов. – М. : Детская литература, 1982. – 127 с. : ил.

Маар П. Семь суббот на неделе. И в субботу Субастик вернулся: сказоч. повести: пер. с нем. / П. Маар ; пер. В. Островский ; худож. А. Семенов. - К. : Данком, 1991. – 239с.: ил. - 2

Маар П. Машина для здiйснення бажань, або Суботик повертається в суботу: пригодницька повiсть / П. Маар ; пер. з нiм. Є. Горевої; мал. П. Маара. – Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 177 с. : iл. - (Пригодницька бiблiотека).

Маар П.Новеньке про пана Белло:[повість : для мол. і серед. шк. віку] / Пауль Маар ; пер. з нім. О. Логвиненко ; мал. У. Краузе. - Вінниця : Теза, 2011. - 221 с.

Маар П. Пан Белло i блакитне диво: повiсть-казка / П. Маар ; пер. з нiм. О. Сидор; мал. У. Краузе. - Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 256 с.

Маар П. Що не день то субота : повість для мол. шк. віку / П. Маар ; пер. з нім В.Романця. – К. : Веселка, 1986. – 142 с. : іл.

Парр Марія

Марія Парр (норв. Maria Parr, *18 січня 1981, хутір Фіско, комуна Ванюльвен, Норвегія)– норвезька дитяча письменниця.

Дебютувала в літературі 2005 року книжкою «Вафельне серце». Це– весела й водночас сумна розповідь про пригоди 9-річного хлопчика Трілле та його сусідки й однокласниці Лени. Лена– заводійка й непосида, що багато в чому схожа на Пеппі Довгапанчоха. Трілле ж навпаки – виважений і поміркований. Він упевнений, що Лена– його найкращий друг, але не певен, чи так само найкращим другом вважає і вона його. Удвох діти наминають смачні вафлі, бавляться у війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.

«Вафельне серце» отримало вельми прихильні відгуки, 2011 року за цією книжкою знято багатосерійний художній фільм.

Після виходу книжки у світ П. навіть назвали «новою Астрід Ліндґрен».

2009 року вийшла друга книжка П.– «Тоня Ґліммердал», яку було удостоєно престижної норвезької літературної премії Браги в категорії «дитяча література». Головна героїня твору, рудоволоса Тоня– безстрашна, спритна і вперта. Та незважаючи на це вона часто страждає від самотності. Найкращий Тонин друг– непривітний Ґунвальд, якому 74 роки, і знають вони одне одного, як облуплених. Та чи справді це так? Коли Ґунвальд потрапляє в лікарню з переломом, Тоні відкривається його величезна таємниця, що навіки може зруйнувати затишне життя в Ґліммердалі.

П. пише новонорвезькою мовою. Товариство підтримки й розвитку новонорвезької мови «Норегс Моллаг» (Noregs Mållag) двічі присуджувало їй премію «За дитячу літературу новонорвезькою». Обидві книжки письменниці перекладено багатьма мовами.

Головні нагороди:

Премія «За дитячу літературу новонорвезькою» (2005, за «Вафельне серце»)

Премія юфонду вікарія Альфреда Андерсона-Рюстса (2006, за «Вафельне серце»)

Премія Уле Віга (2009)

Премія Браги (2009, за «Тоня Ґліммердал»)

Літературна премія Асоціації норвезьких критиків «За найкращу книгу для дітей та юнацтва» (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Премія Luchs (Німеччина) (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Бібліографія

Вафельне серце (2011)

Тоня Ґліммердал (2012) (про книжку: http://kazkarka.com/tag/mariya-parr)

Вебліографія

Інтерв’ю з письменницею

http://litakcent.com/2012/09/03/marija-parr-ja-prahnu-schob-moja-mova-ne-znykala/

Вафельное сердце

http://www.rulit.me/books/vafelnoe-serdce-s-illyustraciyami-read-207469-1.html

Вафельное сердце (аудиокнига): http://www.ex.ua/14775496

Білоус Дмитро Григорович

Народився в селянській багатодітній сім'ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівували».

Після закінчення школи поїхав доХаркова, де вчився наробітничому факультетіта працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультетХарківського університету. Його однокурсниками булиОлесь ГончаріГригорій Тютюнник.

Друкувався з 1935 року.

З початком війни у 1941 р. добровольцем пішов в армію. Потім уМосквібув співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих території України. Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писаввіршідля партизанських листівок.

1945 року закінчив філологічний факультетКиївського університету.

1948 року закінчив аспірантуру на кафедрі української літератури.

ЧленСпілки письменників Україниз 1948 року.

У 1947–1951рр. – заступник відповідального редакторажурналу «Дніпро».

У 1968–1976рр. – відповідальний секретар комісії Спілки письменників України.

Член-кореспондентАкадемії педагогічних наук Україниз березня 1994 року, почесний академік АПНУ з 2000р., голова комісії художнього перекладу Спілки письменників України з 1976 року.

Бібліографія

Осколочним! (збірка гумору та сатири)

Веселі обличчя (збірка гумору та сатири)

Вічно жива

Диво калинове (збірка)

Хліб і слово

Чари барвінкові (збірка)

Вебліографія

Зібрання творів:http://virchi.narod.ru/poeziya2/biloys.htm

У фонді ХОБД

Білоус Д. Г. Чари барвінкові: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус; передм. Л.М. Новиченко ; худ. О. І. Кошель. - К. : Веселка, 1996. - 174 с.

Білоус Д. Г.Безцінний скарб : вірші про українську мову / Д. Г. Білоус. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 328 с. : іл.

Білоус Д. Г.Веселий Кут : поема / Д. Г. Білоус ; мал. Н. П. Костенко. – К. : Веселка, 1979. – 28 с. : іл.

Білоус Д. Г.Гриць Гачок : поема : для мол. і серед. шк. віку / Д. Г. Білоус ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1986. – 39 с. : іл.

Білоус Д. Г.За Україну молюся: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус ; худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2000. – 109 с.

Білоус Д. Г.Рідні небеса : вірші дя мол. та сер. шк. віку / худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2005. – 144 с. : іл.

Забашта Любов

Любов Василівна Забашта (1918-1990) – поетеса, драматург, прозаїк – народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» (1935).

Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав
П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії. Це було доволі несподівано, оскільки переважно тодішні початківці присвячували свої поезії розвитку сільського господарства і промисловості, ударництву. Але Павло Григорович, який був почесним гостем наради, похвалив молоду авторку і сказав, що від квітів не треба відвертатися і варто вміти бачити красу природи.

Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером-кораблебудівником.

Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. У роки війни Любові Василівні довелося пережити трагічні й тяжкі випробування (загинув чоловік, з яким прожила всього рік).

У повоєнний час без відриву від виробництва Любов Забашта навчалася на літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.

Видала збірки “Нові береги” (1950), “Калиновий кетяг” (1956), “Квіт папороті”(1960), “Пісня і хліб”(1961), “Скрипка Страдіваріуса”(1964), “Незабудки”(1966), “Земля Антеїв”(1971), “Берег надії”(1974), п’єси “Весілля в Тернах” і “Троянди на камені” (обидві – 1963); повість “Крила Арсена Дороша” (1968); роман “Там за рікою – молодість” (1970). Перша збірка віршів для дітей «Паляниця білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства».

У 1968 році була надрукована драматична поема «Дівчина з легенди» (про легендарну народну піснярку Марусю Чурай), поставлена згодом на сцені Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Відома й інша драматична поема поетеси — «Тернова доля» (про великого Кобзаря). Любов Василівна була дружиною і соратницею поета Андрія Малишка. Творчий доробок Л. Забашти нараховує декілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями («Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Квіт папороті», «Засихає в степу материнка» та інші).

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Калиновий кетяг» (1956),

«Квіт папороті» (1959),

«Берег надії» (1974)

«Київська гора» (1982)

Поеми:

Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968);

«Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971);

«Леся Українка», (1973);

«Софія Київська», (1982)

Інші твори:

«Там, за рікою,— молодість» (1970)

«Будинок мого дитинства» (1983)

Слово имеет женщина (1953)

Дружба (1954)

Мальвы на камне (1958)

Песня и хлеб (1962)

Дерево моих надежд (1968)

Земля Антеев (1976)

Есть вечная любовь (1986)

Вебліографія

Коли я виросту: зібрання творів:

https://onlyart.org.ua/children/virshi_dlya_ditey/zabashta-lyubov-koly-ya-vyrostu-zbirka/

У фонді ХОБД

Забашта Л. В. Вибране / Л. В. Забашта ; передм. І. Дзюби. – К. : Дніпро, 1987. – 485 с.

Забашта Л. В. Відлуння тривожних доріг : вірші, легенди, поеми / Л. В. Забашта. – К., 1980. – 135 с.

Забашта Л. В. Дерево моих надежд : стихи / Л. В. Забашта. – М., 1968. – 176 с.

Забашта Л. В. Коли я виросту : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1976. – 24 с. : іл. – (Перші книжечки дитячого садка).

Забашта Л. В. Крилаті мої кораблі : роман-хроніка / Л. В. Забашта. – К. : Дніпро, 1983. – 327 с.

Забашта Л. В. Київська гора : вірші та поема / Л. В. Забашта. – К., 1982. – 183 с.

Забашта Л. В. Незабудки : поезії / Л. В. Забашта ; вступ. стаття А. Костенко. –К. : Дніпро, 1966. – 183 с.

Забашта Л. В. Пісня зеленого лісу : вірші : для дошк. віку / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1983. – 12 с. : іл.

Забашта Л. В. Сівачі : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1984. – 16 с.

Забашта Л. В. Спалення мадонни : повість / Л. В. Забашта. – К., 1989. – 295 с.

Костецький Анатолій Георгійович

Анатолій Костецький – відомий український письменник. Народився 6грудня 1948 року вКиєві уродині вчителів. Про своє дитинство розповідає згумором: «Дитинство було важким: класний керівник – тато. Нормальні діти відпочивали після школи, амене вчили івшколі, івдома...» Після закінчення середньої школи навчався втехнікумі радіоелектроники, згодом закінчив факультет кібернетики Київського університетуім. Т.Г.Шевченка.

Дебютував улітературі збіркою віршів для дітей «Джміль про сонечко гуде», заякою вийшло друком щебагато поезій, казок, оповідань іповістей. Заповість «Мінімакс – кишеньковий дракон» письменникові було присуджено премію імені Миколи Трублаїні (1986). Крім написання власних книжок, А.Костецький багато перекладав занглійської, німецької такількох слов’янських мов.

У80-х роках А.Костецький викладав уНаціональному університетіім. Т.Шевченка. Він автор фундаментальних статей зпитань мовознавства, атакож теорії, історії такритики дитячої літератури.

Бібліографія

«Джміль про сонечко гуде»;

«А метеликам— весело»;

«Весняні дарунки»;

«Все про мене»;

«Лист до птахів»;

«Постукай у моє вікно» (1977);

«Все— як насправді» (1980);

«Хочу літати» (1941);

«Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито— здавайтесь!“» (1984);

«Мінімакс— кишеньковий дракон, або День без батьків» (1987).

Вебліографія

Вірші:http://deti.e-papa.com.ua/virshi-dlya-ditei/author/kosteckij-anatolij/

Твори А. Костецького на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CA%EE%F1%F2%E5%F6%FC%EA%E8%E9%20%C0%ED%E0%F2%EE%EB%B3%E9

У фонді ХОБД

Костецький А. Хочу літати!:повісті та казки для мол. і серед. шк. віку / А.Костецький. – К. : Початкова школа, 2007. – 272 с.

Костецький А. Мої та твої таємницi: вiршi та казки : для мол. шк. вiку / А.Г.Костецький ; передм. В. Нестайка ; худож. А. Василенкo. – К. : Поч. школа, 2003. – 352 с.

Костецький А. Пригоди славнозвiсних книг / А. Костецький. – К. : Початкова школа, 2005. – 224 с.

Костецький А. Мiнiмакс – кишеньковий дракон, обо День без батькiв / А.Г.Костецький ; iл. К. Пручковської. – Х. : Ранок, 2004. – 144 с. : iл. – (Мiльйон пригод).

Костецький А. Г. Нас батьки не розуміють : вірші / А. Г. Костецький ; худож. О.Дмитрієв. – К. : Веселка, 1991. – 48 с. : іл.

Костецький А. Г. Пригодам – УРА! : фантастично-пригодницькі повсті та віршовані казки : для мол. шк. віку / А. Г. Костецький ; мал. А. Василенка. – К. : Веселка, 1995. – 270 с. : іл.

Мамчич Олеся

Киянка, народжена 1981 року. Перша публікація віршів – у 1992-му в журналі «Соняшник». Відтоді регулярно друкувалася в літературній періодиці.

Закінчила відділення «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка.

Авторка чотирьох «дорослих» поетичних збірок (із них побачила світ наразі лише одна: «Перекотиболе» (Київ: Пульсари, 2005)).

Співавтор видання «Скринька зі шпаргалками» (мнемонічні вірші для дітей на тему неправильних англійських дієслів), 2012.

Окремі вірші перекладені білоруською, російською, литовською, латиською мовами та івритом, публікувалися в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Росії, Ізраїлю. Лавреат поетичного фестивалю «Молоде вино» -2001.

Лауреат Бієннале актуальних мистецтв України-2004 Форуму творчої молоді України.Отримала ґрант президента України для творчої молоді (2004).

Учасник творчих проектів «Живе радіо», «Синтезія» (Київ-Вільнюс), різноманітних антологій. Разом із Олафом Клеменсеном організовує літературні імпрези.

Заміжня, виховує двох дочок. Займається альтернативною домашньою шкільною освітою.

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Передперша збірка» (2002)

«Перекотиболе» (2005)

«Обкладинка» (2014)

«Сонце пішло у декрет» (2014)

«А на нас упав ананас» (2013)

Вебліографія

Вірші: http://poetyka.uazone.net/mamchych/

Лучук Володимир

Володимир Іванович Лучук (27 серпня 1934– 24 вересня 1992) – український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана і шумеролога Тараса Лучуків.

Володимир Лучук народився на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща).

Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1958).

1957-1958 працював у львівській молодіжній газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»), 1958—1963 обіймав посаду старшого редактора поезії в редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»), 1963—1965 навчався в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології Львівського університету, 1969—1975 був завідувачем відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 1981—1984 був завідувачем редакції підручників для шкіл із польською мовою викладання (львівської філії видавництва «Радянська школа»).

Останній рік свого життя працював науковим співробітником у новоствореному Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка.

Член Спілки письменників України з 1960 року.

Володимир Лучук є предтечею та яскравим представником «шістдесятництва» в українській поезії.

Лауреат премії ім. Лесі Українки (1995, посмертно).

Яскравий представник «тихої лірики».

Поезії Володимира Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу.

Бібліографія

«Довір'я» (1959),

«Осоння» (1962),

«Полум'я мене овіює» (1963),

«Маєво» (1964),

«Обрій на крилах» (1965),

«Вагомість» (1967),

«Поезії» (1968),

«Братні луни» (1974),

«Довір'я (вибране)» (1979),

«Дивовид» (1979),

«Навстріч» (1984),

«Колобіг» (1986),

«Друзі» (1987).

«Уставати рано треба» (1962; поширене видання 1971),

«Я малюю голуба» (1967),

«Сіла хмара на коня» (1968),

«Хитрий лис фарбує ліс» (1970),

«Зелене Око» (1974),

«Чарівний глобус» (1977),

«Жива вода» (1980),

«Казкова орбіта» (1981),

«Маленькі друзі» (1984),

«Дарунки для мами» (1985),

«Загадковий зореліт» (1988),

«Найрідніші слова» (1989),

«Приховані подарунки» (2007).

Вебліографія

Твори: http://ukr-lit.net/luchuk.html

Твори письменника на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CB%F3%F7%F3%EA+%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0

Вірші: http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva29.html

У фонді ХОБД

Лучук В. І. Дарунки для мами : вірші для дошк. віку / В. І. Лучук ; худож. Г.Тульчевська. – К. : Веселка, 1985. – 16 с. : іл.

Лучук В. І. Загадковий зореліт : вірші для дітей мол. шк. віку / В. І. Лучук ; худож. К. Суєвалова. – Львів : Каменяр, 1988. – 54 с. : іл.

Лучук В. І. Маленькі друзі : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1984. – 96 с. : іл.

Лучук В. І. Найрідніші слова : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1989. – 223с. : іл.

Сенатович Оксана

Оксана Павлівна Сенатович (2 січня 1941, Бережани– 31 березня 1997, Львів)– українська поетеса, дитяча письменниця, перекладач, редактор.

Член Спілки письменників України з 1976 року. Лауреат премії імені Іванни Блажкевич 1995 року.

Навчаючись у Львівському політехнічному інституті, поетеса дебютувала добіркою віршів у збірнику «Яблуневий цвіт» (1961). А перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла1968року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки– «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране– «Обличчям до голуба» (1990).

Проте найяскравіше розвинувся талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «Украєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А1991року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати». В останній рік життя написала дві повісті для дітей— «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів – місто чудес(не)».

За свій літературний доробок для дітей Оксана Сенатович стала першим лауреатом премії імені Олени Пчілки (1992). Окремі її твори перекладено понад десятьма іноземними мовами. Оригінальний доробок Оксани Сенатович заслужено й об'єктивно належить до золотого фонду української літератури для дітей.

Бібліографія


Малий віз

Безцінний скарб

Веселий сміх

Відважна бабуся

Вірш про комарів

Ганя ще не учениця

Грамотійка

Гуска паня

Дайте дітям олівців

Дівчинка малює сонце

Дрізд і ніс

Друже мій

Іринка в корзинці

Казка про джмеля

Квітневі дива

Коли до класу на урок

Кріт-скупердяй

Ласкаво просимо на виставку “портрети мам”

Ледащо

Лісова казка

Людям треба

Ми розбили склянку з чаєм

Мужній, дитино

Мурашина автострада

Найкращий лікар сміх

Не погрожуй нам, будь ласка

Незвичайне навчання

Нотна абетка

Про тираду, руладу, братанича і плитку шоколаду

Прогулянка д-д-д

Сільське кіно

Сміливець

Справедливий присуд

Страх

Твір на вільну тему

Травень

Травневий дощ

Трутень

Тусовка

Увага! Шпаки на колесах

Хіхікало

Хо-хо

Цирк у лісі

Цікаво

Через голку море зойку

Чому? Чому?
Швиденько, швидко, ще швидше!

Що сказати треба?

Що там? Хто там?

Кумедні пожежники

Біг вовчище на нас

Сніговик-питайлик

Бігли діти повз ялинку

Весняний сніг

Березневий сніг


Вебліографія

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/senatovich.html

У фонді ХОБД

Казки Старого Лева / упоряд. Л. Андрієвська ; худ. С. Храпов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2003. – 312 с.

Сенатович О. П.Вісім сотень колобків : вірші для дошк. та мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; іл. Л.Івахненко. – К. : Веселка, 1972. – 16 с.

Сенатович О. П.Вчиться вересень читати : вибрані твори : для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Б. О. Волков. – К. : Веселка, 1991. – 214 с. : іл.

Сенатович О. П.Живемо в одному домі : врші для дітей дошк. і мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Н. Пономаренко. – Львів : Каменяр, 1983. – 48 с. : іл.

Сенатович О. П. Малий Віз : вірші, повісті й оповідання: для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; авт. передм. І. Лучук. - К. : Школа, 2007. – 174 с.

Сенатович О. П.Обличчям до голуба : вірші та поеми / О. П. Сенатович. – К. : Дніпро, 1990. – 230 с.

Сенатович О. П.Соловейку, тьох-мажор! : вірші, казки / О.П.Сенатович ; худож. В. Анікін. – К. : Веселка, 1990. – 116с. : іл.

Чабанівський Михайло (справжнє прізвище Циба)

(1910 –1973)

Український письменник і журналіст.

Михайло Іванович Чабанівський (Циба) народився 18 вересня 1910р. в с. Лигівці, Сахновщанського району на Полтавщині. Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградською університету. З 1930р. працює в радянській пресі. В 1931р. в журналі «Робселькор» надрукував перший вірш. Учасник Вітчизняної війни. В 1949р. видав першу збірку оповідань «Свіжа скиба». Потім виходять збірки: «Казковий край» (1951), «Перші сходи» (1952), «Алмаз» (1953), «Срібні ключі» (1953), «Степовий цвіт» (1956), повісті «Кам'яне небо» (1958), «Стоїть явір над водою» (1958), роман «Балканська весна» (1954 — 60).

Михайло Чабанівський належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю.

Оповідання для дітей та юнацтва часто друкувались у журналах "Барвінок", "Піонерія", "Зміна". Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей.

Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи. Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.

Рішенням ХХХ сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.

Бібліографія

Збірка оповідань «Свіжа скиба» (1949).

Збірка новел «Казковий край» (1951),

Збірка «Під зорями балканськими» (1951),

Збірка «Перші сходи» (1952),

Збірка«Алмаз»(1953),

Збірка «Срібні ключі» (1953),

Роман «Біля дунаю» Книга перша. (Київ,1954)

Роман «Біля Дунаю» Книга друга. (Київ,1955)

Збірка«Степовий цвіт» (1956),

Повість «Кам'яне небо» (1958),

Повість «Стоїть явір над водою» «Замість передмови» М. Стельмах.(К.,1959),

Роман «Балканська весна» (1960)

«Зелена чаша» (1960)

Вебліографія

Вірний: оповідання; «Акванавти» або «Золота жила»: повість

http://ukrlit.org/chabanivskyi_mykhailo_ivanovych/tvory

У фонді ХОБД

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 1 : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. П. Загребельного. – К. : Дніпро, 1980. – 397 с.

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 2 : Дорога додому. Журавлинка. Заповіт: повісті / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1980. – 438 с.

Чабанівський М. І. Журавлинка : повість / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1972.– 136 с.

Чабанівський М. І. Катюша : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. А.Загребельного. – К. : Дніпро, 1990. – 519 с.

Чабанівський М. І. Степовий цвіт : повісті та оповідання / М. І. Чабанівський. – К.: Веселка, 1978. – 224 с.

Іваненко Оксана

(31 березня 1906, Полтава – 17 грудня 1997, Київ)

Оксана Дмитрівна ІваненкоУкраїнська дитяча письменниця та перекладачка.

Дочка журналіста та письменникаДмитра Олексійовича Іваненкаі вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретикаДмитра Іваненка.

Навчалася угімназії, потім у робітничій школі.1922року вступила доПолтавського інституту народної освіти.

У1926році закінчила факультет соціального вихованняХарківського інституту народної освіти, у1931 році – аспірантуруприУкраїнському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою вдитячій колонії імені Горькогопід керівництвомАнтона Макаренка.

У1932–1939працювала у видавництві «Молодий більшовик», у1947–1951роках– у журналі«Барвінок». У1939–1957роках мешкала в Києві у будинку письменниківРоліті.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»).

Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.

Бібліографія

«Майка та жабка» (1930);

«Дитячий садок» (1931);

«Черевички» (1933);

«Лісові казки» (1934);

«Великі очі» (1936);

«Джмелик» (1937);

«Три бажання» (1940);

«Куди літав журавлик» (1947);

«Казки» (1958).

«Друкар книжок небачених» (1947, проІвана Федоровича);

«Рідні діти» (1951);

«Богдан Хмельницький» (1954);

«Великий шум» (1967).

«Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; проТараса Шевченка);

«Марія» (1973, 1988; проМарка Вовчка).

Вебліографія

Іваненко О. Маленьким про великого Тараса

http://www.bibl.kharkiv.ua/shevchenko-v-literaturi-mistetstvi

Твори Оксани Іваненко на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%B2%E2%E0%ED%E5%ED%EA%EE+%CE%EA%F1%E0%ED%E0

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/ivanenko.html

У фонді ХОБД

Іваненко О. Д. Казка про маленького Піка : казка для дошк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. Л. Ком’яхова. – К. : Веселка, 1981. – 16 с. : іл.

Іваненко О. Д. Казки / О. Д. Іваненко ;худож. О. Міщенко. – К. : Веселка, 1999. – 87 с.

Іваненко О. Казки : для мол. та сер. шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В.А.Євдокименко. – К. : Веселка, 1992. – 319 с.

Іваненко О. Лісові казки: для мол. шк. віку / О. Д. Іваненко ; упоряд. В.В.Татарінова ; худ. О.І.Кошель. – К. : Веселка, 2006. – 64 с.

Іваненко О. Рідні діти : повість / О. Д. Іваненко ; худож. А. Резниченко. – К. : Веселка, 1979. – 205 с. : іл.

Іваненко О. Тарасові шляхи : роман для сер. та ст. шк. віку / О. Д. Іваненко. – К. : Веселка, 1989. – 757 с. : іл.

Іваненко О. Три бажання : казки, оповідання для серед шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. Євдокименко. – К. : Веселка, 1986. – 272 с. : іл.

Кочубей Саша

Дитяча письменниця, копірайтер. Написала та проілюструвала повість «Сім нескладух Говорухи», яка перемогла у конкурсі «Напишіть про мене книжку» від видавництва «Фонтан казок». Народилася у місті Умань Черкаської області. Отримала філологічну освіту в Київському національному лінгвістичному університеті (факультет іспанської та англіської мов). Працювала літредактором, перекладачем.

Бібліографія

«Сім нескладух Говорухи»

(про книжку: http://www.barabooka.com.ua/povna-skladuha-kochubej/,

http://made-in-uman.in.ua/uman-cherkasy-ukraina/sim-neskladux-govoruxi-debyutna-supersmishna-knizhka-umanchanki-sashi-kochubej.html )

Ткачук Галина

Письменниця, літературознавець. Народилася 27 серпня 1985 року в Хмельницькому, живе в Києві. Вивчала літературознавство й історію літератури в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», в аспірантурі досліджувала образ міста в дитячій літературі. Працювала редактором літературного додатку журналу для підлітків «Однокласник». Окрім роботи в команді БараБуки, викладає рідну мову, літературу та основи літтворчості для молодших школярів альтернативної школи. Вигадує і записує історії відтоді, як себе пам’ятає. Має особливий пієтет до білок.

Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), книжки повістей та оповідань «Славка» (2006), двомовної збірки неримованих віршів «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» (2011), повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011), збірки химерних новел «Найкращі часи» (2012), повісті про чарівний Київ «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014) та двох книжок для читачів-початківців: «Великодній пікнік» і «Гойдалка під кленом». Книжка «Вікно до собаки» (видавництво «Грані-Т») з ілюстраціями Юлії Шалімової у 2011 році потрапила до довгих списків премій «Книга року BBC» та «Великий Їжак». Повість «Вечірні крамниці вулиці Волоської» з ілюстраціями Наталки Пастушенко стала переможцем книжкового рейтингу «ЛітАкцент року» у номінації «Проза й поезія для дітей», потрапила у список топ-6 найкращих видань для дітей від порталу БараБука, а також у топ-10 найкращих книжок за «Рейтингом критика».

Лауреатка літературного конкурсу «Гранослов», володарка першої премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» та відзнаки «Золота пір’їнка» від дитячого журналу «Ангелятко». Стипендіатка Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Твори Галини Ткачук перекладено польською, німецькою, англійською, російською, сербською мовами.

Бібліографія

Біле благо, поезія

Славка, повісті та оповідання

Я та інші красуні

Вікно до собаки, повість для дітей

Найкращі часи, оповідання

Вечірні крамниці вулиці Волоської, повість для дітей

Великодній пікнік: книжка-розмальовка із завданнями й англійськими словами

Гойдалка під кленом

Вікно до собаки: повість

Георгій-Переможець: поезія

Пастка на діда Мороза: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - № 11-12. – С. 25.

Стихійний живопис: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - № 2. – С. 20-21.

Загадка старого холодильника: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. - 2015. - №4.- С. 19.

Тисяча і одна картина та трохи музики: [про мандрівку Віднем] ] / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - №7. – С. 28-29.

Як воно – бути королем: [про життя Януша Корчака] /Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - №1. – С. 30-31.

Як називається пуп землі?: [мандрівка по Кракову] / Г. Ткачук // Однокласник. - 2012. - №1. - С. 10-11.

Твори в антологіях

Дві тонни: Антологія поезії двотисячників

Хлопчик-дівчинка, диск аудіопоезії

Харківська барикада №2. Антологія сучасної літератури

Сновиди: Сни українських письменників

Як вони провели літо, книжка за 24 години

2На Великдень.

Чат для дівчат

Вебліографія

Найкращі часи: оповідання

http://mreadz.com/read-236506/p1

http://shron.chtyvo.org.ua/Tkachuk_Halyna/Naikraschi_chasy.pdf

У фонді ХОБД

Ткачук Г. Вікно до собаки : повість / Г. Ткачук ; худож. Ю. Шалімова. – К. : Грані-Т, 2011. – 120 с. : кольор.іл. – (Сучасна дитяча проза).

Прохаські Мар’яна і Тарас

Мар'яна Прохасько народилася в місті Ужгород 1976 року. У дитячому віці разом з батьками переїхала до Івано-Франківська. У 1998 році закінчила англійську філологію Прикарпатського університету. З того часу займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. "Хто зробить сніг" - це перша книжка, у якій вона є співавтором тексту та ілюстратором.

Тарас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників.

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у «революції на граніті» у Києві у 1990 року.

За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з 12 років. У школі не читав радянських українських авторів. Тільки після армії прочитав вірші Дмитра Стуса та почав писати сам. Оскільки Тарас вчився на абсолютно немистецькому біологічному факультеті, Прохасько певний час вважав, що сучасної української літератури не існує. Перші її твори він прочитав лише у 1990 році, коли познайомився з Юрком Іздриком, який розвісив в Івано-Франківську оголошення про створення літературно-мистецького часопису «Четвер». Перші твори Прохаська Іздрик не прийняв, а згодом Тарас написав своє перше оповідання «Спалене літо», яке було опубліковане у часописі.

Після закінчення навчання змінив безліч професій: трудився в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, викладав у школі рідного міста, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті "Експрес", згодом писав авторські колонки до "Експресу" та "Поступу". Коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті "Галицький кореспондент".

У 2004 році кілька місяців прожив у Кракові, отримавши літературну стипендію польської культурної фундації «Stowarzyszenie Willa Decjusza — Homines Urbani». У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.

Одружений, має двох синів.

Нагороди

1997 – лауреат премії видавництва «Смолоскип».

2006 – перше місце у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна було б зробити кілька оповідань» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 - третє місце у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 – лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві).

2011 – книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано «Книгою року».

Бібліографія

Кротяча епопея :

Хто зробить сніг (про книжку: http://www.barabooka.com.ua/prohas-ki-pro-najvazhlivishe-v-zhitti/)

Куди зникло море

Як зрозуміти козу

«Напиши мені книжку»

Сузір'я Курки

Картонні книжки

Кучеряві повертаються у місто

Кучеряві думають, що робити в дощ

Прохасько Т.

Інші дні Анни (1998)

FM Галичина (2001,2004)

НепрОсті (2002).

Лексикон таємних знань (2003).

З цього можна зробити кілька оповідань (2005)

Порт Франківськ: вибр. Фейлетони (2006)

Одної і тої самої. (2013)

Ознаки зрілості (2014).

У фонді ХОБД

Куди зникло море : для мол. шк. віку / Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько ; худож. Мар'яна Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 86 с. : іл.

Хто зробить сніг : для мол. шк. віку / М. Прохасько, Т. Б. Прохасько ; худож. М.Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 71 с. : іл.

Роздобудько Ірен

Народилася3 листопада 1962 року уДонецьку. Закінчила факультет журналістикиКиївського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділкуТАРС-РАТАУтелеграфісткою, у багатотиражціДонецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети.

З1988року живе вКиєві, де працювала в газеті «Родослав», коректоромжурналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі«Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книгЛариси Масенко, Елеонори Соловей,Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій.

Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.

Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів«Коронація слова»;

Спеціальна відзнака конкурсу«Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом ізОлесем Саніном);

Відзнака«Золотий письменник України», 2012.

Бібліографія

«Амулет Паскаля»(2007,2009);

«Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005);

«Все, що я хотіла сьогодні...»(2008);

«Гра в пацьорки» (2009);

«Ґудзик»(2005, 2011, 2015);

«Ґудзик-2. Десять років по тому» (2015);

«Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» (2006);

«Дванадцять…» (2012);

«Дві хвилини правди»(2008);

«Ескорт у смерть» (2002; 2007);

«Зів'ялі квіти викидають»(2006);

«Зроби це ніжно» (2013);

«Кіно на папері» Збірка. (2016).

«Лікарняна повість» (2012);

«ЛСД. Ліцей слухняних дружин» (2013);

«Мандрівки без сенсу і моралі» (2011);

«Одного разу…» (2014);

«Оленіум»(Фоліо,2007);

«Останній діамант міледі» (2006);

«Пастка для жар-птиці»(2000,2007та2010);

«Перейти темряву» (2010);

«Переформулювання» (2007);

«Пригоди на острові Клаварен» (2011);

«Тут і тепер» (2016)

«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (2011);

«Якби»(2012);

Дитяче:

«Пригоди на невідомому острові» (2007),

«Свист крізь дірку в зубах» (2007),

«Коли оживають ляльки» (2007),

«Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (2007);

«Арсен» (2012).

Вебліографія

Чередник Л. Світ дитинства у творчості Ірен Роздобудько: стаття http://urccyl.com.ua/fileadmin/user_upload/Visnyk/Visnyk_2013/Visnyk_2013_32.pdf

Твори (для дорослих): http://libruk.in.ua/r/71-rozdobudko-iren

Арсен: http://newlib.net/read/177390

У фонді ХОБД

Роздобудько І. Арсен : повість: для серед. шк. віку / І. Роздобудько. - К. : Грані-Т, 2012. - 220 с.

Роздобудько І. ЛСД. Ліцей слухняних дружин: роман / Ірен Роздобудько ; худож. Т. Коровіна ; передм. Т. Вергелес. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 317 с.

Роздобудько І.Якби: роман / І. Роздобудько. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 254 с.

Роздобудько І.Подвійна гра в чотири руки : роман / Ірен Роздобудько ; авт. передм. Валентин Марченко ; худож. Андрій Печенізький. - Х. : Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. - 220 с. : іл. - (Золотий письменник України).

Роздобудько І. Гудзик : роман / І. Роздобудько. - 4-те вид. - К. : Нора-друк, 2015. - 223 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Ода до радості : збірка оповідань. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 269 с.

Роздобудько І.Амулет Паскаля : роман / І. Роздобудько. - Х. : Фоліо, 2009. – 189с.- (Література).

Роздобудько І. Антологія "Україна-Європа" / упоряд. О. В. Красовицький ; худож. Л. П. Вировець. - Х. : Бібколектор, 2015. - 573 с.

Роздобудько І.Гудзик-2. Десять років по тому : роман / Ірен Роздобудько. - К. : Нора-Друк, 2015. - 319 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Переформулювання / І. Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2007. - 238 с.

Роздобудько І. Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері : романи / І.Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2005. - 311 с. - (День Європи).

Смаль Юлія

Письменниця, авторка віршів і прози для дітей та дорослих, журналістка, учителька, пластунка. Закінчила хіміко-біологічний профіль Волинського ліцею, відтак – Волинський державний університет, за освітою – хімік. Також має диплом філолога.

Авторка «Абетки» (на пару з Марисею Рудською як художницею) і «Розмальовок та загадок ведмедя Веніаміна» (ілюстрував Віталій Січкарчук), також електронного проекту «Пригоди в Догориногами світі», який розмальовувала Світлана Балух. Учасниця різних авторських проектів від «Свічада», «Братського», «Теплих історій». Авторка казочок та віршиків у журналах «Пізнайко», «Ангелятко», «Мамине сонечко» та ін.

Також пише блоґи про виховання дітей та про цікаву побутову хімію.

Мешкає в Луцьку, виховує трьох дітей.

Бібліографія

Абетка

Розмальовка та загадки ведмедя Веніаміна

Цікава хімія. Життєпис речовин

Теплі історії з корицею

У фонді ХОБД

Гусеня у зоопарку : [оповідання] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2014. - N 9. - С.18-21 : кольор. ілюстр.

Зимова пригода : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2010. - N 1. - С. 1-5 : кольор. ілюстр.

Зустріч : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2011. - N 11. - С. 4-6.

Казка про гумові чобітки / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2010. - N 11. - С. 2-5 : кольор. ілюстр.

Котики купаються : [вірш] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. - N 6. - С. 16-17 : кольор. ілюстр.

Магазин планів на майбутнє: [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2015. - №3. - С. 14-19.

Миколаєва помічниця: [казка] / Ю. Смаль // Маленька фея та сім гномів. - 2014. - №12. - С. 16-20.

Однокласники : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2013. - N 12. - С. 6-11 : кольор. ілюстр.

Панда : [вірш] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2009. - N 7. - С. 7 : кольор. ілюстр.

Про хом’яка Тимка: [оповідання] / Ю. Смаль // Абетка дружби: оповідання, вірші, казки, прислів’я, приказки / упоряд. О. Д. Чередниченко. – Харків, 2011. – С. 34-35. – (Промінець).

Сонна таємниця слона: [вірш] / Ю. Смаль // Стежка. - 2014. - №15. - С. 16-17.

Чар пластування : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2012. - N 17-18. - С. 4.

Чумаки-космонавти: [вірш] /Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2014. - №11. - С.4.

Як ведмедик зайчика шукав : казка-гра / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. – N1.- С. 4-7 : кольор. ілюстр.

Вебліографія

Казки: http://kazky.org.ua/zbirky/dyvokrajina

Дал Роальд

Роальд Дал (англ. Roald Dahl, нар. 13 вересня 1916 – пом. 23 листопада 1990) – валлійський письменник, автор романів, казок і новел, написаних як для дорослих, так і для дітей. Лауреат чисельних премій, військовий герой. Його найвідомішими творами є: «Чарлі і шоколадна фабрика», «Джеймс і гігантський персик», «Матильда», «Відьми», «Докори» та «ВДВ (Великий Дружній Велетень)». За сюжетами його книжок знято культові кінофільми Willy Wonka & the Chocolate Factory у 1971 (рімейк «Чарлі і шоколадна фабрика» у 2005), та анімаційний Незрівнянний містер Фокс, «Ґремліни», та ще декілька.

Бібліографія


Nuncdimittis (Ныне отпущаеши)

Автоматический сочинитель

Африканская история

Баранина к ужину (в кн. Жестокость)

БДВ или Большой и Добрый Великан

Ведьмы

Вильям и Мэри

Вкус

Волшебный палец

Генезис и катастрофа

Гурман

Дегустация

Детские Бестселлеры (сборник)

Джек и Персик-великан

Джеки, Клод и мистер Фиси

Дорога в рай (сборник)

Дэнни - чемпион мира

Желание (в кн. Детские игры)

Загадай желание

Заклание

Заклание. Яд. Джеки, Клод и Мистер Фиси. Кожа. Желание. Генезис и катастрофа. Свинья (в кн. Смерть Вселенной)

Звуки, которых мы не слышим

Звуковая машина (в кн. Практичное изобретение)

Золотой билет, или Чарли и шоколадная фабрика

Как вам будет угодно, пастор!

Как по маслу

Книготорговец

Кожа

Крысолов

Мадам Розетт

Мальчик. Рассказы о детстве

Матильда – 2002

Матильда – 2005

Маточное молочко

Месть злейшим врагам (в кн. «На суше и на море» - 87)

Миссис Биксби и подарок полковника

Мистер Ходи

Мой дядюшка Освальд (пер. Татьяна Горностаева)

Мой дядюшка Освальд (пер. Ирина Кастальская)

Мой дядюшка Освальд (пер. Михаил Пчелинцев)

Моя любимая, голубка моя

Ночная гостья

Огромный крокодил - 2013.pdf

Остановка в пустыне

Перехожу на прием

Полеты в одиночку

Потрясающий Мистер Лис

Предыстория катастрофы

Прекрасен был вчерашний день

Прогулки пастора

Происхождение и катастрофа

Рамминз

Рассказы о привидениях (составитель - Роальд Даль)

Рыбка Джорджи

Свинья

Сдается комната

Скачущий Фоксли

Солдат

Ты мне, я тебе

Убийство Патрика Мэлони

Фантазер

Фантастический мистер Фокс

Хозяйка

Целебное снадобье (в кн. Таящийся ужас 3)

Чарли и Большой стеклянный подъемник

Чарли и Шоколадная фабрика

Человек с юга

Чемпион браконьеров

Четвертый комод Чиппендейла

Чудесная история Генри Шугара

Чудесный автоматический грамматизатор

Шея

Яд


Вебліографія

Зібрання творів: http://royallib.com/author/dal_roald.html

Джеймс і гігантський персик http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/ Dzheims_i_hihantskyi_persyk.pdf

Матильда: http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/Matylda.pdf

Чарлі і шоколадна фабрика: http://krasna.hol.es/book/ditu/6/ Z_ilyustratsiyami_Charli_i_shokoladna_fabrika.pdf

У фонді ХОБД

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О. Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. - 272 с. : іл.

Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О.Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. - 240 с.

Дал Р. Дэнни-чемпион мира : повесть / Р. Даль ; пер. с англ. М. Осепян, М.Шмелевой; ил. К. Блейк. - М. : Росмэн, 2005. - 192 с. : ил.

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозова; за ред. О. Негребецького, I.Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. - 272 с. : iл.

Дал Р. Джеймс і гігантський персик / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; худож. К. Блейк. - 4-те вид. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 224 с. : іл.

Дал Р.ВДВ (Великий добрий велетень) : повість / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; за ред. І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 272 с. : іл.

Маар Пауль

Пауль Маар – німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор, автор понад 50 творів. Пауль Маар народився 13 грудня 1937 року в Швайнфурті, Німеччина. Після смерті матері жив в селі у діда в м Терес на півночі Баварії. Навчався в Швайнфуртскій гімназії, пізніше в академії мистецтв у Штутгарті. Пізніше працював оформлювачем сцени і сценічним фотографом в театрі замку Масбах у Франконії, потім протягом 10 років викладав мистецтвознавство. З 1976 р повністю присвятив себе літературі. Живе в Бамберзі з дружиною і трьома дітьми. Пауль Маар автор популярних дитячих повістей про Суботика. У серію «Суботик» увійшли такі книги як: «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», «Китобус, або Нові цятки для Суботика», «Чарівні краплі для Суботика» і «Суботик в небезпеці» (німецькою мовою випущено ще 2 повісті: Onkel Alwin und das Sams (2009), Sams im Glück (2011)) У 2011 році вийшла книга Маара «Пан Белло і блакитне диво». А в 2012 році, вийшло продовження «Новеньке про пана Белло».

Лауреат Німецької премії дитячої літератури, Австрійської державної премії, Премії братів Грімм, Премії Е. Т.А.Гофмана, Премії Фридриха Рюкерта.

Бібліографія

«Що не день, то субота»,

«Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»,

«Китобус, або Нові цятки для Суботика»

«Пан Белло і блакитне диво»

«Новеньке про пана Белло»

Вебліографія

Твори: http://royallib.com/author/maar_paul.html

Аудіо версії: http://www.ex.ua/98318264

У фонді ХОБД

Маар П. Семь суббот на неделе : повесть / П. Маар ; пер. с нем. В. Островского ; худ. Г. Акулов. – М. : Детская литература, 1982. – 127 с. : ил.

Маар П. Семь суббот на неделе. И в субботу Субастик вернулся: сказоч. повести: пер. с нем. / П. Маар ; пер. В. Островский ; худож. А. Семенов. - К. : Данком, 1991. – 239с.: ил. - 2

Маар П. Машина для здiйснення бажань, або Суботик повертається в суботу: пригодницька повiсть / П. Маар ; пер. з нiм. Є. Горевої; мал. П. Маара. – Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 177 с. : iл. - (Пригодницька бiблiотека).

Маар П.Новеньке про пана Белло:[повість : для мол. і серед. шк. віку] / Пауль Маар ; пер. з нім. О. Логвиненко ; мал. У. Краузе. - Вінниця : Теза, 2011. - 221 с.

Маар П. Пан Белло i блакитне диво: повiсть-казка / П. Маар ; пер. з нiм. О. Сидор; мал. У. Краузе. - Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 256 с.

Маар П. Що не день то субота : повість для мол. шк. віку / П. Маар ; пер. з нім В.Романця. – К. : Веселка, 1986. – 142 с. : іл.

Парр Марія

Марія Парр (норв. Maria Parr, *18 січня 1981, хутір Фіско, комуна Ванюльвен, Норвегія)– норвезька дитяча письменниця.

Дебютувала в літературі 2005 року книжкою «Вафельне серце». Це– весела й водночас сумна розповідь про пригоди 9-річного хлопчика Трілле та його сусідки й однокласниці Лени. Лена– заводійка й непосида, що багато в чому схожа на Пеппі Довгапанчоха. Трілле ж навпаки – виважений і поміркований. Він упевнений, що Лена– його найкращий друг, але не певен, чи так само найкращим другом вважає і вона його. Удвох діти наминають смачні вафлі, бавляться у війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.

«Вафельне серце» отримало вельми прихильні відгуки, 2011 року за цією книжкою знято багатосерійний художній фільм.

Після виходу книжки у світ П. навіть назвали «новою Астрід Ліндґрен».

2009 року вийшла друга книжка П.– «Тоня Ґліммердал», яку було удостоєно престижної норвезької літературної премії Браги в категорії «дитяча література». Головна героїня твору, рудоволоса Тоня– безстрашна, спритна і вперта. Та незважаючи на це вона часто страждає від самотності. Найкращий Тонин друг– непривітний Ґунвальд, якому 74 роки, і знають вони одне одного, як облуплених. Та чи справді це так? Коли Ґунвальд потрапляє в лікарню з переломом, Тоні відкривається його величезна таємниця, що навіки може зруйнувати затишне життя в Ґліммердалі.

П. пише новонорвезькою мовою. Товариство підтримки й розвитку новонорвезької мови «Норегс Моллаг» (Noregs Mållag) двічі присуджувало їй премію «За дитячу літературу новонорвезькою». Обидві книжки письменниці перекладено багатьма мовами.

Головні нагороди:

Премія «За дитячу літературу новонорвезькою» (2005, за «Вафельне серце»)

Премія юфонду вікарія Альфреда Андерсона-Рюстса (2006, за «Вафельне серце»)

Премія Уле Віга (2009)

Премія Браги (2009, за «Тоня Ґліммердал»)

Літературна премія Асоціації норвезьких критиків «За найкращу книгу для дітей та юнацтва» (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Премія Luchs (Німеччина) (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Бібліографія

Вафельне серце (2011)

Тоня Ґліммердал (2012) (про книжку: http://kazkarka.com/tag/mariya-parr)

Вебліографія

Інтерв’ю з письменницею

http://litakcent.com/2012/09/03/marija-parr-ja-prahnu-schob-moja-mova-ne-znykala/

Вафельное сердце

http://www.rulit.me/books/vafelnoe-serdce-s-illyustraciyami-read-207469-1.html

Вафельное сердце (аудиокнига): http://www.ex.ua/14775496

Білоус Дмитро Григорович

Народився в селянській багатодітній сім'ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівували».

Після закінчення школи поїхав доХаркова, де вчився наробітничому факультетіта працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультетХарківського університету. Його однокурсниками булиОлесь ГончаріГригорій Тютюнник.

Друкувався з 1935 року.

З початком війни у 1941 р. добровольцем пішов в армію. Потім уМосквібув співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих території України. Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писаввіршідля партизанських листівок.

1945 року закінчив філологічний факультетКиївського університету.

1948 року закінчив аспірантуру на кафедрі української літератури.

ЧленСпілки письменників Україниз 1948 року.

У 1947–1951рр. – заступник відповідального редакторажурналу «Дніпро».

У 1968–1976рр. – відповідальний секретар комісії Спілки письменників України.

Член-кореспондентАкадемії педагогічних наук Україниз березня 1994 року, почесний академік АПНУ з 2000р., голова комісії художнього перекладу Спілки письменників України з 1976 року.

Бібліографія

Осколочним! (збірка гумору та сатири)

Веселі обличчя (збірка гумору та сатири)

Вічно жива

Диво калинове (збірка)

Хліб і слово

Чари барвінкові (збірка)

Вебліографія

Зібрання творів:http://virchi.narod.ru/poeziya2/biloys.htm

У фонді ХОБД

Білоус Д. Г. Чари барвінкові: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус; передм. Л.М. Новиченко ; худ. О. І. Кошель. - К. : Веселка, 1996. - 174 с.

Білоус Д. Г.Безцінний скарб : вірші про українську мову / Д. Г. Білоус. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 328 с. : іл.

Білоус Д. Г.Веселий Кут : поема / Д. Г. Білоус ; мал. Н. П. Костенко. – К. : Веселка, 1979. – 28 с. : іл.

Білоус Д. Г.Гриць Гачок : поема : для мол. і серед. шк. віку / Д. Г. Білоус ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1986. – 39 с. : іл.

Білоус Д. Г.За Україну молюся: вірші : для мол. та сер. шк. віку / Д. Г. Білоус ; худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2000. – 109 с.

Білоус Д. Г.Рідні небеса : вірші дя мол. та сер. шк. віку / худож. М. Онацько. – К. : Веселка, 2005. – 144 с. : іл.

Забашта Любов

Любов Василівна Забашта (1918-1990) – поетеса, драматург, прозаїк – народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» (1935).

Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав
П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії. Це було доволі несподівано, оскільки переважно тодішні початківці присвячували свої поезії розвитку сільського господарства і промисловості, ударництву. Але Павло Григорович, який був почесним гостем наради, похвалив молоду авторку і сказав, що від квітів не треба відвертатися і варто вміти бачити красу природи.

Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером-кораблебудівником.

Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. У роки війни Любові Василівні довелося пережити трагічні й тяжкі випробування (загинув чоловік, з яким прожила всього рік).

У повоєнний час без відриву від виробництва Любов Забашта навчалася на літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.

Видала збірки “Нові береги” (1950), “Калиновий кетяг” (1956), “Квіт папороті”(1960), “Пісня і хліб”(1961), “Скрипка Страдіваріуса”(1964), “Незабудки”(1966), “Земля Антеїв”(1971), “Берег надії”(1974), п’єси “Весілля в Тернах” і “Троянди на камені” (обидві – 1963); повість “Крила Арсена Дороша” (1968); роман “Там за рікою – молодість” (1970). Перша збірка віршів для дітей «Паляниця білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства».

У 1968 році була надрукована драматична поема «Дівчина з легенди» (про легендарну народну піснярку Марусю Чурай), поставлена згодом на сцені Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Відома й інша драматична поема поетеси — «Тернова доля» (про великого Кобзаря). Любов Василівна була дружиною і соратницею поета Андрія Малишка. Творчий доробок Л. Забашти нараховує декілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями («Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Квіт папороті», «Засихає в степу материнка» та інші).

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Калиновий кетяг» (1956),

«Квіт папороті» (1959),

«Берег надії» (1974)

«Київська гора» (1982)

Поеми:

Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968);

«Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971);

«Леся Українка», (1973);

«Софія Київська», (1982)

Інші твори:

«Там, за рікою,— молодість» (1970)

«Будинок мого дитинства» (1983)

Слово имеет женщина (1953)

Дружба (1954)

Мальвы на камне (1958)

Песня и хлеб (1962)

Дерево моих надежд (1968)

Земля Антеев (1976)

Есть вечная любовь (1986)

Вебліографія

Коли я виросту: зібрання творів:

https://onlyart.org.ua/children/virshi_dlya_ditey/zabashta-lyubov-koly-ya-vyrostu-zbirka/

У фонді ХОБД

Забашта Л. В. Вибране / Л. В. Забашта ; передм. І. Дзюби. – К. : Дніпро, 1987. – 485 с.

Забашта Л. В. Відлуння тривожних доріг : вірші, легенди, поеми / Л. В. Забашта. – К., 1980. – 135 с.

Забашта Л. В. Дерево моих надежд : стихи / Л. В. Забашта. – М., 1968. – 176 с.

Забашта Л. В. Коли я виросту : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1976. – 24 с. : іл. – (Перші книжечки дитячого садка).

Забашта Л. В. Крилаті мої кораблі : роман-хроніка / Л. В. Забашта. – К. : Дніпро, 1983. – 327 с.

Забашта Л. В. Київська гора : вірші та поема / Л. В. Забашта. – К., 1982. – 183 с.

Забашта Л. В. Незабудки : поезії / Л. В. Забашта ; вступ. стаття А. Костенко. –К. : Дніпро, 1966. – 183 с.

Забашта Л. В. Пісня зеленого лісу : вірші : для дошк. віку / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1983. – 12 с. : іл.

Забашта Л. В. Сівачі : вірші / Л. В. Забашта. – К. : Веселка, 1984. – 16 с.

Забашта Л. В. Спалення мадонни : повість / Л. В. Забашта. – К., 1989. – 295 с.

Костецький Анатолій Георгійович

Анатолій Костецький – відомий український письменник. Народився 6грудня 1948 року вКиєві уродині вчителів. Про своє дитинство розповідає згумором: «Дитинство було важким: класний керівник – тато. Нормальні діти відпочивали після школи, амене вчили івшколі, івдома...» Після закінчення середньої школи навчався втехнікумі радіоелектроники, згодом закінчив факультет кібернетики Київського університетуім. Т.Г.Шевченка.

Дебютував улітературі збіркою віршів для дітей «Джміль про сонечко гуде», заякою вийшло друком щебагато поезій, казок, оповідань іповістей. Заповість «Мінімакс – кишеньковий дракон» письменникові було присуджено премію імені Миколи Трублаїні (1986). Крім написання власних книжок, А.Костецький багато перекладав занглійської, німецької такількох слов’янських мов.

У80-х роках А.Костецький викладав уНаціональному університетіім. Т.Шевченка. Він автор фундаментальних статей зпитань мовознавства, атакож теорії, історії такритики дитячої літератури.

Бібліографія

«Джміль про сонечко гуде»;

«А метеликам— весело»;

«Весняні дарунки»;

«Все про мене»;

«Лист до птахів»;

«Постукай у моє вікно» (1977);

«Все— як насправді» (1980);

«Хочу літати» (1941);

«Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито— здавайтесь!“» (1984);

«Мінімакс— кишеньковий дракон, або День без батьків» (1987).

Вебліографія

Вірші:http://deti.e-papa.com.ua/virshi-dlya-ditei/author/kosteckij-anatolij/

Твори А. Костецького на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CA%EE%F1%F2%E5%F6%FC%EA%E8%E9%20%C0%ED%E0%F2%EE%EB%B3%E9

У фонді ХОБД

Костецький А. Хочу літати!:повісті та казки для мол. і серед. шк. віку / А.Костецький. – К. : Початкова школа, 2007. – 272 с.

Костецький А. Мої та твої таємницi: вiршi та казки : для мол. шк. вiку / А.Г.Костецький ; передм. В. Нестайка ; худож. А. Василенкo. – К. : Поч. школа, 2003. – 352 с.

Костецький А. Пригоди славнозвiсних книг / А. Костецький. – К. : Початкова школа, 2005. – 224 с.

Костецький А. Мiнiмакс – кишеньковий дракон, обо День без батькiв / А.Г.Костецький ; iл. К. Пручковської. – Х. : Ранок, 2004. – 144 с. : iл. – (Мiльйон пригод).

Костецький А. Г. Нас батьки не розуміють : вірші / А. Г. Костецький ; худож. О.Дмитрієв. – К. : Веселка, 1991. – 48 с. : іл.

Костецький А. Г. Пригодам – УРА! : фантастично-пригодницькі повсті та віршовані казки : для мол. шк. віку / А. Г. Костецький ; мал. А. Василенка. – К. : Веселка, 1995. – 270 с. : іл.

Мамчич Олеся

Киянка, народжена 1981 року. Перша публікація віршів – у 1992-му в журналі «Соняшник». Відтоді регулярно друкувалася в літературній періодиці.

Закінчила відділення «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка.

Авторка чотирьох «дорослих» поетичних збірок (із них побачила світ наразі лише одна: «Перекотиболе» (Київ: Пульсари, 2005)).

Співавтор видання «Скринька зі шпаргалками» (мнемонічні вірші для дітей на тему неправильних англійських дієслів), 2012.

Окремі вірші перекладені білоруською, російською, литовською, латиською мовами та івритом, публікувалися в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Росії, Ізраїлю. Лавреат поетичного фестивалю «Молоде вино» -2001.

Лауреат Бієннале актуальних мистецтв України-2004 Форуму творчої молоді України.Отримала ґрант президента України для творчої молоді (2004).

Учасник творчих проектів «Живе радіо», «Синтезія» (Київ-Вільнюс), різноманітних антологій. Разом із Олафом Клеменсеном організовує літературні імпрези.

Заміжня, виховує двох дочок. Займається альтернативною домашньою шкільною освітою.

Бібліографія

Поетичні збірки:

«Передперша збірка» (2002)

«Перекотиболе» (2005)

«Обкладинка» (2014)

«Сонце пішло у декрет» (2014)

«А на нас упав ананас» (2013)

Вебліографія

Вірші: http://poetyka.uazone.net/mamchych/

Лучук Володимир

Володимир Іванович Лучук (27 серпня 1934– 24 вересня 1992) – український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана і шумеролога Тараса Лучуків.

Володимир Лучук народився на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща).

Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1958).

1957-1958 працював у львівській молодіжній газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»), 1958—1963 обіймав посаду старшого редактора поезії в редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»), 1963—1965 навчався в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології Львівського університету, 1969—1975 був завідувачем відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 1981—1984 був завідувачем редакції підручників для шкіл із польською мовою викладання (львівської філії видавництва «Радянська школа»).

Останній рік свого життя працював науковим співробітником у новоствореному Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка.

Член Спілки письменників України з 1960 року.

Володимир Лучук є предтечею та яскравим представником «шістдесятництва» в українській поезії.

Лауреат премії ім. Лесі Українки (1995, посмертно).

Яскравий представник «тихої лірики».

Поезії Володимира Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу.

Бібліографія

«Довір'я» (1959),

«Осоння» (1962),

«Полум'я мене овіює» (1963),

«Маєво» (1964),

«Обрій на крилах» (1965),

«Вагомість» (1967),

«Поезії» (1968),

«Братні луни» (1974),

«Довір'я (вибране)» (1979),

«Дивовид» (1979),

«Навстріч» (1984),

«Колобіг» (1986),

«Друзі» (1987).

«Уставати рано треба» (1962; поширене видання 1971),

«Я малюю голуба» (1967),

«Сіла хмара на коня» (1968),

«Хитрий лис фарбує ліс» (1970),

«Зелене Око» (1974),

«Чарівний глобус» (1977),

«Жива вода» (1980),

«Казкова орбіта» (1981),

«Маленькі друзі» (1984),

«Дарунки для мами» (1985),

«Загадковий зореліт» (1988),

«Найрідніші слова» (1989),

«Приховані подарунки» (2007).

Вебліографія

Твори: http://ukr-lit.net/luchuk.html

Твори письменника на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CB%F3%F7%F3%EA+%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0

Вірші: http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva29.html

У фонді ХОБД

Лучук В. І. Дарунки для мами : вірші для дошк. віку / В. І. Лучук ; худож. Г.Тульчевська. – К. : Веселка, 1985. – 16 с. : іл.

Лучук В. І. Загадковий зореліт : вірші для дітей мол. шк. віку / В. І. Лучук ; худож. К. Суєвалова. – Львів : Каменяр, 1988. – 54 с. : іл.

Лучук В. І. Маленькі друзі : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1984. – 96 с. : іл.

Лучук В. І. Найрідніші слова : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1989. – 223с. : іл.

Сенатович Оксана

Оксана Павлівна Сенатович (2 січня 1941, Бережани– 31 березня 1997, Львів)– українська поетеса, дитяча письменниця, перекладач, редактор.

Член Спілки письменників України з 1976 року. Лауреат премії імені Іванни Блажкевич 1995 року.

Навчаючись у Львівському політехнічному інституті, поетеса дебютувала добіркою віршів у збірнику «Яблуневий цвіт» (1961). А перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла1968року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки– «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране– «Обличчям до голуба» (1990).

Проте найяскравіше розвинувся талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «Украєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А1991року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати». В останній рік життя написала дві повісті для дітей— «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів – місто чудес(не)».

За свій літературний доробок для дітей Оксана Сенатович стала першим лауреатом премії імені Олени Пчілки (1992). Окремі її твори перекладено понад десятьма іноземними мовами. Оригінальний доробок Оксани Сенатович заслужено й об'єктивно належить до золотого фонду української літератури для дітей.

Бібліографія


Малий віз

Безцінний скарб

Веселий сміх

Відважна бабуся

Вірш про комарів

Ганя ще не учениця

Грамотійка

Гуска паня

Дайте дітям олівців

Дівчинка малює сонце

Дрізд і ніс

Друже мій

Іринка в корзинці

Казка про джмеля

Квітневі дива

Коли до класу на урок

Кріт-скупердяй

Ласкаво просимо на виставку “портрети мам”

Ледащо

Лісова казка

Людям треба

Ми розбили склянку з чаєм

Мужній, дитино

Мурашина автострада

Найкращий лікар сміх

Не погрожуй нам, будь ласка

Незвичайне навчання

Нотна абетка

Про тираду, руладу, братанича і плитку шоколаду

Прогулянка д-д-д

Сільське кіно

Сміливець

Справедливий присуд

Страх

Твір на вільну тему

Травень

Травневий дощ

Трутень

Тусовка

Увага! Шпаки на колесах

Хіхікало

Хо-хо

Цирк у лісі

Цікаво

Через голку море зойку

Чому? Чому?
Швиденько, швидко, ще швидше!

Що сказати треба?

Що там? Хто там?

Кумедні пожежники

Біг вовчище на нас

Сніговик-питайлик

Бігли діти повз ялинку

Весняний сніг

Березневий сніг


Вебліографія

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/senatovich.html

У фонді ХОБД

Казки Старого Лева / упоряд. Л. Андрієвська ; худ. С. Храпов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2003. – 312 с.

Сенатович О. П.Вісім сотень колобків : вірші для дошк. та мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; іл. Л.Івахненко. – К. : Веселка, 1972. – 16 с.

Сенатович О. П.Вчиться вересень читати : вибрані твори : для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Б. О. Волков. – К. : Веселка, 1991. – 214 с. : іл.

Сенатович О. П.Живемо в одному домі : врші для дітей дошк. і мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; худож. Н. Пономаренко. – Львів : Каменяр, 1983. – 48 с. : іл.

Сенатович О. П. Малий Віз : вірші, повісті й оповідання: для мол. шк. віку / О.П.Сенатович ; авт. передм. І. Лучук. - К. : Школа, 2007. – 174 с.

Сенатович О. П.Обличчям до голуба : вірші та поеми / О. П. Сенатович. – К. : Дніпро, 1990. – 230 с.

Сенатович О. П.Соловейку, тьох-мажор! : вірші, казки / О.П.Сенатович ; худож. В. Анікін. – К. : Веселка, 1990. – 116с. : іл.

Чабанівський Михайло (справжнє прізвище Циба)

(1910 –1973)

Український письменник і журналіст.

Михайло Іванович Чабанівський (Циба) народився 18 вересня 1910р. в с. Лигівці, Сахновщанського району на Полтавщині. Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградською університету. З 1930р. працює в радянській пресі. В 1931р. в журналі «Робселькор» надрукував перший вірш. Учасник Вітчизняної війни. В 1949р. видав першу збірку оповідань «Свіжа скиба». Потім виходять збірки: «Казковий край» (1951), «Перші сходи» (1952), «Алмаз» (1953), «Срібні ключі» (1953), «Степовий цвіт» (1956), повісті «Кам'яне небо» (1958), «Стоїть явір над водою» (1958), роман «Балканська весна» (1954 — 60).

Михайло Чабанівський належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю.

Оповідання для дітей та юнацтва часто друкувались у журналах "Барвінок", "Піонерія", "Зміна". Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей.

Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи. Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.

Рішенням ХХХ сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.

Бібліографія

Збірка оповідань «Свіжа скиба» (1949).

Збірка новел «Казковий край» (1951),

Збірка «Під зорями балканськими» (1951),

Збірка «Перші сходи» (1952),

Збірка«Алмаз»(1953),

Збірка «Срібні ключі» (1953),

Роман «Біля дунаю» Книга перша. (Київ,1954)

Роман «Біля Дунаю» Книга друга. (Київ,1955)

Збірка«Степовий цвіт» (1956),

Повість «Кам'яне небо» (1958),

Повість «Стоїть явір над водою» «Замість передмови» М. Стельмах.(К.,1959),

Роман «Балканська весна» (1960)

«Зелена чаша» (1960)

Вебліографія

Вірний: оповідання; «Акванавти» або «Золота жила»: повість

http://ukrlit.org/chabanivskyi_mykhailo_ivanovych/tvory

У фонді ХОБД

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 1 : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. П. Загребельного. – К. : Дніпро, 1980. – 397 с.

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 2 : Дорога додому. Журавлинка. Заповіт: повісті / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1980. – 438 с.

Чабанівський М. І. Журавлинка : повість / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1972.– 136 с.

Чабанівський М. І. Катюша : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. А.Загребельного. – К. : Дніпро, 1990. – 519 с.

Чабанівський М. І. Степовий цвіт : повісті та оповідання / М. І. Чабанівський. – К.: Веселка, 1978. – 224 с.

Іваненко Оксана

(31 березня 1906, Полтава – 17 грудня 1997, Київ)

Оксана Дмитрівна ІваненкоУкраїнська дитяча письменниця та перекладачка.

Дочка журналіста та письменникаДмитра Олексійовича Іваненкаі вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретикаДмитра Іваненка.

Навчалася угімназії, потім у робітничій школі.1922року вступила доПолтавського інституту народної освіти.

У1926році закінчила факультет соціального вихованняХарківського інституту народної освіти, у1931 році – аспірантуруприУкраїнському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою вдитячій колонії імені Горькогопід керівництвомАнтона Макаренка.

У1932–1939працювала у видавництві «Молодий більшовик», у1947–1951роках– у журналі«Барвінок». У1939–1957роках мешкала в Києві у будинку письменниківРоліті.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»).

Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.

Бібліографія

«Майка та жабка» (1930);

«Дитячий садок» (1931);

«Черевички» (1933);

«Лісові казки» (1934);

«Великі очі» (1936);

«Джмелик» (1937);

«Три бажання» (1940);

«Куди літав журавлик» (1947);

«Казки» (1958).

«Друкар книжок небачених» (1947, проІвана Федоровича);

«Рідні діти» (1951);

«Богдан Хмельницький» (1954);

«Великий шум» (1967).

«Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; проТараса Шевченка);

«Марія» (1973, 1988; проМарка Вовчка).

Вебліографія

Іваненко О. Маленьким про великого Тараса

http://www.bibl.kharkiv.ua/shevchenko-v-literaturi-mistetstvi

Твори Оксани Іваненко на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%B2%E2%E0%ED%E5%ED%EA%EE+%CE%EA%F1%E0%ED%E0

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/ivanenko.html

У фонді ХОБД

Іваненко О. Д. Казка про маленького Піка : казка для дошк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. Л. Ком’яхова. – К. : Веселка, 1981. – 16 с. : іл.

Іваненко О. Д. Казки / О. Д. Іваненко ;худож. О. Міщенко. – К. : Веселка, 1999. – 87 с.

Іваненко О. Казки : для мол. та сер. шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В.А.Євдокименко. – К. : Веселка, 1992. – 319 с.

Іваненко О. Лісові казки: для мол. шк. віку / О. Д. Іваненко ; упоряд. В.В.Татарінова ; худ. О.І.Кошель. – К. : Веселка, 2006. – 64 с.

Іваненко О. Рідні діти : повість / О. Д. Іваненко ; худож. А. Резниченко. – К. : Веселка, 1979. – 205 с. : іл.

Іваненко О. Тарасові шляхи : роман для сер. та ст. шк. віку / О. Д. Іваненко. – К. : Веселка, 1989. – 757 с. : іл.

Іваненко О. Три бажання : казки, оповідання для серед шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. Євдокименко. – К. : Веселка, 1986. – 272 с. : іл.

Кочубей Саша

Дитяча письменниця, копірайтер. Написала та проілюструвала повість «Сім нескладух Говорухи», яка перемогла у конкурсі «Напишіть про мене книжку» від видавництва «Фонтан казок». Народилася у місті Умань Черкаської області. Отримала філологічну освіту в Київському національному лінгвістичному університеті (факультет іспанської та англіської мов). Працювала літредактором, перекладачем.

Бібліографія

«Сім нескладух Говорухи»

(про книжку: http://www.barabooka.com.ua/povna-skladuha-kochubej/,

http://made-in-uman.in.ua/uman-cherkasy-ukraina/sim-neskladux-govoruxi-debyutna-supersmishna-knizhka-umanchanki-sashi-kochubej.html )

Ткачук Галина

Письменниця, літературознавець. Народилася 27 серпня 1985 року в Хмельницькому, живе в Києві. Вивчала літературознавство й історію літератури в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», в аспірантурі досліджувала образ міста в дитячій літературі. Працювала редактором літературного додатку журналу для підлітків «Однокласник». Окрім роботи в команді БараБуки, викладає рідну мову, літературу та основи літтворчості для молодших школярів альтернативної школи. Вигадує і записує історії відтоді, як себе пам’ятає. Має особливий пієтет до білок.

Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), книжки повістей та оповідань «Славка» (2006), двомовної збірки неримованих віршів «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» (2011), повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011), збірки химерних новел «Найкращі часи» (2012), повісті про чарівний Київ «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014) та двох книжок для читачів-початківців: «Великодній пікнік» і «Гойдалка під кленом». Книжка «Вікно до собаки» (видавництво «Грані-Т») з ілюстраціями Юлії Шалімової у 2011 році потрапила до довгих списків премій «Книга року BBC» та «Великий Їжак». Повість «Вечірні крамниці вулиці Волоської» з ілюстраціями Наталки Пастушенко стала переможцем книжкового рейтингу «ЛітАкцент року» у номінації «Проза й поезія для дітей», потрапила у список топ-6 найкращих видань для дітей від порталу БараБука, а також у топ-10 найкращих книжок за «Рейтингом критика».

Лауреатка літературного конкурсу «Гранослов», володарка першої премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» та відзнаки «Золота пір’їнка» від дитячого журналу «Ангелятко». Стипендіатка Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Твори Галини Ткачук перекладено польською, німецькою, англійською, російською, сербською мовами.

Бібліографія

Біле благо, поезія

Славка, повісті та оповідання

Я та інші красуні

Вікно до собаки, повість для дітей

Найкращі часи, оповідання

Вечірні крамниці вулиці Волоської, повість для дітей

Великодній пікнік: книжка-розмальовка із завданнями й англійськими словами

Гойдалка під кленом

Вікно до собаки: повість

Георгій-Переможець: поезія

Пастка на діда Мороза: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - № 11-12. – С. 25.

Стихійний живопис: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - № 2. – С. 20-21.

Загадка старого холодильника: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. - 2015. - №4.- С. 19.

Тисяча і одна картина та трохи музики: [про мандрівку Віднем] ] / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - №7. – С. 28-29.

Як воно – бути королем: [про життя Януша Корчака] /Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - №1. – С. 30-31.

Як називається пуп землі?: [мандрівка по Кракову] / Г. Ткачук // Однокласник. - 2012. - №1. - С. 10-11.

Твори в антологіях

Дві тонни: Антологія поезії двотисячників

Хлопчик-дівчинка, диск аудіопоезії

Харківська барикада №2. Антологія сучасної літератури

Сновиди: Сни українських письменників

Як вони провели літо, книжка за 24 години

2На Великдень.

Чат для дівчат

Вебліографія

Найкращі часи: оповідання

http://mreadz.com/read-236506/p1

http://shron.chtyvo.org.ua/Tkachuk_Halyna/Naikraschi_chasy.pdf

У фонді ХОБД

Ткачук Г. Вікно до собаки : повість / Г. Ткачук ; худож. Ю. Шалімова. – К. : Грані-Т, 2011. – 120 с. : кольор.іл. – (Сучасна дитяча проза).

Прохаські Мар’яна і Тарас

Мар'яна Прохасько народилася в місті Ужгород 1976 року. У дитячому віці разом з батьками переїхала до Івано-Франківська. У 1998 році закінчила англійську філологію Прикарпатського університету. З того часу займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. "Хто зробить сніг" - це перша книжка, у якій вона є співавтором тексту та ілюстратором.

Тарас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників.

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у «революції на граніті» у Києві у 1990 року.

За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з 12 років. У школі не читав радянських українських авторів. Тільки після армії прочитав вірші Дмитра Стуса та почав писати сам. Оскільки Тарас вчився на абсолютно немистецькому біологічному факультеті, Прохасько певний час вважав, що сучасної української літератури не існує. Перші її твори він прочитав лише у 1990 році, коли познайомився з Юрком Іздриком, який розвісив в Івано-Франківську оголошення про створення літературно-мистецького часопису «Четвер». Перші твори Прохаська Іздрик не прийняв, а згодом Тарас написав своє перше оповідання «Спалене літо», яке було опубліковане у часописі.

Після закінчення навчання змінив безліч професій: трудився в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, викладав у школі рідного міста, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті "Експрес", згодом писав авторські колонки до "Експресу" та "Поступу". Коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті "Галицький кореспондент".

У 2004 році кілька місяців прожив у Кракові, отримавши літературну стипендію польської культурної фундації «Stowarzyszenie Willa Decjusza — Homines Urbani». У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.

Одружений, має двох синів.

Нагороди

1997 – лауреат премії видавництва «Смолоскип».

2006 – перше місце у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна було б зробити кілька оповідань» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 - третє місце у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 – лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві).

2011 – книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано «Книгою року».

Бібліографія

Кротяча епопея :

Хто зробить сніг (про книжку: http://www.barabooka.com.ua/prohas-ki-pro-najvazhlivishe-v-zhitti/)

Куди зникло море

Як зрозуміти козу

«Напиши мені книжку»

Сузір'я Курки

Картонні книжки

Кучеряві повертаються у місто

Кучеряві думають, що робити в дощ

Прохасько Т.

Інші дні Анни (1998)

FM Галичина (2001,2004)

НепрОсті (2002).

Лексикон таємних знань (2003).

З цього можна зробити кілька оповідань (2005)

Порт Франківськ: вибр. Фейлетони (2006)

Одної і тої самої. (2013)

Ознаки зрілості (2014).

У фонді ХОБД

Куди зникло море : для мол. шк. віку / Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько ; худож. Мар'яна Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 86 с. : іл.

Хто зробить сніг : для мол. шк. віку / М. Прохасько, Т. Б. Прохасько ; худож. М.Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 71 с. : іл.

Роздобудько Ірен

Народилася3 листопада 1962 року уДонецьку. Закінчила факультет журналістикиКиївського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділкуТАРС-РАТАУтелеграфісткою, у багатотиражціДонецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети.

З1988року живе вКиєві, де працювала в газеті «Родослав», коректоромжурналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі«Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книгЛариси Масенко, Елеонори Соловей,Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій.

Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.

Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів«Коронація слова»;

Спеціальна відзнака конкурсу«Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом ізОлесем Саніном);

Відзнака«Золотий письменник України», 2012.

Бібліографія

«Амулет Паскаля»(2007,2009);

«Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005);

«Все, що я хотіла сьогодні...»(2008);

«Гра в пацьорки» (2009);

«Ґудзик»(2005, 2011, 2015);

«Ґудзик-2. Десять років по тому» (2015);

«Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» (2006);

«Дванадцять…» (2012);

«Дві хвилини правди»(2008);

«Ескорт у смерть» (2002; 2007);

«Зів'ялі квіти викидають»(2006);

«Зроби це ніжно» (2013);

«Кіно на папері» Збірка. (2016).

«Лікарняна повість» (2012);

«ЛСД. Ліцей слухняних дружин» (2013);

«Мандрівки без сенсу і моралі» (2011);

«Одного разу…» (2014);

«Оленіум»(Фоліо,2007);

«Останній діамант міледі» (2006);

«Пастка для жар-птиці»(2000,2007та2010);

«Перейти темряву» (2010);

«Переформулювання» (2007);

«Пригоди на острові Клаварен» (2011);

«Тут і тепер» (2016)

«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (2011);

«Якби»(2012);

Дитяче:

«Пригоди на невідомому острові» (2007),

«Свист крізь дірку в зубах» (2007),

«Коли оживають ляльки» (2007),

«Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (2007);

«Арсен» (2012).

Вебліографія

Чередник Л. Світ дитинства у творчості Ірен Роздобудько: стаття http://urccyl.com.ua/fileadmin/user_upload/Visnyk/Visnyk_2013/Visnyk_2013_32.pdf

Твори (для дорослих): http://libruk.in.ua/r/71-rozdobudko-iren

Арсен: http://newlib.net/read/177390

У фонді ХОБД

Роздобудько І. Арсен : повість: для серед. шк. віку / І. Роздобудько. - К. : Грані-Т, 2012. - 220 с.

Роздобудько І. ЛСД. Ліцей слухняних дружин: роман / Ірен Роздобудько ; худож. Т. Коровіна ; передм. Т. Вергелес. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 317 с.

Роздобудько І.Якби: роман / І. Роздобудько. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 254 с.

Роздобудько І.Подвійна гра в чотири руки : роман / Ірен Роздобудько ; авт. передм. Валентин Марченко ; худож. Андрій Печенізький. - Х. : Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. - 220 с. : іл. - (Золотий письменник України).

Роздобудько І. Гудзик : роман / І. Роздобудько. - 4-те вид. - К. : Нора-друк, 2015. - 223 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Ода до радості : збірка оповідань. - Х. : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 269 с.

Роздобудько І.Амулет Паскаля : роман / І. Роздобудько. - Х. : Фоліо, 2009. – 189с.- (Література).

Роздобудько І. Антологія "Україна-Європа" / упоряд. О. В. Красовицький ; худож. Л. П. Вировець. - Х. : Бібколектор, 2015. - 573 с.

Роздобудько І.Гудзик-2. Десять років по тому : роман / Ірен Роздобудько. - К. : Нора-Друк, 2015. - 319 с. - (Читацький клуб).

Роздобудько І.Переформулювання / І. Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2007. - 238 с.

Роздобудько І. Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері : романи / І.Роздобудько. - К. : Нора-друк, 2005. - 311 с. - (День Європи).

Смаль Юлія

Письменниця, авторка віршів і прози для дітей та дорослих, журналістка, учителька, пластунка. Закінчила хіміко-біологічний профіль Волинського ліцею, відтак – Волинський державний університет, за освітою – хімік. Також має диплом філолога.

Авторка «Абетки» (на пару з Марисею Рудською як художницею) і «Розмальовок та загадок ведмедя Веніаміна» (ілюстрував Віталій Січкарчук), також електронного проекту «Пригоди в Догориногами світі», який розмальовувала Світлана Балух. Учасниця різних авторських проектів від «Свічада», «Братського», «Теплих історій». Авторка казочок та віршиків у журналах «Пізнайко», «Ангелятко», «Мамине сонечко» та ін.

Також пише блоґи про виховання дітей та про цікаву побутову хімію.

Мешкає в Луцьку, виховує трьох дітей.

Бібліографія

Абетка

Розмальовка та загадки ведмедя Веніаміна

Цікава хімія. Життєпис речовин

Теплі історії з корицею

У фонді ХОБД

Гусеня у зоопарку : [оповідання] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2014. - N 9. - С.18-21 : кольор. ілюстр.

Зимова пригода : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2010. - N 1. - С. 1-5 : кольор. ілюстр.

Зустріч : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2011. - N 11. - С. 4-6.

Казка про гумові чобітки / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2010. - N 11. - С. 2-5 : кольор. ілюстр.

Котики купаються : [вірш] / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. - N 6. - С. 16-17 : кольор. ілюстр.

Магазин планів на майбутнє: [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2015. - №3. - С. 14-19.

Миколаєва помічниця: [казка] / Ю. Смаль // Маленька фея та сім гномів. - 2014. - №12. - С. 16-20.

Однокласники : [оповідання] / Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2013. - N 12. - С. 6-11 : кольор. ілюстр.

Панда : [вірш] / Ю. Смаль // Маленька фея. - 2009. - N 7. - С. 7 : кольор. ілюстр.

Про хом’яка Тимка: [оповідання] / Ю. Смаль // Абетка дружби: оповідання, вірші, казки, прислів’я, приказки / упоряд. О. Д. Чередниченко. – Харків, 2011. – С. 34-35. – (Промінець).

Сонна таємниця слона: [вірш] / Ю. Смаль // Стежка. - 2014. - №15. - С. 16-17.

Чар пластування : [оповідання] / Ю. Смаль // ВДГ. - 2012. - N 17-18. - С. 4.

Чумаки-космонавти: [вірш] /Ю. Смаль // Маленький розумник. - 2014. - №11. - С.4.

Як ведмедик зайчика шукав : казка-гра / Ю. Смаль // Мамине сонечко. - 2011. – N1.- С. 4-7 : кольор. ілюстр.

Вебліографія

Казки: http://kazky.org.ua/zbirky/dyvokrajina

Дал Роальд

Роальд Дал (англ. Roald Dahl, нар. 13 вересня 1916 – пом. 23 листопада 1990) – валлійський письменник, автор романів, казок і новел, написаних як для дорослих, так і для дітей. Лауреат чисельних премій, військовий герой. Його найвідомішими творами є: «Чарлі і шоколадна фабрика», «Джеймс і гігантський персик», «Матильда», «Відьми», «Докори» та «ВДВ (Великий Дружній Велетень)». За сюжетами його книжок знято культові кінофільми Willy Wonka & the Chocolate Factory у 1971 (рімейк «Чарлі і шоколадна фабрика» у 2005), та анімаційний Незрівнянний містер Фокс, «Ґремліни», та ще декілька.

Бібліографія


Nuncdimittis (Ныне отпущаеши)

Автоматический сочинитель

Африканская история

Баранина к ужину (в кн. Жестокость)

БДВ или Большой и Добрый Великан

Ведьмы

Вильям и Мэри

Вкус

Волшебный палец

Генезис и катастрофа

Гурман

Дегустация

Детские Бестселлеры (сборник)

Джек и Персик-великан

Джеки, Клод и мистер Фиси

Дорога в рай (сборник)

Дэнни - чемпион мира

Желание (в кн. Детские игры)

Загадай желание

Заклание

Заклание. Яд. Джеки, Клод и Мистер Фиси. Кожа. Желание. Генезис и катастрофа. Свинья (в кн. Смерть Вселенной)

Звуки, которых мы не слышим

Звуковая машина (в кн. Практичное изобретение)

Золотой билет, или Чарли и шоколадная фабрика

Как вам будет угодно, пастор!

Как по маслу

Книготорговец

Кожа

Крысолов

Мадам Розетт

Мальчик. Рассказы о детстве

Матильда – 2002

Матильда – 2005

Маточное молочко

Месть злейшим врагам (в кн. «На суше и на море» - 87)

Миссис Биксби и подарок полковника

Мистер Ходи

Мой дядюшка Освальд (пер. Татьяна Горностаева)

Мой дядюшка Освальд (пер. Ирина Кастальская)

Мой дядюшка Освальд (пер. Михаил Пчелинцев)

Моя любимая, голубка моя

Ночная гостья

Огромный крокодил - 2013.pdf

Остановка в пустыне

Перехожу на прием

Полеты в одиночку

Потрясающий Мистер Лис

Предыстория катастрофы

Прекрасен был вчерашний день

Прогулки пастора

Происхождение и катастрофа

Рамминз

Рассказы о привидениях (составитель - Роальд Даль)

Рыбка Джорджи

Свинья

Сдается комната

Скачущий Фоксли

Солдат

Ты мне, я тебе

Убийство Патрика Мэлони

Фантазер

Фантастический мистер Фокс

Хозяйка

Целебное снадобье (в кн. Таящийся ужас 3)

Чарли и Большой стеклянный подъемник

Чарли и Шоколадная фабрика

Человек с юга

Чемпион браконьеров

Четвертый комод Чиппендейла

Чудесная история Генри Шугара

Чудесный автоматический грамматизатор

Шея

Яд


Вебліографія

Зібрання творів: http://royallib.com/author/dal_roald.html

Джеймс і гігантський персик http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/ Dzheims_i_hihantskyi_persyk.pdf

Матильда: http://shron.chtyvo.org.ua/Dal_Ruald/Matylda.pdf

Чарлі і шоколадна фабрика: http://krasna.hol.es/book/ditu/6/ Z_ilyustratsiyami_Charli_i_shokoladna_fabrika.pdf

У фонді ХОБД

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О. Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. - 272 с. : іл.

Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика / Р. Дал ; з англ. переклав В. Морозов ; за ред. О.Негребецького, І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. - 240 с.

Дал Р. Дэнни-чемпион мира : повесть / Р. Даль ; пер. с англ. М. Осепян, М.Шмелевой; ил. К. Блейк. - М. : Росмэн, 2005. - 192 с. : ил.

Дал Р. Матильда / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозова; за ред. О. Негребецького, I.Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. - 272 с. : iл.

Дал Р. Джеймс і гігантський персик / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; худож. К. Блейк. - 4-те вид. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 224 с. : іл.

Дал Р.ВДВ (Великий добрий велетень) : повість / Р. Дал ; пер. з англ. В. Морозов ; за ред. І. Малковича. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 272 с. : іл.

Маар Пауль

Пауль Маар – німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор, автор понад 50 творів. Пауль Маар народився 13 грудня 1937 року в Швайнфурті, Німеччина. Після смерті матері жив в селі у діда в м Терес на півночі Баварії. Навчався в Швайнфуртскій гімназії, пізніше в академії мистецтв у Штутгарті. Пізніше працював оформлювачем сцени і сценічним фотографом в театрі замку Масбах у Франконії, потім протягом 10 років викладав мистецтвознавство. З 1976 р повністю присвятив себе літературі. Живе в Бамберзі з дружиною і трьома дітьми. Пауль Маар автор популярних дитячих повістей про Суботика. У серію «Суботик» увійшли такі книги як: «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», «Китобус, або Нові цятки для Суботика», «Чарівні краплі для Суботика» і «Суботик в небезпеці» (німецькою мовою випущено ще 2 повісті: Onkel Alwin und das Sams (2009), Sams im Glück (2011)) У 2011 році вийшла книга Маара «Пан Белло і блакитне диво». А в 2012 році, вийшло продовження «Новеньке про пана Белло».

Лауреат Німецької премії дитячої літератури, Австрійської державної премії, Премії братів Грімм, Премії Е. Т.А.Гофмана, Премії Фридриха Рюкерта.

Бібліографія

«Що не день, то субота»,

«Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»,

«Китобус, або Нові цятки для Суботика»

«Пан Белло і блакитне диво»

«Новеньке про пана Белло»

Вебліографія

Твори: http://royallib.com/author/maar_paul.html

Аудіо версії: http://www.ex.ua/98318264

У фонді ХОБД

Маар П. Семь суббот на неделе : повесть / П. Маар ; пер. с нем. В. Островского ; худ. Г. Акулов. – М. : Детская литература, 1982. – 127 с. : ил.

Маар П. Семь суббот на неделе. И в субботу Субастик вернулся: сказоч. повести: пер. с нем. / П. Маар ; пер. В. Островский ; худож. А. Семенов. - К. : Данком, 1991. – 239с.: ил. - 2

Маар П. Машина для здiйснення бажань, або Суботик повертається в суботу: пригодницька повiсть / П. Маар ; пер. з нiм. Є. Горевої; мал. П. Маара. – Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 177 с. : iл. - (Пригодницька бiблiотека).

Маар П.Новеньке про пана Белло:[повість : для мол. і серед. шк. віку] / Пауль Маар ; пер. з нім. О. Логвиненко ; мал. У. Краузе. - Вінниця : Теза, 2011. - 221 с.

Маар П. Пан Белло i блакитне диво: повiсть-казка / П. Маар ; пер. з нiм. О. Сидор; мал. У. Краузе. - Вiнниця : Теза : Соняшник, 2005. - 256 с.

Маар П. Що не день то субота : повість для мол. шк. віку / П. Маар ; пер. з нім В.Романця. – К. : Веселка, 1986. – 142 с. : іл.

Парр Марія

Марія Парр (норв. Maria Parr, *18 січня 1981, хутір Фіско, комуна Ванюльвен, Норвегія)– норвезька дитяча письменниця.

Дебютувала в літературі 2005 року книжкою «Вафельне серце». Це– весела й водночас сумна розповідь про пригоди 9-річного хлопчика Трілле та його сусідки й однокласниці Лени. Лена– заводійка й непосида, що багато в чому схожа на Пеппі Довгапанчоха. Трілле ж навпаки – виважений і поміркований. Він упевнений, що Лена– його найкращий друг, але не певен, чи так само найкращим другом вважає і вона його. Удвох діти наминають смачні вафлі, бавляться у війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.

«Вафельне серце» отримало вельми прихильні відгуки, 2011 року за цією книжкою знято багатосерійний художній фільм.

Після виходу книжки у світ П. навіть назвали «новою Астрід Ліндґрен».

2009 року вийшла друга книжка П.– «Тоня Ґліммердал», яку було удостоєно престижної норвезької літературної премії Браги в категорії «дитяча література». Головна героїня твору, рудоволоса Тоня– безстрашна, спритна і вперта. Та незважаючи на це вона часто страждає від самотності. Найкращий Тонин друг– непривітний Ґунвальд, якому 74 роки, і знають вони одне одного, як облуплених. Та чи справді це так? Коли Ґунвальд потрапляє в лікарню з переломом, Тоні відкривається його величезна таємниця, що навіки може зруйнувати затишне життя в Ґліммердалі.

П. пише новонорвезькою мовою. Товариство підтримки й розвитку новонорвезької мови «Норегс Моллаг» (Noregs Mållag) двічі присуджувало їй премію «За дитячу літературу новонорвезькою». Обидві книжки письменниці перекладено багатьма мовами.

Головні нагороди:

Премія «За дитячу літературу новонорвезькою» (2005, за «Вафельне серце»)

Премія юфонду вікарія Альфреда Андерсона-Рюстса (2006, за «Вафельне серце»)

Премія Уле Віга (2009)

Премія Браги (2009, за «Тоня Ґліммердал»)

Літературна премія Асоціації норвезьких критиків «За найкращу книгу для дітей та юнацтва» (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Премія Luchs (Німеччина) (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Бібліографія

Вафельне серце (2011)

Тоня Ґліммердал (2012) (про книжку: http://kazkarka.com/tag/mariya-parr)

Вебліографія

Інтерв’ю з письменницею

http://litakcent.com/2012/09/03/marija-parr-ja-prahnu-schob-moja-mova-ne-znykala/

Вафельное сердце

http://www.rulit.me/books/vafelnoe-serdce-s-illyustraciyami-read-207469-1.html

Вафельное сердце (аудиокнига): http://www.ex.ua/14775496

Кiлькiсть переглядiв: 11