У доісторичну епоху Японію називали Тойо-Ашіхара-Мідзухо-но-куні— «Багата країна очеретяних рівнин і водянистих рисових колосків» та Ашіхара-но-Накацу-куні— «Центральна країна очеретяних рівнин». Ці назви зустрічаються у стародавніх японських хроніках«Записи про справи давнини»та«Аннали Японії», найбільших зібраннях японських міфів та легенд.

З4 століття Японію називали Ямато, за назвою давньояпонської держави, яка контролювала більшу частину Японського архіпелагу. Ця держава мала дипломатичні відносини з Китаєм, де її зневажливо іменували Во— «край карликів». Під впливом сусідів стародавні японці вживали на письмі для позначення власної країни китайський ієрогліф«карлик», але читали його на свій лад— «Ямато».

Близько 7 століття принизливу назву було змінено на нову, що вказувала на східне розташування Японії. Її записували трьома ієрогліфами—«Країна, де сходить сонце». У 8 столітті цей запис спростили на«Основа сонця». Початково обидва ієрогліфічні сполучення читали як «Ямато», проте згодом стали вимовляти на китайський лад—Ніппон. З10 століття слово «Ніппон» перетворилося на основне, яким позначали Японію як усередині країни, так і за кордоном.

У 13 столітті венеціанський мандрівник Марко Поло поширив у Європі китаїзований варіант японського слова «Ніппон»—Cipangu. У французькій,іспанській та португальській мовах воно трансформувалося у Japon та, за їх посередництва, потрапило до української мови, перетворившись на Японію.

З кінця 19 століття в Японії широко вживалося альтернативне прочитання слова «Ніппон»—Ніхон. У березні 1934 року, за ініціативи Міністерства культури Японії, японський уряд визнав таке прочитання помилковим, закріпивши за «Ніппон» офіційний статус. У чинній Конституції Японії від 1947 року формальною назвою країни визнано Ніппон-коку— «Японська держава». Попри це, слово «Ніхон» продовжує вживатися в Японії на офіційному і побутовому рівнях.

Кiлькiсть переглядiв: 4